У середині червня Reuters Institute оприлюднив щорічне дослідження споживання медіа Digital News Report 2023. Раніше ми робили повний огляд його підсумків, а в цьому тексті зосередимося на даних щодо сприйняття новин про війну в Україні. Опитування не охоплює Україну (тільки наших європейських сусідів), утім її назва з’являється у тексті часто.
Чим відрізняється сприйняття новин про Україну в світі 2022 і 2023 року? Чи справді всі втомилися від новин про війну з Росією, чи це загальна тенденція? Що ще впливає на сприйняття України у світі? Розбираємо далі.
2022: що відбувається?
Під час підготовки Digital News Report 2022 Reuters Institute у березні-квітні 2022 року провели додаткове опитування, щоб оцінити сприйняття матеріалів про війну в Україні. Опитали приблизно по 1000 респондентів у Бразилії, США, Польщі, Німеччині та Великій Британії.
Тоді більшість опитаних у всіх країнах так чи інакше стежили за новинами з війни. Зокрема і через усвідомлення, що це не просто «конфлікт», а подія із глобальним впливом на повсякденне життя.
Новини про війну жителі цих країн переважно отримували з телебачення та онлайн-ресурсів. Дослідники відзначили, що молодь 18–24 років дещо менше цікавилася новинами про російсько-українську війну, ніж інші вікові групи.
Ще торік наголошувалося, що війна в Україні навряд чи призведе до стійкого зростання зацікавленості в новинах. Навпаки — тоді минуло лише один-два місяці від повномасштабного вторгнення, а дослідники вже помічали, що ця тема посилює бажання уникати новин — взагалі чи вибірково. Їх це не дивувало, адже однією з причин уникання новин загалом люди називали негативний вплив на настрій та сприйняття життя. Складно уявити щось більш впливове в цьому плані, ніж війна зі щоденними смертями та руйнуваннями.
Смілива робота журналістів на війні навіть у короткостроковій перспективі не змінила світову тенденцію втрати зацікавленості та довіри до медіа.
Читайте також: Kiev, стіл перемовин і маніпуляції цифрами. Які найбільші проблеми у світових медіа із висвітленням війни
2023: уже не так і цікаво
У цьогорічному звіті автори зазначають: на всіх платформах спостерігається все менше інтересу й усе більше втоми від контенту про Україну. Цій темі в різних країнах приділяють менше уваги, ніж національній політиці й навіть новинам про бізнес та економіку, на які опитані завжди скаржаться через незрозумілість. Лише 25–30 % опитаних певною мірою стежать за новинами про російсько-українську війну.
Серед тих, хто уникає новин, інформації про війну уникають 39 %. Вибіркове уникання цих новин високе у країнах-сусідах, а також ближчих до нас на кшталт Чехії чи Німеччини, хоча в лідерах опинилася Фінляндія з рівнем уникання 75 %.
Дослідники припускають, що причина цьому — не брак інтересу, а бажання «захистити психічне здоров’я від справжніх жахів війни» або впевненість читачів, що вони достатньо поінформовані про перебіг російської агресії.
Хай вторгнення Росії в Україну й не підвищило зацікавленість у новинах, однак вплив помітний в іншому.
- Війна в Україні разом з іншими шоковими глобальними подіями останніх років пришвидшила структурні зсуви в бік диджитал-продуктів та mobile-friendly медіасередовищ.
- Помітне зростання TikTok для новин серед молоді та в країнах зі специфічними політичними обставинами. Зокрема у звіті згадували, що в сусідніх із нашою країнах активно використовують застосунок, щоб бути в курсі подій в Україні.
- Зростає кількість дезінформації про війну, особливо в країнах-сусідах (дослідники виділили Словаччину, де майже половина опитуваних бачили дезінформацію протягом тижня до опитування).
- Видавцям важко утримувати увагу аудиторії на таких тривалих і комплексних інфоприводах, як війна в Україні. Історії про це, найімовірніше, читатиме лояльна аудиторія та регулярні споживачі новин, водночас такий контент, на думку опитаних, відлякуватиме менш лояльних користувачів.
Докладніше: Як про Україну говорили в міжнародних новинах і соцмережах протягом 2022 року — звіт BRAND UKRAINE
Підпишіться на нашу імейл-розсилку, щоб двічі на тиждень отримувати листи з найважливішим із медіасвіту: новинами, історіями, можливостями та прикладними порадами.
Крім загальних висновків, Digital News Report містить короткі огляди стану справ у медіагалузі кожної країни. Це не претендує на повний аналіз ставлення до України, але ми все ж переглянули всі згадки про Україну в них та зібрали з цього короткий огляд настроїв.
Що відбувається в сусідів
Угорщину дослідники описують як «європейську столицю російської дезінформації». Деякі медіа продовжували цитувати російські RT та «Спутник» навіть після того, як їх забанили в ЄС. Довіра до новин знизилася до 25 % — це один із найнижчих показників серед охоплених звітом країн. Упало й охоплення більшості медіа (хоча це частково може бути пов’язане зі зміною методології).
Поляки розповіли дослідникам, що через страшні заголовки про Україну та погіршення економічного клімату вони уникають новин і більше звертаються до розваг. Через це, а також через урядовий тиск, погіршилося становище незалежних медіа. Після великого сплеску зацікавленості в новинах на початку повномасштабної війни медіа повертаються до реальності.
Більше про це: Місцеві сайти в Польщі відмовляються від українського контенту. Хто досі з ним працює?
Для Румунії події в Україні так само є головною причиною зменшити споживання новин. Як зазначається у Digital News Report, румунські медіа та журналісти заявили про відданість стандартам і ретельну перевірку інформації та боротьбу з фейками.
Проте інколи журналісти просять інтерв’юйованих коментувати кліпи з відеоігор як реальні сцени боїв. Це підриває довіру ще більше.
У Словаччині після початку повномасштабної війни багато медіа запустили чи розширили покриття українських новин. RTVS (суспільне мовлення Словаччини) вже мало мінімальну україномовну програму для україномовної спільноти на сході країни, але додало спеціальне інформування для біженців у перші місяці. Канал TA3 щотижня робить 10-хвилинний випуск новин українською, газета SME запустила україномовну версію сайту, а Denník N випустили спеціальну друковану версію українською та запустили подкаст про українську культуру та історію і зв’язки зі Словаччиною. Водночас проросійський сайт Hlavné správy був заблокований кілька місяців 2022 року, а одного з його журналістів звинуватили в шпіонажі та підкупі від російського консульства. Але, як і в інших країнах, Україна, а також питання здоров’я, раси та гендеру, відштовхують людей від медіа найбільше.
Як ставляться до новин з України в Європі
Австрійці мають достатньо високу довіру до своїх медіа, але водночас лише 45 % опитаних 2022 року сприймали матеріали австрійських медіа про Україну незалежними від позиції уряду. 14 % не довіряли їм, а 17 % були скептичними.
Для хорватів російське вторгнення в Україну було топтемою як 2022, так і на початку 2023 року. Для них, як зазначають дослідники, це нагадування про розпад Югославії та власні воєнні трагедії 1990-х. Утім, відчувається втома після кількох «коронавірусних» років, тож усе більше аудиторії шукає розважального контенту.
У скандинавських країнах довіра до новин і медіабрендів традиційно висока, війна в Україні не надто на це вплинула. Чимало фінських видань відправляли своїх кореспондентів і співпрацювали з українцями, щоб описати повсякденне життя під час війни. Водночас найбільша газета країни Helsingin Sanomat перепубліковує матеріали російського медіа «Медуза». Поруч з Україною активно висвітлювалася тема приєднання Швеції та Фінляндії до НАТО.
У Норвегії новини про Україну були помітними в місцевих медіа. Зокрема, йшлося про гуманітарну та військову підтримку, а також про псування норвезько-російських відносин, що було помітно на кейсах викриття шпигунів. Уникання новин — невелика проблема в країні, але Україну все ж згадували найчастіше (разом із новинами про зміни клімату) як небажану тему.
Якщо торік наша війна підняла зацікавленість у новинах серед французів, то цього року Україна — тема №1, яку вибірково уникають під час споживання медіаконтенту. Їй складають компанію «важкі» новини про політику та коронавірус. Люди ігнорують або проскролюють такі новини чи відписуються від сповіщень.
Російсько-українська війна додала напруження в стосунки Болгарії та ЄС. Проросійські елементи в країні активніше озвучують свою позицію та посилюють вплив на сільських жителів, поки молоді містяни укріплюються у своїх прозахідних та проєвропейських позиціях. Їх дотримуються і більшість медіа. Попри це, підтримка болгарами дій уряду для допомоги України помітно нижча, ніж в усьому ЄС. У країні дуже популярні Viber і Telegram, зокрема через можливість уникнути жорстких стандартів і модерації як у Facebook, водночас саме там поширюється більшість проросійської дезінформації.
Чехія торік однією з перших заборонила трансляцію російських пропагандистських каналів і тимчасово заборонила кілька внутрішніх сайтів із конспірологією та фейками. Утім, просування законодавчих ініціатив щодо боротьби з дезінформацією не було таким швидким і результативним. До того ж наявність у планах боротьби пунктів про централізацію державної реклами та підтримки незалежних медіа викликала критику медіаспільноти. Після цього уряд скасував план, тож майбутнє державних ініціатив із протидії дезінформації під питанням. Загальна довіра до медіа в країні рекордно низька, зокрема й через поляризацію та дезінформацію під час президентської кампанії на початку 2023 року. Водночас зберігається довіра до окремих медіабрендів, особливо до суспільних медіа.
Більше про ситуацію в Чехії: Як чеський експрем’єр, який програв президентські вибори, контролює медіаринок
