У Міжнародний день свободи преси, третього травня, організація «Репортери без кордонів» (RSF) оприлюднила рейтинг за індексом свободи преси 2024 року. Україна посіла у ньому 61-шу сходинку, піднявшись за рік на 18 позицій. Торік вона була на 79-й, позаторік — на 106-й. Як оцінюють стан свободи преси в Україні та світі й що змінилося за рік — зібрали в матеріалі. 

З чим пов’язане підвищення в рейтингу України? 

Як ідеться у звіті, Україна піднялася на 18 позицій завдяки покращенню показника безпеки — менше вбитих журналістів — і політичного показника.

Автори рейтингу вказують, що Україна стала центральним медіаактором після російського вторгнення в лютому 2022 року. Російське вторгнення порушує роботу редакцій і ставить під загрозу їхнє економічне життя. На тимчасового окупованих Росією територіях медіа замінюються кремлівською пропагандою. 

«Ще до військового протистояння “інформаційна війна” з Росією підтримувала отруйний клімат в Україні: заборона указом президента медіа, які вважаються прокремлівськими, та обмеження доступу до російських соцмереж, серед іншого. посилилися після російського вторгнення. Медіа, які транслюють російську пропаганду, заблокували, водночас російська армія навмисно атакує журналістів, медіа та телекомунікаційну інфраструктуру, щоб перешкодити українському населенню отримати доступ до незалежних новин та інформації», — йдеться у звіті щодо оцінення свободи преси.

Загалом український медіаландшафт різноманітний, але частково залишається під контролем олігархів, які володіють більшістю національних телеканалів. Водночас закон про медіа, ухвалений наприкінці 2022 року, увідповіднив Україну до європейського законодавства. 

Після російського вторгнення безпека журналістів опинилася під загрозою як ніколи. Іноді їх навмисно обстрілюють, попри посвідчення «Преса». Також війна кардинально змінила роботу журналістів та сюжети, які вони висвітлюють: «Російські атаки перетворили усіх медійників на військових репортерів».

Однак українські медіа продовжують висвітлювати соціальні теми, зокрема щодо викриття корупції в еліті країни, попри тиск. Проте гендерна нерівність в медіа залишається проблемою.

Читайте також: Питання гендеру. Як часто та в яких ролях фігурують жінки в українських медіа — огляд досліджень

Організація також говорить, що російське вторгнення послабило українську економіку, а отже медіа втратили багатьох передплатників і рекламодавців. Кілька сотень редакцій змушені закритися, а інші скоротили працівників, найбільше місцеві та друковані медіа постраждали від цих викликів. 

Висновки рейтингу 2024 року щодо впливу російської агресії, яка порушує роботу редакцій, проблеми гендерної нерівності у медіа та контроль олігархами аналогічні зазначеним у тогорічному звіті.

Яка ситуація у світі? 

Як відзначили «Репортери без кордонів», на міжнародному рівні 2023 рік вирізняється явною відсутністю політичної волі з боку міжнародної спільноти щодо дотримання принципів захисту журналістів. 

2023 року відбулися вирішальні вибори, особливо в Латинській Америці, на яких перемогли противники свободи преси, наприклад, Хав’єр Мілей в Аргентині (що впала з 26-го до 66-го місця), який закрив найбільше інформаційне агентство країни. Уряди багатьох країн посилили контроль над соцмережами та інтернетом, обмеживши доступ. У Китаї (172 місце), крім затримання більшої кількості журналістів, ніж у будь-якій іншій країні світу, уряд і далі суворо контролює інформаційні канали, запровадивши політику цензури та стеження для регулювання онлайн-контенту.

Деякі політичні групи розпалюють ненависть і недовіру до медійників, ображаючи їх, дискредитуючи та погрожуючи їм. У Італії (46 місце) член правлячої парламентської коаліції намагається придбати друге за величиною інформаційне агентство AGI, тому цього року країна впала на п’ять позицій.

Більшість респондентів анкети повідомили, що політичні діячі в їхніх країнах часто брали участь у пропагандистських або дезінформаційних кампаніях. У Східній Європі та Центральній Азії медіацензура посилилася особливо в Білорусі  (167 місце), Грузії (103 місце), Киргизстані (120 місце) та Азербайджані (з 13 до 164 місця). Вплив Кремля досяг навіть Сербії (впала на сім пунктів до 98 місця), де проурядові медіа поширюють російську пропаганду, а влада погрожує вигнаним російським журналістам. Росія (162 місце) продовжує вести війну в Україні, що сильно впливає на екосистему медіа та безпеку журналістів.

Загальне зниження політичного показника вплинуло навіть на трійку лідерів світового індексу свободи преси. У Норвегія, яка все ще посідає перше місце, знизилися політичні показники, а Ірландія (8 місце), де політики піддали медіа судовим залякуванням, поступилася лідерством у ЄС Данії (2 місце), за якою йде Швеція. «Репортери без кордонів» зазначають, що хороший рівень свободи преси мають країни Європейського Союзу, який ухвалив свій перший закон про свободу преси (EMFA). 

Проте свобода преси піддається випробуванню в Угорщині, Мальті та Греції — трьох країнах ЄС з найнижчим рейтингом. У східній частині Європи умови для роботи медійників погіршуються через масштаби дезінформації та цензури медіа. Це стосується Росії (162 місце), Білорусі (167) і Туркменістану (175), Грузії (яка впала з на 26 позицій до 103 місця). 

Минулорічні аутсайдери рейтингу — В’єтнам, Китай і Північна Корея — поступилися своїми позиціями трьом країнам, чиї політичні показники різко впали: Афганістану (впав нижче на 44 сходинки, ніж торік), який безперервно переслідує журналістів після повернення до влади талібів, Сирії (знизилася на вісім пунктів у політичному рейтингу) та Еритреї (зниження на дев’ять пунктів), яка зараз посідає останнє місце в політичному та загальному рейтингу. 

RSF помітили, що в Північній і Південній Америці великою проблемою є нездатність журналістів висвітлювати теми щодо організованої злочинності, корупції чи довкілля через страх помсти. Відсоток країн, чия ситуація класифікується як «задовільна» (жовтий), різко знизився з 36 % 2023 року до 21 % 2024 року. Сполучені Штати Америки опустилися на 10 позицій. Майже в усіх країнах Південної Америки ситуація зі свободою преси зараз є «проблемною». Мексика продовжує залишатися найнебезпечнішою країною для медійників: з 2019 року там загинули 37 журналістів. Раніше ми розповідали, як і навіщо в Мексиці створюють архів робіт загиблих репортерів.

Укладачі рейтингу підсумовують: у всіх регіонах світу, де 2024 року триватимуть вибори, можливий сильний тиск на журналістів.