9 березня парламент Грузії в другому читанні відхилив ухвалений 7 березня у першому читанні законопроєкт про іноагентів. Про це повідомляє Newsgeorgia.
Один депутат проголосував «за», а 35 — «проти». У першому читанні законопроєкт мав 76 голосів.
Документ пропонував зобов’язати деякі неурядові та медійні організації оголосити себе іноземними агентами. Подібний закон діє у Росії.
У спеціальний реєстр агентів іноземного впливу хотіли внести всі ЗМІ та неприбуткові юридичні особи, що отримують понад пʼяту частину свого фінансування з-за кордону. Передбачалося, що такі організації подаватимуть щорічну декларацію. Якщо організація відмовляється реєструватися як «іноагент», їй загрожував би штраф до 9000 євро або тюремне ув’язнення строком на п’ять років.
Протести
Проти закону виступила й опозиція, називаючи аргументи влади демагогією. У спільній заяві 40 неурядових організацій із різних країн, що вийшла в середині лютого, законопроєкт назвали серйозною загрозою для інакомислення, демократії та громадянського суспільства Грузії
Крім того, законопроєкт, імовірно, підготовлений за російським зразком. Це є несумісним із виконанням рекомендацій для набуття Грузією статусу кандидата до Євросоюзу. Серйозне занепокоєння також висловили США та ООН.
На знак протесту редактори та журналісти, які були присутні на засіданні бюро парламенту 20 лютого, почали кричати «Ні російському закону!». Лідери опозиції закликали своїх прихильників виходити на вулиці. Через два тижні схоже гасло скандували мітингувальники.
7 березня на площу перед парламентом вийшли кілька тисяч людей із прапорами Грузії та ЄС. Закон не підтримала й президентка країни Саломе Зурабішвілі, пообіцявши накласти на нього вето в разі ухвалення.
Невдовзі почалися сутички демонстрантів з поліцією. Спецпідрозділ грузинського МВС намагався розігнати мітингарів, використовуючи сльозогінний газ та водомети. Учасники акції у відповідь кидали в поліціянтів «коктейлі Молотова» та фаєри. За попередніми даними, того дня затримали 66 людей.
Одним із символів першого дня протестів стало відео молодої дівчини, яка, не відступаючи, розмахувала прапором ЄС під натиском водометів. Температура в Тбілісі тоді була 5–6 градусів тепла.
Тоді голова керівної партії «Грузинська мрія» Іраклій Кобахідзе назвав події спробою перевороту і заявив, що своїми діями опозиція може «привести російські танки до Грузії, як і в серпні 2008 року».
Уже 8 березня на проспекті Руставелі, центральній вулиці навпроти парламенту, почали зводити барикади. Поліція проводила затримання — попередньо арештували ще 16 людей.
Відповідь парламенту
9 березня 2023 року закон відкликали з парламенту.
У спільній заяві «Грузинської мрії» та ініціаторів документа «Сили народу», які утворюють парламентську більшість, ідеться, що на законопроєкт наклеїли брехливий ярлик російського закону, що викликав розбіжності у суспільстві. А коли емоційний фон спаде, парламент краще пояснить суспільству, чому важливо забезпечити прозорість іноземного впливу в країні.
Водночас вони зазначили, що не відмовляються від документа остаточно. у грузинській конституції прописаний механізм, за допомогою якого парламентарі можуть ухвалити закон, подолавши президентське вето.
