Facebook видаляє зображення й текст із постів зі статтями польських медіа. Платформа стверджує, що робить це через юридичні сумніви щодо виконання Польщею директиви ЄС щодо авторського права. Водночас Польська асоціація видавців звинувачує соцмережу у використанні панівного становища для цензури. Деталі розповідає видання Notes From Poland.
Як Facebook обмежує польські медіа?
З 20 вересня у Facebook під час публікації покликання на польські медіа з’являється лише їхня назва, без зображення й тексту з матеріалу.
У заяві Facebook зазначили, що це відповідь на новий польський закон про авторське право, який «не узгоджується зі сферою застосування або умовами» Директиви Європейського Союзу щодо авторського права. У заяві йдеться, що польське законодавство може порушувати статтю 15 директиви ЄС, яка стосується суміжних прав тих, хто пов’язаний із творчою роботою.
Facebook не повідомив, які саме юридичні проблеми має новий закон.
Як на рішення реагують медіа?
Медійники засудили рішення Facebook, адже, на їхню думку, це зробить їхній контент менш помітними для користувачів.
«Facebook розпочав війну з польськими медіа. Нас карають за зміни в законі про авторське право, які не подобаються Big Tech», — написав головний редактор видання Onet Бартош Венґлярчик.
Асоціація видавців стверджує, що імплементація Польщею статті 15 «суттєво не відрізняється від рішень, ухвалених у кількох інших європейських країнах». Вона додала, що дії Meta «матимуть негативні наслідки для всього сектора».
«Це може стати підставою для видавців вжити відповідних судових заходів», — додали в асоціації.
Що відомо про польський закон?
Понад 350 польських медіа у липні 2024 року протестували проти змін до закону про авторське право. Документ передбачає, що великі технологічні компанії платитимуть медіа за використання контенту. Водночас медійники вважають, що уряд проігнорував їхню вимогу про механізми координації справедливої оплати.
Медійники закликали сенат додати поправку, яка б гарантувала, що держава виступить посередником, якщо медіа й технологічні компанії не зможуть домовитися щодо справедливої оплати. Зрештою це призвело до того, що парламент вніс зміни до законодавства, запровадивши механізм, який дає змогу медіакомпаніям звертатися за допомогою до державного агентства під час переговорів з технологічними гігантами, такими як Google і Facebook, щодо платежів за їхній контент.
У багатьох країнах є закони, які змушують Big Tech платити медійникам за контент — Канада, Австралія та Нова Зеландія впевнено йдуть до монетизації новин, які використовуються у стрічках соцмереж, у США хочуть посилити нагляд за Big Tech, а ЄС погрожує Ілону Маск — читайте тут.