У першому кварталі 2024 року кількість політичної джинси в українських медіа зросла до 25 %. Це на 10 % більше проти останнього кварталу 2023 року. Про це свідчать результати щоквартального дослідження Інституту масової інформації.

Скільки медіа охопив моніторинг? 

Моніторинг експерти ІМІ провели 5–7 березня 2024 року у 23 онлайн-медіа: «Бабель», «Суспільне», «Громадське», ZN.UA, «Українська правда», «Еспресо», «Укрінформ», Liga.net, NV, «Слово і Діло», LB.ua, «РБК-Україна», «Цензор.Нет», «Інтерфакс-Україна», «ТСН», «Кореспондент.net», Zaxid.net, «Фокус», «УНІАН», «24 канал», «Гордон», Telegraf, Obozrevatel. Вибірка охоплює всі новини поспіль, що вийшли на сайтах протягом зазначеного періоду.

У березні 2024 року виявили 114 матеріалів з ознаками джинси, водночас попередній моніторинг ІМІ зафіксував 117 таких публікацій.

Хто лідер серед замовлення джинси? 

Моніторинг ІМІ відмітив активізацію політичних замовників — 25 % матеріалів, інші 75 % публікацій  — на користь комерційних замовників. 

На першому місці серед усіх замовників матеріалів з ознаками джинси — комерційні компанії. На другому місці — компанії та фонди Ріната Ахметова, а на третьому опинився гральний бізнес.

Серед політичних замовників лідер — Петро Порошенко, частка публікацій на його користь з ознаками замовності становить 6,5 %. Найчастіше його цитує Obozrevatel. 

Друге місце посідає Віталій Кличко — 2,3 %. Приводом для більшості публікацій стало передання міським головою допомоги від громади військовому підрозділу. 

Інші 10 % матеріалів публікували на користь політичних сил «Слуга народу», «Європейська солідарність», проєкту Артура Палатного «Українська команда», а також політиків Олени Шуляк, Максима Ткаченка, Олени Кондратюк, Сергія Пашинського, Бориса Філатова, Вадима Столара, Миколи Калашника та російського режисера, колишнього художнього керівника «Бабиного Яру» Іллі Хржановського. 

Огляд категорій джинси

Комерційні замовники

За даними ІМІ, частка матеріалів на користь комерційних замовників коливається залежно від активності замовників політичних. Моніторинг виявив 75 % таких матеріалів, але це менше, ніж 84,3 % у грудні 2023 року.

Публікації на користь комерційних компаній серед досліджуваних медіа було 38,2 %. 

Рінат Ахметов разом зі своїми компаніями й фондами залишається одноосібним лідером серед комерційних замовників займає 19 % замовних матеріалів. Найбільше згадок про нього та його бізнеси на сайті Obozrevatel.

У належному маркуванні реклами істотних змін не відбулося.

«Більшість замовних матеріалів як такі не позначено в чіткий і зрозумілий спосіб. Водночас багато редакцій маркують комерційну рекламу як “Новини компаній”. Украй недоречним видається, коли “ТСН” розміщує рекламні публікації під рубрикою “Актуально”, а УНІАН використовує для цього навіть маркування “Офіційно”», — зазначають експерти.

Утричі зросла частка публікацій на користь грального бізнесу — від 3,5 % у грудні 2023-го до 10,6 % у березні 2024-го. Більшість матеріалів із рекламою грального бізнесу в медіа марковані в неналежний спосіб або взагалі не мали жодного маркування. Водночас кілька матеріалів з рекламою онлайн-казино все ж були марковані як «реклама». 

Експерти ІМІ відзначають зменшення частки лобізму комерційних інтересів — від 11 % до 2,3 %. 

«Переважно це були матеріали за лібералізацію енергоринку, проти зростання акцизів тощо. Мета таких матеріалів вплинути на депутатів та посадовців, які ухвалюють рішення щодо регулювання комерційних ринків», — підсумовують в ІМІ. 

Політична джинса

У першому кварталі на 10 % зросла кількість політичних матеріалів з ознаками замовності. Під час останнього моніторингу у грудні 2023 року вона становила 15,7 %, а в березні 2024 року вже 25 %.

Також, за даними ІМІ, новим явищем першого кварталу 2024 року став високий відсоток «чорнух» проти окремих політиків, що є одним зі свідчень активізації внутрішнього політичного життя України. Частка таких матеріалів становила 8,2 % всіх новин із ознаками замовності. Водночас протягом 2023 року «чорнуха» в популярних медіа якщо й з’являлася, то в кількості, що не мала статистичного значення. 

Найбільшу кількість «чорнух» спрямували проти Петра Порошенка на сайтах «ТСН» та «УНІАН». Зокрема вони з покликанням на експерта Петра Олещука, але без жодного балансу писали: «Порошенко фактично загальмував вступ України до ЄС», «отримав 37 мільйонів від уряду Орбана», поїхав у «турне по Румунії». 

На «УНІАН» зафіксували матеріали з порушенням балансу проти мера Кличка, проти колишнього очільника одного з підприємств «Укроборонпрому» Олександра Пащенка, проти заступника мера Бучі та інші. 

Нещодавно ІМІ опублікував дослідження, кого з росіян найчастіше цитують українські медіа — огляд у нашому матеріалі.