Протягом 2023 року кількість українців із високим індексом медіаграмотності знизилася з 81 % до 76 %. Водночас люди стали більш компетентними у виявленні фейків. А найбільш популярним джерелом суспільно-політичної інформації залишаються соцмережі.
Про це свідчить дослідження громадської організації «Детектор медіа» щодо визначення індексу медіаграмотності. Дослідники оцінили рівень вміння українців свідомо сприймати й критично тлумачити інформацію. Публікуємо головні висновки дослідження.
Методологія дослідження
«Детектор медіа» організував кількісне дослідження, інтерв’ю обличчя-до-обличчя за допомогою планшета за стандартизованим опитувальником (CAPI). Загалом опитали 1200 респондентів серед населення віком від 18 років всієї території України, окрім тимчасово окупованих територій Донецької, Луганської, Запорізької, Херсонської областей та АР Крим.
Вибірка репрезентативна за віком, статтю, типом і розміром населеного пункту й регіоном. Польовий етап компанія «New Image Marketing Group» здійснювала з 15 січня до 29 січня 2024 року
Мета дослідження — валідувати концепцію індексу медіаграмотності та прорахувати його для різних категорій української авдиторії.
В основу моделі індексу медіаграмотності поклали концепцію Лена Мастермана й результати якісного етапу дослідження «Практики медіаспоживання українців: концептуальна розробка індексу медіаграмотності аудиторії», підготовленого на замовлення ГО «Детектор медіа» (січень 2020).
Модель медіакомпетентності включає чотири категорії та 42 індикатори:
- розуміння: роль медіа в суспільстві, глибина впливу медіа на свідомість на рівні фреймів сприйняття оцінки, а також поведінкових патернів; уявлення про роботу медіаіндустрії та сприйняття українського медіаландшафту; обізнаність у питаннях регулювання медіасередовища та ставлення до суспільного мовлення;
- використання: кількість джерел інформації про суспільно-політичні новини за тиждень; тривалість знайомства з новинами на день; мотиви використання інтернету; пристрої, якими респонденти користуються для доступу в інтернет.
- цифрова компетентність: інтернет як джерело новин на суспільно-політичну тематику; розуміння особливостей функціонування й термінології нових медіа; практики цифрової безпеки; практики створення власного медіаконтенту;
- спотворений медіаконтент: чутливість до дезінформації/фейків, маніпулятивних технік і маніпулятивного медіаконтенту.
Рівень загального індексу медіаграмотності
Результати дослідження засвідчили, що рівень загального індексу медіаграмотності українців за 2023 рік значно знизився: з 81 % до 76 % авдиторії має вищий за середній рівень індексу медіаграмотності. Зі слів дослідників. це помітний регрес проти попереднього періоду, адже з 2020 до 2022 року індекс медіаграмотності виріс з 55 % до 81 %.
Показник субіндексу розуміння ролі медіа в суспільстві проти 2022 року значущо не змінився. Водночас зросла чутливість українців до спотвореного контенту — з 65 % до 70 %.
Згідно з отриманими результатами за 2023 рік, 3 % українців мають низьку медіаграмотність. 2022 року цей показник становив 6 %.
За даними дослідників, рівень медіаграмотності залежить від віку, рівня освіти, добробуту та місця проживання. Найвищий рівень медіаграмотності у молоді 18–25 років, а найнижчий — серед старшої вікової групи 56–65 років.
Чим нижчий освітній статус, то нижчим є й рівень медіаграмотності. Серед опитаних із загальною середньою освітою 29 % мають нижчий за середній показник, а серед тих, хто має повну/неповну вищу освіту, — лише 13 %.
Значні відмінності в рівні медіаграмотності спостерігаються між людьми з різним матеріальним статусом: що вищий рівень добробуту, то вищий показник має індекс.
Серед людей із низьким рівнем добробуту 37 % мають низьке та нижче за середнє значення показника медіаграмотності. Водночас серед опитаних із добробутом, вищим за середній, ця частка становить лише 18 %. Також у жителів міст показник індексу вищий, ніж у мешканців сіл.
Читайте також: Медіаспоживання українців 2023 року: що та де читають і кому довіряють
Наскільки українці розуміють роль медіа в суспільстві
Дослідження «Детектора медіа» засвідчує, що розуміння суспільством ролі медіа проти 2022 року майже не змінилося.
70% вважає, що головною місією медіа є інформування громадян про суспільно значущі події. 2021 року так вважали 54 %. Значну зміну цього показника автори дослідження пояснюють тим, що основним складником медійного контенту стали новини, пов’язані з війною.
Водночас 2023 року зменшився відсоток українців, для яких важлива розважальна функція медіа: до 14 % проти 25 % 2021 року. Частка тих, хто відзначає вплив медіа на емоційний стан, збільшилася на 11 %.
Майже не змінилася кількість людей, які переконані, що медіа мають слугувати платформою для діалогу між державою та суспільством, — 36 % 2023 року проти 34 % 2022 року.
37 % респондентів 2023 року проти 35 % 2022 року бачать роль медіа в тому, щоб просвітлювати, навчати, надавати корисну інформацію з різних тем. Ще 26 % опитаних вважають, що медіа мають контролювати владу, позаминулого року ця частина становила 28 %.
Читайте також: Чому люди (не) довіряють новинам і що з цим робити журналістам
За 2023 рік зменшилася авдиторія, яка вважає, що медіа працюють в інтересах держави: з 31% 2022 року до 25 % 2023 року. Найбільша частина авдиторії (30 %) вважає, що медіа працюють в інтересах своїх власників та інвесторів.
Як ідеться у дослідженні, розуміння ролі медіа в суспільстві й впливу медіа на авдиторію також зумовлене рівнем освіти й добробуту опитаних та регіоном проживання.
Наскільки українці довіряють телемарафону
Протягом 2023 року скоротилася частка українців, які вважають формат телемарафону виправданим під час війни — з 58 % 2022 року до 41 % 2023 року. Загалом авдиторія «Єдиних новин» зменшилася на 10 %.
Читайте також: Частка довіри до національного телемарафону знизилася до 36 % — опитування КМІС
74 % опитаних стверджують, що через брак різних точок зору на події в телемарафоні вони шукають інформацію в інших джерелах. За даними дослідження, соцмережі залишаються найбільш популярним в Україні джерелом інформації про суспільно-політичне життя.
2023 року 62 % громадян дізнавалися про суспільно-політичні події в країні та за її межами саме з соцмереж проти 61% 2022 року й 54 % 2021 року. У месенджерах кількість споживачів суспільно-політичного контенту 2023-го зросла на 6 % — 49 % проти 55 %.
Який відсоток українців перевіряє достовірність контенту
Дослідження зафіксувало високий рівень чутливості до спотвореного контенту серед українців. Лише 17% з опитаних вирішують, наскільки можна довіряти повідомленню, орієнтуючись виключно на власну інтуїцію. 2022 року цей показник становив 18 %, водночас 2021 року — 33 %.
Читайте також: З яких джерел українці дізнаються інформацію про війну й настільки їм довіряють — опитування
Частка українців, які виявляють дезінформацію, шукаючи покликання на джерело в матеріалі, становить 37 %. Орієнтуються при цьому на відео- та фотопідтвердження 30 % опитаних. На наявність різних точок зору на подію — 34 %.
Загалом кількість українців, які перевіряють інформацію, зросла за рік із 24 % до 33 %. Частка тих, хто ніколи не перевіряє медіаконтент, знизилася — з 31 % до 26 %.
«Щоб визначити, наскільки інформація достовірна, 66 % споживачів шукають її підтвердження в інших медіа, 29 % оцінюють надійність джерела, на яке є покликання, а 25 % шукають першоджерело, на яке є покликання», — ідеться в дослідженні.
Загалом автори дослідження роблять висновок про доволі високий рівень обізнаності споживачів медійного контенту щодо такої проблеми, як маніпуляції в медіа. Її актуальність визнають майже дві третини української аудиторії — 59 %. 15 % опитаних вважають її неактуальною, а 14 % взагалі не чули про таке явище, як маніпуляції в медіа.
50 % учасників дослідження зазначили, що підозрюють джинсу, коли в матеріалі висвітлено лише позитивні чи негативні аспекти персони, групи або товару. Для 28 % опитаних важливим маркером є той факт, що матеріал може сприяти впізнаваності персони, організації чи товару. Ще 28 % авдиторії визначають замовний матеріал інтуїтивно.
22 % українців також звертають увагу на наявність оцінок, позитивних або негативних. Середній бал оцінки власної чутливості до джинси серед опитаних підвищився з 3,2 до 3,4.
Читайте також: Чи довіряють громадяни українським медіа та звідки беруть інформацію — опитування КМІС
Рівень цифрової компетентності
За даними дослідження, лише 6 % авдиторії не користується інтернетом. 91 % споживачів медіаконтенту є активними користувачами мережі, звертаються до інтернету щодня або майже щодня. Це на 3 % більше, ніж 2022 року.
Частота користування інтернетом залежить від віку, рівня освіти та добробуту. Жінки (93 %) користуються ним частіше, ніж чоловіки (88 %), молодь у віці 18–25 років (97 %) частіше, ніж люди у віці 56–65 років (75 %), а власники дипломів про вищу освіту (95 %) — частіше, ніж люди з початковою та середньою освітою (82 %).
Читайте також: Скільки українців щодня користуються інтернетом — дослідження КМІС
Окремим пунктом дослідження відзначено, що 74 % українців заходять до інтернету в пошуках необхідної інформації, 75 % — щоб дізнатися новини. Проти 2022 року збільшилася частка авдиторії, яка використовує інтернет для онлайн-купівель — 34 % 2023 року проти 27 % 2022 року — та для платежів 36 % — 2023 року проти 28 % 2022 року.
Чи цікавлять українців астрологічні прогнози
60 % авдиторії вітчизняних медіа не цікавлять астрологічні прогнози, ними цікавляться лише 19 % українських читачів. 21 % споживачів медіаконтенту зізнаються, що іноді дивляться такий контент, а 60 % українців він не цікавий взагалі.
Як з’ясували дослідники, астрологічні прогнози приваблюють жінок — 47 %, ніж чоловіків — 31 %.
Читайте також: Де українці переглядають новини та розважальний контент — дослідження
