Генеральний штаб Збройних сил України, Головне управління комунікацій ЗСУ та Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки у своїх соцмережах поширили анімаційний ролик під слоганом «Один репортаж — один удар». У відео йдеться про те, як розголошення інформації в медіа може стати зброєю в руках ворога. Водночас медійники обурилися натяком на звинувачення в коригуванні російських ударів. Деталі ситуації збираємо тут.
Про що йдеться в ролику?
Анімація зображує репортаж про виготовлення дронів. В одному із кадрів репортерка на тлі будівлі говорить, що тут «виготовляють сотні безпілотників щомісяця». У наступному кадрі цей репортаж дивляться російські спецслужби й визначають координати будівлі, пізніше в неї влучає ракета.
У підводці до відео йдеться: «Один репортаж, зроблений без погодження, може стати джерелом координат для ворога, нестриманий коментар — об’єктом розвідки. Зайва публікація — причиною удару та втрат».
Як медіаспільнота реагує на ролик?
Інститут масової інформації занепокоєний оприлюдненням відеоролика, на їхню думку, він перекладає відповідальність за російські обстріли на українських журналістів. Такий наратив є дуже небезпечним і хибним, тому що він підриває довіру до медіа.
«Підхід зі слоганом “один репортаж — один удар” жодним чином не покращує інформаційну безпеку. На жаль, це стигматизує всю журналістську професію журналіста, і створює передумови тиску на всіх медійників, які роками чесно виконують свою роботу», — заявила директорка ІМІ Оксана Романюк.
Медіаекспертка ІМІ Олена Голуб також стверджує, що у відеоролику до журналістів апелюють як до винуватців російських обстрілів. Вона погоджується, що до інформації варто ставитися максимально відповідально, і про це варто говорити не конкретно журналістам, а суспільству загалом.
За її словами, перекладання відповідальності на журналістів підриває довіру до медіа, стимулює суспільство орієнтуватися на інші джерела інформації, які є менш об’єктивними, точними й достовірними.
Шеф-редактор групи видань «Детектор медіа» Наталія Лигачова зазначила, що цей слоган — за межею.
«Репортажі в нас у масовій свідомості асоціюються лише і саме з медіа. Не з Telegram-каналами. Не з народними депутатами. Тобто ви взяли для прикладу насправді найбільш відповідальних у ставленні до оприлюднення чутливої інформації — і запустили це в широку авдиторію», — написала Лигачова.
Богдан Логвиненко, засновник Ukraїner, написав у Facebook, що комунікація Генштабу сягає нових і нових вершин: «Тепер вороги — медіа. Один репортаж — один удар».
Фотокореспондент Стас Козлюк у коментарі ДМ сказав, що у відео є певний промах із подачею.
«Тобто посил для мене очевидний. Не знімайте прильоти, не знімайте результатів, не говоріть зайвого. Але журналісти й так про це в курсі, й потрапити на виробництво дронів для пересічних журналістів — неможливо, бо наша робота зарегульована, і є 73-й наказ, який виконати теж буде неможливо. Тут мав би бути посил на ширшу авдиторію й інакшим способом, бо в цьому відео я хотів би побачити Telegram-канали, які постять фото та відео з роботою ППО та прильотами», — сказав Козлюк.
CEO «МикВісті» Олег Деренюга написав, що в ролику констатується, що за один репортаж журналістів Росія завдає один удар: «Цим мультфільмом Генштаб ЗСУ визначив роботу журналістів як причину завдання ударів по Україні».
У коментарях під відео на сторінці Генштабу ЗСУ воєнна кореспондентка Анна Калюжна написала: «Покажете відео, де медіа засвітили адресник підприємства? Про що взагалі мова? Це ролик для мужика, який у Сумах, коли я фіксувала злочин ворога, кричав мені: “Чєм ти занімаєшся? Нє стидно?”».
Віталій Улибін — головний редактор полтавського медіа «Полтавська хвиля» та всеукраїнського «Сіль Медіа» — дописав, що Генштаб перекладає відповідальність на журналістів: «Наступного разу тільки, коли росіяни вкинуть чергове ІПСО чи дезу, яка каскадом піде по всіх соцмережах, не відряджайте до журналістів комунікаційників своїх із проханням гасити пожежі, бо вас, бач, авдиторія не слухає».
Що кажуть у ЗСУ?
Генштаб ЗСУ на офіційній сторінці пояснив, що ролик має винятково навчально-просвітницьку мету — звернути увагу всіх громадян на питання інформаційної безпеки в умовах війни. Він є продовженням серії відеороликів у межах проєкту «Інформаційна безпека». У відомстві закликали не розцінювати цей матеріал як докір або звинувачення на адресу представників медіа.
«Його мета — не критикувати, а нагадати всім: будь-яка інформація може мати наслідки, які використовує ворог. Віримо в силу розуміння та партнерства. Дякуємо кожному, хто допомагає зберігати інформаційну тишу там, де вона справді рятує життя», — йдеться в офіційній заяві. Утім у Генштабі пообіцяли допрацювати ролик.
У коментарі «Детектору медіа» представник Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки Ігор Соловей відповів, що не вважає, що ролик спотворює висвітлення діяльності оборонної сфери в медіа та їхньої роботи на місцях обстрілу. За його словами, відео має винятково навчально-просвітницьку мету.
«Звісно, шкода, що окремі формулювання, вжиті в матеріалі, були хибно сприйняті медіаспільнотою. Але повірте — жодного наміру виокремити когось конкретно не було. Навпаки, він є нагадуванням для всіх: не тільки медійників, а й військових, чи громадських діячів, чи посадовців. Нагадуванням, що некоректно оприлюднена інформація може мати ціну — яка вимірюється вже не тільки в грошах, а й в людських життях. Невже у нас мало прикладів для розуміння такого простого правила?», — сказав Соловей.
Видалення ролика
Генеральний штаб, Головне управління комунікацій Збройних сил України, Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки та Міністерство оборони України видалили із соцмереж ролик, опублікований вчора. Станом на ранок 17 квітня на їхніх офіційних сторінок цього відео немає серед опублікованих.
