VoxCheck спільно з компанією CBR провели дослідження, де проаналізували здатність громадськості розрізняти наративи російської пропаганди.
Цільовою аудиторією дослідження стали українці віком від 18 до 70 років, які проживають як в Україні (1466 респондентів), так і за її межами (327 респондентів). Дослідження проводили з 26 травня до 7 червня 2023 року.
Результати опитування показують, що більшість погоджується з проукраїнськими меседжами та не погоджується з проросійськими. Це показує загальну тенденцію здатності населення вирізняти наративи російської пропаганди. Проте під час аналізу кожного наративу дослідники виділяють декілька тривожних сигналів:
- 43 % опитаних в Україні та 36 % за кордоном не погодились із твердженням «В Україні малопоширена нацистська та/або неонацистська ідеологія»;
- 29 % опитаних в Україні та 35 % за кордоном не погодились із твердженням «Революція Гідності в Україні 2013-2014 року НЕ була державним переворотом»;
- 26 % опитаних в Україні та 29 % за кордоном погодились із твердженням «Росія в Україні воює проти Заходу/НАТО»;
- 25 % опитаних в Україні та 29 % за кордоном погодились із твердженням «Захід використовує Україну у власних цілях у війні з Росією»;
- за кордоном 32 % опитаних погодились із твердженням «В Україні утискають російськомовних».
Наявність наративів
Приблизно 20 % українців регулярно стикаються із меседжами російської пропаганди. Водночас найчастіше з проросійськими наративами зустрічаються мешканці Півдня.
На Заході вища присутність наративу про те, що заборона УПЦ МП — це переслідування церкви та вірян, на Сході — що українці та росіяни є братніми народами.
Місце проживання
Незалежно від регіону проукраїнські меседжі щодо визнання вини росіян за масові вбивства в Бучі та сприяння постачання зброї перемозі України отримали майже одностайну підтримку населення. Вони також погоджуються щодо фальсифікації референдумів та заборони проросійських партій. Утім, жителі малих міст та сіл рідше визнавали дієвість західних санкцій та малопоширеність нацистської ідеології в Україні. І вони більше за інших підтримували проросійські наративи щодо Заходу, НАТО та відповідальності української влади за гуманітарну кризу.
Попри це, згода з проросійськими меседжами найбільш поширена в Південному та Східному регіонах.
Жителі Півдня частіше за інших визнавали заборону УПЦ МП переслідуванням церкви та вірян та погоджувались з тезою, що Захід використовує Україну у своїх цілях для війни з Росією.
Жителі Сходу більш схильні вірити російській пропаганді щодо розроблення біозброї та цілеспрямованого знищення Україною міст Донецької та Луганської областей.
Також жителі Півдня та Сходу частіше підтверджували вплив провокації НАТО на російське вторгнення. І навпаки, проукраїнські меседжі там отримують меншу підтримку. А саме незаконність російських референдумів, переваги від постачання зброї, визнання масових вбивств у Бучі воєнними злочинами російської армії та боротьби із колаборантами в політиці та медіа.
Схильність до сприйняття проросійських тверджень є також і серед жителів великих міст Півдня та Сходу: Одеси, Харкова, Дніпра, Кривого Рогу.
Розрізнення дезінформації
97 % українців добре знають та розуміють термін «дезінформація» або хоча б чули такий термін. Впевненість у здатності розрізняти дезінформацію позитивно впливає на рівень підтримки проукраїнських тверджень. Водночас менш впевнені у своїй здатності розрізняти дезінформацію:
- жінки, особливо молоді жінки 18-29 років;
- чоловіки у віці 50-70 років;
- мешканці сіл;
- люди із середньою та професійно-технічною освітою;
- ті, хто більше покладаються на отримання інформації з українського телебачення або від друзів і знайомих. Зокрема на українське телебачення як джерело інформації більше покладаються люди у віці 50-70 років, а молодь у віці 18-29 років — на інформацію від друзів і знайомих.
Дослідники зазначають, що під час планування кампаній із протидії дезінформації, слід враховувати, зокрема, що люди старшого віку довіряють українським виданням, а також стежать за «Єдиним телемарафоном». У селах, окрім видань та марафону, ще порівняно часто слухають радіо.
Читати більше:
