Громадянська мережа ОПОРА опублікувала дослідження «Медіаспоживання та громадсько-політична активність українців за кордоном».

Опитування провела соціологічна група «Рейтинг» з 8 квітня до 19 травня 2023 року серед 2000 українців, які проживають у Великій Британії, Ізраїлі, Іспанії, Німеччині, США, Угорщині та Чехії. Також опитали 1000 українців про залученість та інтерес до політичного та громадського життя України та провели 43 глибинних інтерв’ю на ці теми.

Зацікавленість подіями в Україні

Більшість респондентів цікавляться подіями в Україні:

• 82 % — на загальнонаціональному рівні;
• 74 % — на місцевому.

Найбільше слідкують за новинами в Україні респонденти з Ізраїлю (73 %). Найменше — в Угорщині (51 %).

В інтервʼю деякі респонденти вказують на втому від новин. 

Більше про це: Як змінюється ставлення до новин про Україну у світі (за звітом Reuters Institute)

Основні джерела новин

Українці за кордоном споживають інформацію в:

• месенджерах — 50 %;
• соцмережах — 47 %;
• на новинних вебсайтах — 23 % ;
• на YouTube — 22 %;
• від родичів, друзів чи знайомих — 22 %;
• на телебаченні — 8 %;
• на радіо — 1 %.

Друковані газети та журнали українці за кордоном майже не використовують.

У різних країнах приблизно однаковий розподіл користувачів між різними джерелами інформації. Водночас:

• у Великій Британії та Німеччині понад 60 % опитаних надають перевагу месенджерам;

у Чехії, Угорщині, США та Ізраїлі понад 40 % — соцмережам.

Вікова категорія

68 % респондентів серед молоді отримують інформацію з месенджерів. 55 % — із соцмереж.

З віком користування цими медіамайданчиками зменшується, однак до 50 років респонденти все ще схильні використовувати месенджери (52 %) та соцмережі (44 %).

Старші люди (понад 51 рік) частіше отримують інформацію про Україну з:

• новинних вебсайтів — 34 %;
• YouTube — 28 %;
• телебачення — 14 %.

Типи контенту

Телебачення (69 %) та новинні сайти (62 %) використовують для перегляду новин. 

38 % опитаних надають перевагу новинним каналам у месенджерах (26 % — каналам конкретних медіа, 21 % — авторським каналам аналітиків, експертів, блогерів).

У соцмережах респонденти (по 33 %) переглядають новини від медіа та дописи політиків, експертів, блогерів. 

На YouTube 67 % опитаних обирають інтерв’ю, відео експертів і блогерів. 23% — новини.

Довіра

• 85 % респондентів найбільше довіряють соцмережам;
• 77 % — новинним вебсайтам.
• 46 % — радіо;
• 43 % — телебаченню. 

39 % респондентів не дали відповідь на запитання про довіру до радіо, 24 %  — про телебачення, 28 % — про друковані медіа.

Інформацію від офіційних органів влади читають 54 % респондентів. Частіше це молодь. Респонденти зазначають, що їм буває важко відрізнити офіційні канали від неофіційних зі схожими назвами.

Фейки та дезінформація

Щонайменше чверть респондентів бачили неправдиву інформацію про Україну. 

Найменше фейків помічали респонденти з США та Великої Британії, більше — з країн Європи, найбільше — з Ізраїлю. 

Кожен десятий натрапляв на неправдиву інформацію про Україну на міжнародних медіаресурсах, кожен шостий — на українських.

Більшість самостійно не перевіряє сумнівні повідомлення, а «просто знає, що це брехня чи маніпуляція». Лише третина респондентів перевіряє інформацію в інших джерелах — переважно молодь. 

Більшість фейків про Україну, за оцінками опитаних, стосується:

• української армії — 53 %;
• влади — 38 %. 

Неправдива інформація про українських мігрантів мало поширена за кордоном і спрямовується переважно на іноземних користувачів, тоді як на українців та росіян спрямовують фейки про ЗСУ й українську владу.