У Грузії повторно просувають закон «про іноагентів». Чи змінилося щось цьогоріч?

Грузинський парламент у третьому читанні ухвалив закон про «іноагентів». Що відомо? (оновлено)

Середа, 15 Травня, 2024

Дар'я Свистуха

Владна партія «Грузинська мрія» повторно зареєструвала законопроєкт «Про прозорість іноземного впливу». 16 квітня документ винесли на розгляд парламенту, попри акції протесту в грузинських містах. 17 квітня закон ухвалили у першому читанні, в 14 травня затвердили в останньому третьому читанні. Його текст ідентичний законопроєкту який відкликали навесні 2023 року після протестів. 

Закон про іноагентів — що це означає?

Уперше законопроєкт «Про прозорість іноземного впливу» анонсували 14 лютого 2023 року. За задумом авторів документа, в Грузії мають створити відкритий реєстр агентів іноземного впливу. До нього внесуть усі медіа та неприбуткові юридичні особи, що понад пʼяту частину свого фінансування отримують із-за кордону.  Якщо організація відмовиться реєструватися як «іноагент», держава матиме право змусити її. Статус «іноагентів» хочуть передбачити для людей, які «доброчесно» займаються «благодійною, релігійною, просвітницькою, науковою, академічною чи художньою діяльністю». 

Утім просунути законопроєкт в уряді не вдалося через численні протести. 9 березня 2023 року парламент Грузії в другому читанні відхилив ухвалений у першому читанні законопроєкт. 

Також стурбованість законопроєктом в Грузії висловили члени Європейської платформи демократичних виборів (EPDE). Вони вважають, що це — наступний етап боротьби грузинської парламентської більшості з громадянським суспільством. Закон не підтримала й президентка країни Саломе Зурабішвілі. Євросоюз заявив, що ухвалення подібних законів несумісне з виконанням рекомендацій для набуття Грузією статусу кандидата до Євросоюзу, з нормами та цінностями ЄС.

Чому закон намагаються повторно просувати?

У квітні 2024 року виконавчий секретар партії «Грузинська мрія» Мамука Мдинарадзе анонсував внесення до парламенту законопроєкту. До торішнього документу внесли лише одну зміну — замість терміна «агент іноземного впливу» вживатимуть формулювання «організація, що просуває інтереси сил із-за кордону».

 Як пише «Ехо Кавказа», «Грузинська мрія» вважає цей закон необхідним для забезпечення прозорості організацій, які фінансують «екстремізм і революційні процеси». 

Яка реакція на «закон про іноагентів»?

Юридичний комітет парламенту розглянув документ 15 квітня. Під час обговорення сталася бійка між лідером партії «Громадяни» Алеко Елісашвілі та лідером «Грузинської мрії» Мамукою Мдінараддзе. Мдінарадзе сперечався з представницею партії «Лело» Ганною Нацвлішвілі щодо закону, під час цього Елісашвілі вдарив його кулаком в обличчя. 

Елісашвілі заявив журналістам: «Я завжди намагався спілкуватися з “Грузинською мрією” по-людськи, а вони нас ведуть до Росії. Зараз не час сидіти вдома, треба виходити на вулиці. Ми мусимо викинути їх разом із їхнім “російським законом”. Набридло все це, і я «врізав» по обличчю цього російського агента Мдинарадзе».

Водночас видання Paper Kartul повідомляло, що до будівлі парламенту прийшли орієнтовно 150 протестувальників. Грузини вигукували: «Ми обираємо Європу, а не Росію!» та «Ні російському закону!».

Протести в Грузії. Фото: «Ехо Кавказа»

16 квітня законопроєкт винесли на розгляд парламенту, пише NewsGeorgia. У парламенті запровадили «жовтий рівень» безпеки. Протести мали розпочатися об 11:00. Напередодні протестувальники вже перекривали проспект Руставелі, також правоохоронці затримали 14 людей.

Президентка Грузії Саломе Зурабішвілі знову підтримала акції проти закону про іноагентів: «Грузія не піддасться рерадянізації!». 

Що відомо про ухвалення закону

Парламент Грузії 17 квітня ухвалив закон у першому читанні, повідомляє «Эхо Кавказа». Документ підтримали 83 депутати, проти не було жодного голосу. 

Як пише «Європейська правда», перед голосуванням спікер парламенту Шалва Папуашвілі вигнав із зали низку опозиційних депутатів.

Водночас усі міжнародні партнери закликали Тбілісі відмовитися від затвердження законопроєкту, повторно внесеного на розгляд до парламенту. А десятки тисяч громадян виходять на мітинг проти закону. Протести продовжуються другий день, за цей час правоохоронці встигали затримали понад 30 людей.

На акції проти закону про «іноагентів» біля будівлі парламенту Грузії 17 квітня правоохоронці побили демонстрантів і медійників, повідомляє «Грузия Online».

Як розповідають мітингувальники, спецпризначенці діяли жорстко, переслідуючи їх на вулицях, прилеглих до парламенту. Водночас у грузинському МВС заявили, що учасники акції кидали в поліцейських каміння і пляшки, внаслідок чого постраждав один правоохоронець. 

За даними «Грузия Online», серед постраждалих журналісти онлайн-видань «Публіка», «Табула» і «Апрілі». Кількість постраждалих демонстрантів невідома.

10 медійників постраждали від дій спецпризначенців із 28 квітня до 1 травня під час висвітлення акцій проти закону про «іноземних агентів», повідомляє «Ехо Кавказу».

За даними неурядової організації «Медіаомбудсмен», за цей період спецпризначенці: 

«Медіаомбудсмен» закликав Спеціальну слідчу службу взяти до уваги інтереси журналістів та операторів і провести оперативне розслідування.

У Тбілісі під час протестів 30 квітня поліція затримала 63 людини. За даними грузинських медіа, під час мітингу проти ночі 1 травня поліція інтенсивно застосовувала спецзасоби та грубу фізичну силу.

 У травні продовжуються протести біля будівлі парламенту. Правоохоронці відтіснили учасників акції від входу до парламенту. Вранці 13 травня заплановано засідання Комітету з правових питань, на якому в третьому читанні обговорюватимуть закон «Про прозорість іноземного впливу».

Чим завершилося ухвалення закону?

Грузинський парламент у третьому й останньому читанні 14 травня затвердив закон про «іноагентів». Документ підтримали 84 депутати, 30 опозиціонерів проголосували проти. Крім членів правлячої партії «Грузинська мрія» й партії «Сила народу», закон підтримали «Європейські соціалісти».

Напередодні президентка країни Саломе Зурабішвілі заявила, що накладе вето в разі ухвалення закону. Згідно з Конституцією, президентка має у двотижневий термін підписати й опублікувати закон, або ж із мотивованими зауваженнями повернути його до парламенту. 

Водночас «Грузинська мрія» має досить голосів, щоб подолати вето. За даними грузинських медіа, ймовірно, партія може остаточно затвердити закон у середині червня.

Нагадаємо, що президент Киргизстану Садир Жапаров 2 квітня 2024 року підписав закон про «іноземних представників». Документ подібний до російського закону про «іноагентів».

Грузія | журналісти | закон про іноагентів