В Україні змінюються правила отримання журналістами акредитації під час дії воєнного стану. Про це повідомляє Генеральний штаб Збройних Сил України. 

Зміни внесли до наказу №73 Головнокомандувача Збройних сил України щодо взаємодії з медіа під час воєнного стану 3 лютого 2024 року.

Зокрема, з додатка 1 вилучили пункт 1.10, який передбачав, що «в разі виникнення ситуації, яка може загрожувати життю та здоров’ю представників засобів масової інформації, військові мають негайно припинити їхню роботу на військовому об’єкті». Відтепер безпека не буде використовуватися як привід для недопущення медійників до небезпечних зон. 

Також акредитацію ЗСУ для медіа подовжили до 12 місяців, а не до шести.

Як зміниться робота журналістів у зоні бойових дій?

Змінилися умови  зонування — уперше в законі подали докладний опис зон і уточнили умови роботи в них.

Що таке червона зона 

Червона зона — це:

• пункти управління військ (сил) усіх видів і родів військ від батальйону (дивізіону) і вище; 
• райони зосередження (утримання) загальновійськових резервів; 
• райони (позиції) розгортання сил та засобів протиповітряної оборони; 
• райони (позиції) зосередження та розгортання підрозділів ракетних військ; 
• базові (оперативні) військові аеродроми; 
• пункти базування корабельного складу Військово-Морських Сил ЗСУ; 
• райони зосередження (виконання бойових завдань) підрозділів Сил спеціальних операцій та розвідки; 
• арсенали, бази, склади зберігання озброєння та військової техніки, матеріально-технічних запасів (ракети, боєприпаси, паливно-мастильні матеріали), міжнародної матеріально-технічної допомоги; 
• станції завантаження та розвантаження озброєння та військової техніки (під час використання їх військами).

Як журналістам працювати в червоній зоні

Загалом робота медіа в червоній зоні заборонена. Але за клопотанням Генштабу, Міноборони чи командувача певного роду військ у червоній зоні можуть дозволити працювати окремим акредитованим медійникам виключно в супроводі відповідних посадових осіб. 

Працюючи в червоній зоні, представники медіа зобов’язуються надати фото й відео на перевірку щодо наявності інформації з обмеженим доступом і погодити їхнє оприлюднення з посадовою особою, що відповідає за напрям безпеки застосування військ (сил) військової частини (підрозділу), в районі відповідальності якої працювали журналісти. 

Що розуміють під жовтими й зеленими зонами

Жовта зона — це:

•  пункти постійної дислокації, райони відновлення боєздатності військових частин (підрозділів) ЗС України; 
• райони зосередження (виконання бойових завдань) загальновійськових підрозділів у районах оборони, взводних, ротних опорних пунктах;
•  райони зосередження (виконання бойових завдань) загальновійськових підрозділів та підрозділів артилерії (особливо на озброєнні яких перебувають новітні зразки озброєння військової техніки, надані державами-партнерами у межах міжнародної матеріальної допомоги);
•  підприємства промисловості всіх форм власності, які виробляють продукцію військового призначення; 
• навчальні центри підготовки військ (сил).

 Зеленою зоною є всі інші об’єкти в районі відповідальності оперативних угруповань військ.

У жовтій зоні можна працювати без супроводу пресофіцера, але важливо триматися в межах погодженого командувачем маршруту. Його розглядають на підстави заяви протягом трьох календарних днів. Раніше журналісти могли працювати в жовтій зоні лише з супроводом пресофіцера.

• У зеленій зоні так само можна працювати без нагляду.

Керівники служб зв’язків з громадськістю оперативних угруповань одразу повідомлятимуть журналістів про відповідне опрацювання зон. Якщо медіа планують роботу на деокупованій території в «зеленій» зоні, їм достатньо повідомити про свої наміри відповідному угрупованню військ або місцевій військовій адміністрації.

Робота пресслужб

Пресофіцер зобов’язаний бути ввічливим у спілкуванні з представниками медіа та всіляко сприяти їм. Перед початком роботи він має поінформувати журналістів про можливу необхідність перегляду їхніх матеріалів, а за підсумками роботи — негайно доповісти керівнику про результати роботи представників медіа, а також, як ідеться в наказі, «попередити його про можливість появи у медіа перекрученої інформації, яка може носити негативний характер».

Військових зобов’язують надавати коментарі тільки з дозволу командирів, а надавати фото й відео — тільки через пресслужби за погодженням із керівництвом.

Права та обов’язки журналістів під час воєнного стану

Згідно з наказом, представник медіа має право на правомірне одержання, зберігання,

використання та поширення:

• загальних відомостей про підготовку та застосування сил оборони;
• загальних відомостей щодо участі сил оборони у відсічі широкомасштабної збройної агресії РФ проти України;
• загальних відомостей про результати завершених операцій (дій) (виключно за погодженням із відповідним керівником, командиром (начальником)), за винятком інформації, яка не підлягає розголошенню.

Водночас журналісти зобов’язані:

• пред’являти прескарту на вимогу представників сил оборони;
• мати при собі та пред’являти документи, що посвідчують особу;
• у районі ведення бойових дій рухатися виключно у терміни та за маршрутом, які визначені та погоджені в установленому порядку;
• перед поїздкою до району ведення бойових дій імейлом чи телефоном повідомити керівника пресслужби про термін відрядження, маршрут і мету відрядження;
• протягом усього часу перебування в районі бойових дій носити (розміщувати) знаки розпізнавання (позначки) представників медіа на видному місці, за винятком ситуацій, коли це може загрожувати життю та здоров’ю представників медіа;
• мати при собі засоби індивідуального захисту — як мінімум, захисний шолом і бронежилет з відповідним маркуванням ПРЕСА‖PRESS, якщо це не загрожує життю та здоров’ю;
• мати при собі медичну аптечку та вміти нею користуватись;
• не чинити дій, несумісних зі статусом цивільних осіб, тобто не вдягати формений одяг та знаки розрізнення ЗСУ, не брати в руки зброю та боєприпаси;
• по завершенню роботи на військових об’єктах за вимогою передавати визначеній особі електронні та матеріальні носії з фото- та відеоматеріалами для перевірки наявності інформації, яка не підлягає розголошенню;
• якщо таку інформацію знайдуть, на вимогу представника служби зв’язків з громадськістю (пресслужби) або іншої уповноваженої особи треба її видалити.

У разі небезпеки чи поранення представники ЗСУ можуть евакуювати журналіста й надати першу медичну допомогу, але не несуть відповідальності за його безпеку. За страхування життя й майна відповідає редакція.

Акредитація журналістів і прескарта ЗСУ

Також внесли зміни до порядку акредитації представників медіа під час дії правового режиму воєнного стану (додаток 3). Відтепер акредитація дійсна до 12 місяців.

Хто може акредитуватися

Акредитація потрібна журналістам і тим, хто їх супроводжує (фіксерам, продюсерам тощо). Для фіксерів подання посвідчення не є обов’язковим

Додали можливість отримати акредитацію ЗСУ для блогерів, які зареєструються згідно із Законом «Про медіа» як суб’єкти у сфері онлайн-медіа. Вони зможуть подавати на акредитацію замість сканкопії посвідчення представника медіа сканкопію відповідного підтверджувального документа, виданого Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення. 

Як отримати акредитацію ЗСУ

Представники медіа мають заповнити форму (додаток 5 до наказу) та надіслати її на електронну адресу newsmodu@gmail.com. До цієї форми додаються: 

• скан-копія паспорту (1–3 сторінки) або ID-картки; 
• скан-копія посвідчення представника медіа; 
• подання суб’єкта у сфері медіа з клопотанням надати акредитацію; 
• фотокартка особи високої роздільної здатності. 

Управління зв’язків з громадськістю Збройних Сил України організовує проведення акредитації, в ході якої: 

• здійснює перевірку приналежності особи до суб’єкта у сфері медіа;
• надсилає подання представнику Служби безпеки України для отримання відповідного висновку; 
• веде облік виданих прескарт та наданих представниками медіа відомостей для акредитації;
•  рішення щодо надання (скасування або призупинення) акредитації представнику медіа; 
• повідомляє представників медіа про результати акредитації; 
• надає доступ до списку акредитованих представників медіа, за відповідним запитом, представникам Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Національної поліції України, Національної гвардії України, Державної міграційної служби України, Управлінню державної охорони України.

Після верифікації усіх даних медіапрацівникам надішлють електронну версію прескарти для предʼявлення на вимогу військових і правоохоронних органів. Картка також міститиме два QR-коди з покликанням на умови роботи журналістів українською та англійською мовами. 

Інформація не для розголошення

Розширений перелік інформації вказаний у додатку 2 наказу: 

• Дійсні найменування військових частин (підрозділів) ЗСУ, іншихх сил оборони України, персональні дані військовослужбовців, які виконують бойові (спеціальні) завдання, координати місць їхнього розташування та зосередження. 
• Бойовий та чисельний склад військових частин (підрозділів) ЗСУ, наявна кількість, тип бойової (спеціальної) техніки та її технічний склад. 
• Місця (райони) зосередження, розгортання та відновлення боєздатності військових частин (підрозділів) ЗСУ з прив’язуванням до населених пунктів (географічних об’єктів). 
• Поточні та майбутні плани (замисли) командувань (командирів), бойові (спеціальні) завдання та перебіг їхнього виконання військовими частинами (підрозділами) ЗСУ. 
• Ефективність (досвід) застосування військовими частинами (підрозділами) ЗСУ, інших сил оборони України засобів ураження, тестової (спеціальної) техніки, а також способів ведення бойових (тактичних) дій. 
• Розташування (місця розгортання) стартових (вогневих) позицій підрозділів протиповітряної оборони та результати виконання ними бойових завдань.
• Результати проведення операцій та ведення бойових дій військовими частинами (підрозділами) ЗСУ та інших сил оборони України, якщо таку інформацію не поширив у відкритому доступі Генштаб ЗСУ або інші сили оборони України. 
• Результати проведення операцій підрозділами Сил спеціальних операцій та розвідувальних підрозділів ЗСУ, якщо таку інформацію не поширив Генштаб ЗСУ та (або) інші органи управління сил оборони України. 
• Інформація про втрати бойової (спеціальної) техніки (танки, самохідні артилерійські установки, літаки, вертольоти, зенітно-ракетні комплекси, кораблі (катери), особливо іноземного виробництва) та особового складу, якщо таку інформацію не поширював Генштаб та (або) інші органи управління сил оборони України. 
• Результати ракетних, авіаційних ударів противника по військових об’єктах (цілях), об’єктах критичної інфраструктури, якщо таку інформацію не поширював Генштаб, інші органи управління сил оборони України та (або) органи державної влади України. 
• Переміщення (висування) бойової (спеціальної) техніки, маршрути їхнього переміщення, типи та кількість. 
• Проведення заходів безпеки застосування військ (сил) (відомості про заходи введення в оману, приховування дій військ (сил) та військових об’єктів), сили та засоби, які залучали до їхнього проведення, а також відзняті фото- та відеоматеріали із зображенням макетів і засобів імітації, які використовуються військовими частинами (підрозділами) ЗС України, інших сил оборони України. 
• Відомості про проведені, ті, що проводяться, та ті, що плануються, інформаційні та психологічні операції (акції, заходи впливу). 
• Відомості щодо військовослужбовців розвідувальних, ракетних, артилерійських підрозділів, підрозділів радіоелектронної боротьби, підрозділів безпілотних літальних апаратів, льотного та інженерно-технічного складу літаків та вертольотів, а також Сил спеціальних операцій ЗС України. 
• Фото- та відеоматеріали із зображенням знаків взаємного розпізнавання, бортовими номерами та державними номерними знаками на бойовій (спеціальній) техніці, засобів цілевказівок, бойового управління та розвідки, конструктивних особливостей на бойовій (спеціальній) техніці. 
• Фото- та відеоматеріали всередині танків, самохідних артилерійських установок, зенітно-ракетних комплексів, бойових броньованих машин та літаків тактичної авіації, особливо іноземного виробництва. 
• Про терміни постачань, типи, кількість, матеріально-технічне забезпечення, актуальні та майбутні місця зосередження (зберігання) озброєння та військової техніки, які надаються в межах матеріально-технічної допомоги від країн-партнерів, особливо ракет, боєприпасів, засобів авіаційного ураження, якщо таку інформацію не розміщували на офіційних сторінках (чи не оголошували представники) Міністерства оборони України та Генштабу ЗСУ або відомств країн-партнерів. 
• Відомості щодо обізнаності про противника, тактики його дій, місця (райони) зосередження (розташування) важливих військових об’єктів.

Над матеріалом працювали Дар’я Трапезнікова та Дар’я Свистуха.