Аргентинські медійники після акцій протестів підписали заяву до президента Хав’єра Мілея з вимогою поважати свободу слова. З лютого 2024 року уряд оголосив про взяття під контроль суспільних медіакомпаній терміном на один рік. Більше про причини протестів журналістів в Аргентини збираємо в матеріалі. 

Що вимагають медійники? 

Сьомого червня працівники медіа Аргентини вийшли на акцію протесту на захист свободи слова, проти цензури й політики уряду президента Хав’єра Мілея. Під час протесту понад 2000 медійників підписали заяву проти «серйозних утисків свободи слова». 

Місцем збору протесту стала штаб-квартира Agencia Telám — найбільшого державного інформаційного агентства країни, яке нещодавно закрив президент.

У заяві медійники стверджують, що «Аргентинська Республіка переживає один із найгірших утисків свободи слова за останні 40 років».

Дії аргентинського уряду вони описують як «жорстоке придушення висвітлення новин». Зокрема уряд обмежує доступ медійників до подій, що становлять суспільний інтерес — інавгурації президента, присяги міністрів тощо. 

Як президент Аргентини впливає на медіа? 

В Аргентині уряд у лютому 2024 року оголосив про взяття під контроль суспільних медіакомпаній. Educ.Ar, Télam, Radio y Televisión Argentina (RTA) і Contenidos Públicos перейдуть під керівництво уряду на рік через відповідний указ президента країни Хав’єра Мілея. 

«Для підвищення ефективності роботи державного сектору необхідна глибока реорганізація суспільних компаній», — ідеться в указі.

Деякі сенатори висловили свою незгоду з рішенням, назвавши його «явним кроком до авторитаризму». Вони додали, що указ вказує на прагнення уряду приватизувати державні компанії.

Генеральний секретар профспілки журналістів SIPREBA Агустін Секкі назвав рішення незаконним. З його слів, спроба перетворити громадські медіа на комерційні компанії підриває їхню суспільну роль.

За даними Дослідницького центру медіа й журналістики, лише 99 суспільних медіа із 592 у світі є редакційно незалежними. Більше про становище суспільних мовників у світі ми писали тут. 

Який стан медіа у країні?

Опитування SiPreBA показало, що лише 6,5 % аргентинських медійників вказали, що їм вистачає зарплатні на життя, 52 % мають дві або більше оплачувані роботи, щоб доповнити свій дохід. Майже 60 % робочих місць у медіа займають чоловіки.

78 % опитаних аргентинських медійників вважають, що свобода вираження поглядів погіршилася за часів уряду Хав’єра Мілея.

Звіт щодо індексу свободи слова, який оприлюднили цьогоріч «Репортери без кордонів», підтвердив, що через політику Мілея Аргентина впала із 26-го до 66-го місця в рейтингу.