Владна партія «Грузинська мрія» повторно зареєструвала законопроєкт «Про прозорість іноземного впливу». 16 квітня документ винесли на розгляд парламенту, попри акції протесту в грузинських містах. 17 квітня закон ухвалили у першому читанні, в 14 травня затвердили в останньому третьому читанні. З першого серпня закон повноцінно набув чинності. У вересні 2024 року грузинський уряд вирішив створити державний фонд для фінансування неурядових організацій
Закон про іноагентів — що це означає?
Уперше законопроєкт «Про прозорість іноземного впливу» анонсували 14 лютого 2023 року. За задумом авторів документа, в Грузії мають створити відкритий реєстр агентів іноземного впливу. До нього внесуть усі медіа та неприбуткові юридичні особи, що понад пʼяту частину свого фінансування отримують із-за кордону. Якщо організація відмовиться реєструватися як «іноагент», держава матиме право змусити її. Статус «іноагентів» хочуть передбачити для людей, які «доброчесно» займаються «благодійною, релігійною, просвітницькою, науковою, академічною чи художньою діяльністю».
Утім просунути законопроєкт в уряді не вдалося через численні протести. 9 березня 2023 року парламент Грузії в другому читанні відхилив ухвалений у першому читанні законопроєкт.
Також стурбованість законопроєктом в Грузії висловили члени Європейської платформи демократичних виборів (EPDE). Вони вважають, що це — наступний етап боротьби грузинської парламентської більшості з громадянським суспільством. Закон не підтримала й президентка країни Саломе Зурабішвілі. Євросоюз заявив, що ухвалення подібних законів несумісне з виконанням рекомендацій для набуття Грузією статусу кандидата до Євросоюзу, з нормами та цінностями ЄС.
Чому закон намагаються повторно просувати?
У квітні 2024 року виконавчий секретар партії «Грузинська мрія» Мамука Мдинарадзе анонсував внесення до парламенту законопроєкту. До торішнього документу внесли лише одну зміну — замість терміна «агент іноземного впливу» вживатимуть формулювання «організація, що просуває інтереси сил із-за кордону».
Як пише «Ехо Кавказа», «Грузинська мрія» вважає цей закон необхідним для забезпечення прозорості організацій, які фінансують «екстремізм і революційні процеси».
Яка реакція на «закон про іноагентів»?
Юридичний комітет парламенту розглянув документ 15 квітня. Під час обговорення сталася бійка між лідером партії «Громадяни» Алеко Елісашвілі та лідером «Грузинської мрії» Мамукою Мдінараддзе. Мдінарадзе сперечався з представницею партії «Лело» Ганною Нацвлішвілі щодо закону, під час цього Елісашвілі вдарив його кулаком в обличчя.
Елісашвілі заявив журналістам: «Я завжди намагався спілкуватися з “Грузинською мрією” по-людськи, а вони нас ведуть до Росії. Зараз не час сидіти вдома, треба виходити на вулиці. Ми мусимо викинути їх разом із їхнім “російським законом”. Набридло все це, і я «врізав» по обличчю цього російського агента Мдинарадзе».
Водночас видання Paper Kartul повідомляло, що до будівлі парламенту прийшли орієнтовно 150 протестувальників. Грузини вигукували: «Ми обираємо Європу, а не Росію!» та «Ні російському закону!».
16 квітня законопроєкт винесли на розгляд парламенту, пише NewsGeorgia. У парламенті запровадили «жовтий рівень» безпеки. Протести мали розпочатися об 11:00. Напередодні протестувальники вже перекривали проспект Руставелі, також правоохоронці затримали 14 людей.
Президентка Грузії Саломе Зурабішвілі знову підтримала акції проти закону про іноагентів: «Грузія не піддасться рерадянізації!».
Що відомо про ухвалення закону?
Парламент Грузії 17 квітня ухвалив закон у першому читанні, повідомляє «Эхо Кавказа». Документ підтримали 83 депутати, проти не було жодного голосу.
Як пише «Європейська правда», перед голосуванням спікер парламенту Шалва Папуашвілі вигнав із зали низку опозиційних депутатів.
Водночас усі міжнародні партнери закликали Тбілісі відмовитися від затвердження законопроєкту, повторно внесеного на розгляд до парламенту. А десятки тисяч громадян виходять на мітинг проти закону. Протести продовжуються другий день, за цей час правоохоронці встигали затримали понад 30 людей.
На акції проти закону про «іноагентів» біля будівлі парламенту Грузії 17 квітня правоохоронці побили демонстрантів і медійників, повідомляє «Грузия Online».
Як розповідають мітингувальники, спецпризначенці діяли жорстко, переслідуючи їх на вулицях, прилеглих до парламенту. Водночас у грузинському МВС заявили, що учасники акції кидали в поліцейських каміння і пляшки, внаслідок чого постраждав один правоохоронець.
За даними «Грузия Online», серед постраждалих журналісти онлайн-видань «Публіка», «Табула» і «Апрілі». Кількість постраждалих демонстрантів невідома.
10 медійників постраждали від дій спецпризначенців із 28 квітня до 1 травня під час висвітлення акцій проти закону про «іноземних агентів», повідомляє «Ехо Кавказу».
За даними неурядової організації «Медіаомбудсмен», за цей період спецпризначенці:
- розпилили перцевий балончик на оператора телекомпанії «Пірвелі» Ніко Кокая;
- перешкоджали діяльності журналістів інтернет-видання «Публіка» Ліки Закашвілі й Басті Мгалоблішвілі;
- перешкодили журналістам і операторам телекомпанії «Пірвелі» Нануки Каджая, Давида Берадзе, Георгія Шецірулі, Маріам Макасарашвілі й Діани Чиргадзе;
- побили журналіста інтернет-видання «Аі факти» («Ось, факт») Робі Заридзе;
- напали на журналіста CNews Exclusive Гігу Гелхвідзе.
«Медіаомбудсмен» закликав Спеціальну слідчу службу взяти до уваги інтереси журналістів та операторів і провести оперативне розслідування.
У Тбілісі під час протестів 30 квітня поліція затримала 63 людини. За даними грузинських медіа, під час мітингу проти ночі 1 травня поліція інтенсивно застосовувала спецзасоби та грубу фізичну силу.
У травні продовжуються протести біля будівлі парламенту. Правоохоронці відтіснили учасників акції від входу до парламенту. Вранці 13 травня заплановано засідання Комітету з правових питань, на якому в третьому читанні обговорюватимуть закон «Про прозорість іноземного впливу».
Чим завершилося ухвалення закону про іноагентів?
Грузинський парламент у третьому й останньому читанні 14 травня затвердив закон про «іноагентів». Документ підтримали 84 депутати, 30 опозиціонерів проголосували проти. Крім членів правлячої партії «Грузинська мрія» й партії «Сила народу», закон підтримали «Європейські соціалісти».
Президентка країни Саломе Зурабішвілі наклала вето на ухвалення закону. Але 28 травня парламент подолав вето із вмотивованими зауваженнями президентки, які її зобов’язувала надати Конституція. Тепер Зурабішвілі має отримати закон на підпис протягом трьох днів і підписати протягом п’яти Якщо вона відмовиться від підписання, голова парламенту має право підписати та опублікувати закон.
У відповідь Зурабішвілі закликала громадян зібрати підписи для проведення референдуму щодо закону про «іноагентів» після того, як парламентська більшість подолала її вето.
Звертаючись до учасників протесту в Тбілісі, президентка розкритикувала депутатів, які проголосували за закон.
«Ми мусимо все зробити для того, щоб підготуватися до 26 жовтня, яке буде нашою відповіддю нині», — заявила Зурабішвілі, маючи на увазі день парламентських виборів.
Згідно з Конституцією Грузії, президент може на вимогу парламенту, уряду або щонайменше 200 000 виборців призначити референдум із питань, визначених Конституцією та законом, протягом 30 днів після надходження вимоги про його проведення.
Що планують неурядові організації?
Неурядові організації 29 травня заявили, що не дотримуватимуться закону про «іноагентів». Звернення громадянського суспільства зачитали на акції протесту в Тбілісі.
«Грузинський народ твердо захищає й захищатиме своє європейське майбутнє й ніколи не змириться з життям під російським чоботом. Російський закон не працюватиме в нашій країні! Він залишиться папірцем, якому ніхто не підпорядковуватиметься!», — йдеться в заяві.
Організації вважають, що закон має «зламати громадський сектор». Також НУО планують слідкувати за ходом парламентських виборів восени.
«Нашу боротьбу бачить і підтримує весь цивілізований світ. З ухваленням російського закону спостереження за виборами опиняється під загрозою, але ми, громадські організації Грузії, обіцяємо захистити вибори й голос кожного громадянина. Ми будемо з вами на кожній виборчій дільниці та спостерігатимемо, щоб захистити вільні та чесні вибори», — заявили вони.
Водночас невиконання закону для медіа та НУО загрожує штрафами від 10 000 до 25 000 грузинських ларі — у перерахунку на гривні це від 140 300 до 350 750 грн.
Грузини планують протестувати доти, доки парламент не скасує закон. Попри спроби залякування спецпідрозділами та побиття, НУО й надалі допомагатимуть демонстрантам, затриманим на акціях.
30 травня на спільному брифінгу грузинські неурядові організації оголосили, що планують боротися проти закону про «іноагентів» у Конституційному суді.
«Ми заявляємо, що не житимемо за нормами російського права. Якщо Конституційний суд не діятиме своєчасно та в конституційних рамках, ми скористаємося альтернативним правовим механізмом. Водночас ми готуємося подати скаргу до Європейського суду з прав людини», — оголосили вони.
Спікер парламенту підписав закон
Спікер парламенту Грузії Шалва Папуашвілі підписав закон про «іноагентів». Про це він повідомив на брифінгу третього червня. Тепер до початку серпня відповідні органи мають ухвалити й опублікувати підзаконні акти, а Міністерство юстиції Грузії та Національне агентство публічного реєстру проведуть «попередні матеріально-технічні та інші заходи для виконання цього закону».
Уже із серпня медіа та НУО, які за даними 2023 року отримували понад 20 % фінансування з-за кордону, упродовж місяця мають через Дім юстиції подати заяву про реєстрацію як «організації, що провадять інтереси іноземної сили».
Для виявлення таких організацій та перевірки виконання вимог закону Міністерство юстиції в будь-який час може провести моніторинг. Більша частина некомерційних організацій та медіа вже заявили, що не виконуватимуть новий закон.
Реакція світу на рішення парламенту
Сполучені Штати Америки шостого червня 2024 року запровадили візові санкції проти представників «Грузинської мрії», відповідальних за антизахідну риторику та насильницький розгін протестів проти закону про «іноагентів». Держсекретар США Ентоні Блінкен доручив переглянути двосторонні відносини Вашингтона і Тбілісі.
Речник Державного департаменту США Метью Міллер сказав, що під санкції потрапили члени партії «Грузинська мрія», депутати парламенту, правоохоронці, а також приватні особи та члени родин підсанкційних осіб, причетні до підриву демократії в Грузії.
«Ми й далі сподіваємося, що керівництво Грузії переосмислить свої кроки та вживе заходів відповідно до довготривалих євроатлантичних прагнень свого народу. Але якщо цього не станеться, США готові вжити додаткових заходів», — зазначив Міллер.
Позов від президентки
15 липня 2024 року стало відомо, що грузинська президентка Саломе Зурабішвілі звернулася до Конституційного суду з позовом про призупинення та остаточне скасування закону «Про прозорість іноземного впливу». Про це повідомив парламентський секретар президента Георгій Мсхіладзе на брифінгу в Адміністрації президента, зазначає «Первый канал Грузии».
«Зазначений закон є неконституційним. Він суперечить статті 78 Конституції Грузії. У позові оскаржується також низка норм закону, що порушують низку основних прав, гарантованих Конституцією», — заявив Мсхіладзе.
Як новому закону протистоять медійники?
121 грузинська неурядова й медіаорганізація подає позов до Конституційного суду з вимогою призупинити норми закону про «іноземних агентів. Про це вони повідомили 17 липня на спільній пресконференції в офісі Фонду громадянського суспільства.
«Ми продовжуємо правову боротьбу з російським законодавством, для чого звернемося з позовом до Конституційного суду. Поряд із позовом як тимчасовим заходом до ухвалення судом остаточного рішення, ми вимагаємо призупинити дії неконституційних норм закону», — заявив представник «Інституту розвитку свободи інформації» (IDFI) Георгій Давітурі.
Давітурі зазначив, що закон «Про прозорість іноземного впливу» порушує право кожної людини «об’єднуватися з однодумцями, щоб робити добро і допомагати іншим людям». Крім того, з ухваленням «російського закону», уряд Грузії «створив вороже середовище, яке принижує гідність».
Також неурядовий сектор планує подати позов до Європейського суду з прав людини.
Позов від опозиції
28 липня парламентська опозиція подала позов до Конституційного суду з вимогою призупинити дію закону «про іноагентів», повідомляє NewsGeorgia.
Позов підтримали 38 депутатів. Опозиція наполягає, що спірний закон порушує статтю 78 Конституції, яка наказує державним органам твердо дотримуватись євроатлантичного курсу. Також позов вимагає встановити відповідність закону статті 28 про свободу об’єднань.
Представниця опозиції Тамар Кордзая заявила, що дію цього закону необхідно призупинити до парламентських виборів, які заплановані на осінь 2024 року.
Що зміниться з першого серпня?
Закон «Про прозорість іноземного впливу» повноцінно набуде чинності в Грузії з першого серпня. Саме тоді, за словами глави Мін’юсту країни Раті Брегадзе, неурядові організації й медіа зможуть подати заявки на реєстрацію як «представника інтересів іноземної сили». Про це повідомляє «Эхо Кавказа».
Відповідно до закону, зобов’язання щодо реєстрації вже поширюється на НУО та медіа, які отримали понад 20 % іноземного фінансування за підсумками 2023 року. Вони мають протягом місяця звернутися до Національного агентства публічного реєстру.
Багато організацій, які підпадають під закон, заявили, що відмовляються від реєстрації як «іноагентів». Вони зазначили про намір використовувати всі законні важелі.
Водночас за «ухилення від реєстрації» передбачено штраф у розмірі 25 000 ларі. Навіть після штрафу влада сама зареєструє організацію як «представника інтересів іноземної сили».
Створення держфонду
У вересні 2024 року грузинський уряд вирішив створити державний фонд для фінансування неурядових організацій, які подали заявки до реєстру «Прозорості іноземного впливу». Про це повідомляє «Ехо Кавказу».
Прем’єр-міністр Грузії Іраклій Кобахідзе стверджує, що в Мін’юст «звернулися понад 450 неурядових організацій, що працюють з іноземним фінансуванням».
«Ми вирішили заснувати програму грантів для грузинських неурядових організацій, що повністю фінансуватиметься коштом грузинських платників податків із державного бюджету Грузії», — сказав Кобахідзе.
За словами прем’єра, необхідні інституційні й фінансові засади для безперебійної роботи грантового фонду підготують у найближчі два місяці, а перші грантові проєкти фінансуватимуть із січня 2025 року. Обсяг фінансування у Кабміні не вказали.
Термін добровільної реєстрації НУО та медіа, які отримують іноземне фінансування, сплив другого вересня.
Перші організації в реєстрі
Першого жовтня 2024 року «Эхо Кавказу» повідомило, що перші неурядові організації внесли до реєстру «іноземних агентів» — через два місяці після повного набрання чинності закону.
До реєстру потрапили п’ять організацій:
- «Молодіжна організація українців Грузії — Світанок»;
- «Професійна спілка фермерів і сільськогосподарських працівників Грузії»;
- «Кутаїський дім молоді»;
- «Союз християн»;
- «Єврейський культурно-просвітницький фонд».
На сайті публічного реєстру Грузії також опублікували фінансові декларації цих організацій.
Нагадаємо, що президент Киргизстану Садир Жапаров 2 квітня 2024 року підписав закон про «іноземних представників». Документ подібний до російського закону про «іноагентів».
