Грузинський уряд у вересні ухвалив законопроєкт «Про сімейні цінності». Цей закон вводить цензуру в медіа, забороняючи вільно висвітлювати проблеми ЛГБТ+. Міжнародні журналістські організації закликали чиновників припинити напади на свободу слова. Про це йдеться на сайті Європейської федерації журналістів (EFJ).

Про що йдеться в законопроєкті?

17 вересня парламент Грузії прийняв у третьому читанні законопроєкт про сімейні цінності, за який проголосували 84 депутати. Законопроєкт є частиною законодавчого пакета «Про сімейні цінності та захист неповнолітніх». Цей документ пропонує зміни до 18 чинних законів, зокрема до закону «Про свободу слова».

Законопроєкт включає положення про заборону так званої «пропаганди ЛГБТ». Зокрема восьма стаття прямо забороняє медіа поширювати контент, який «сприяє ідентифікації статі, відмінної від біологічної статі, або стосунків між особами однієї біологічної статі на основі сексуальної орієнтації».

Нові поправки, включені в пакет, передбачають штрафи. Поширення «матеріалів з обмеженим доступом» інформації призведе до штрафу в 1000 ларі (350 євро) для фізичних осіб і 3000 ларі (1050 євро) для юридичних осіб.

Як реагує журналістська спільнота?

Європейська федерація журналістів вважає, що законопроєкт забороняє медійникам вільно висвітлювати проблеми ЛГБТ+.

«Страх перед судовим переслідуванням неминуче спричинить жахливий ефект і призведе до самоцензури. Обмеження щодо висвітлення в медіа питань ЛГБТ+ і публічних зібрань, передбачені законом, суперечать свободі вираження поглядів, а також свободі зібрань і асоціацій, закріплених у Конституції Грузії», — йдеться у повідомленні EFJ.

У EFJ додали, що закон несумісний із принципами свободи словами, закріпленими в міжнародних і європейських стандартах.

Понад 20 міжнародних журналістських організацій закликали уряд негайно припинити свої постійні обмеження прав людини та свободи слова.

Що вирішила президентка?

Президентка Грузії Саломе Зурабішвілі у встановлений термін не підписала законопроєкт «Про сімейні цінності та захист неповнолітніх», але й не наклала на нього вето. Про це другого жовтня повідомило «Ехо Кавказу».

Згідно з Конституцією, в такому разі закони набудуть чинності після їхнього підписання в п’ятиденний термін спікером парламенту.

Третього жовтня спікер парламенту Грузії Шалва Папуашвілі підписав закон «Про сімейні цінності та захист неповнолітніх» та інші закони, що обмежують права ЛГБТ-спільноти. У своєму пості на Facebook Папуашвілі назвав ці закони такими, що «захищають найцінніше для людини — сім’ю та дітей» і додав, що рішення має громадську підтримку.

«17 травня 2024 року майже мільйон громадян Грузії вийшли на вулиці грузинських міст, провівши тим самим фактичний референдум щодо цього закону. У процесі його ухвалення ми також провели дискусії із представниками релігійних конфесій, де як Грузинська Православна Церква, так і інші релігійні конфесії висловили повну підтримку духу цього закону», — сказав Папуашвілі.

Як у Європі відреагували на законопроєкт?

Канцлер Німеччини Олаф Шольц заявив, що ухвалений у Грузії «антиЛГБТ+ закон є дискримінаційним і порушує основні права людини, він віддаляє Грузію від Європи».
Глава зовнішньої політики ЄС Жозеп Боррель також додав, що це законодавство «ще більше збиває країну зі шляху до ЄС».

Читайте також: У Грузії набув чинності закон про «іноагентів»: що відомо про його ухвалення?