Проросійська авдиторія цілеспрямовано закидує медійників фейковими новинами, намагаючись розпорошити ресурси перевірки. Ця схема посилює розповсюдження дезінформації. Про це із покликанням на дослідження фінських експертів повідомляє Euronews.

Що виявили фінські фактчекери? 

Фінська компанія Check First назвала цю операцію «Перевантаження». Участь у ній беруть анонімні проросійські суб’єкти, які в межах скоординованої кампанії зв’язуються з журналістами, щоб ті перевірили підозрілі фейкові новини. Ця схема ґрунтується на простому принципі, що «навіть чорний піар — це також піар».

Запити на перевірку стосуються України, Франції та Німеччини й надсилаються у форматі електронних листів і згадок у соцмережах.

Наразі операція «Перевантаження» націлена на понад 800 новинних організацій у Європі та за її межами, яким надіслали майже 2400 твітів і понад 200 електронних листів.

Telegram також відіграв у цьому значну роль, оскільки покликання, надіслані журналістам, перенаправляли їх до цього месенджера. Check First виявив, що за останні кілька місяців опубліковано понад 250 фактчеків, в яких згадуються неправдиві наративи, створені для операції «Перевантаження».

Які запити надсилають медійникам? 

Відправник одного з листів представився стурбованим громадянином, який нібито побачив підозрілі заяви в російських медіа, і просить журналістів розібратися в ситуації.

В іншому випадку автор чітко дає зрозуміти, що вони хочуть, щоб будь-яка перевірка фактів була поширена на якнайбільшу авдиторію.

Це підтверджує мету «Перевантаження» — охопити ширшу авдиторію, незалежно від того, спростована історія чи ні, як стверджує Check First. Учасники цієї схеми використовують «об’єднання контенту» — вони змішують різні типи контенту, щоб створити правдоподібну історію. Таке переповнення створює у журналістів хибне відчуття терміновості.

«Ця операція слугує як для внутрішньої пропаганди, так і для цілей іноземного втручання та маніпулювання інформацією. Хоча наш звіт переважно зосереджений на останніх, важливо визнати, що розглянутий фейковий контент з’являється в російськихсоцмережах і поширюється на російськомовних вебсайтах і блогах, включно з державними медіа, з явною метою просування військового порядку денного Кремля серед місцевої авдиторії», — зазначають у Check First. 

Значна частина фейкових новин має форму відео та створює наративи для дискредитації українських біженців, які живуть у Європі.

Одне з відео імітує контент Euronews для поширення історії про те, що український салон краси в Польщі піддає клієнтів укусам комарів, щоб допомогти їм схуднути. 

Зворотний пошук зображень показав, що кадри взяли з відео на YouTube, яке вийшло в етері 2021 року, де польську жінку заарештовують у Гданську. Це взагалі не має жодного стосунку до України чи українців.

В іншому відео, яке помилково приписують Euronews, використовуються старі кадри французького економіста Філіпа Агіона, який розповідає про нібито поглиблення економічної кризи у Франції.

Як можна протидіяти?

Check First закликає журналістів перевіряти особу кожного, хто надсилає їм повідомлення електронною поштою або через соцмережі. 

Фактчекери рекомендують співпрацювати з різними медіа для виявлення закономірностей та потенційних скоординованих зусиль, що сприятиме підвищенню колективної обізнаності й реагування. Також посилити навчання з кібербезпеки та впроваджувати кращі практики, наприклад, повідомляти про підозрілі електронні листи.

«Навчіть свою команду розпізнавати об’єднання контенту, коли різні типи маніпульованого контенту об’єднуються для створення більш переконливого неправдивого наративу», — підсумовується у звіті.