Інститут масової інформації розробив пам’ятку для співробітників СБУ й Нацполіції та військовослужбовців Сил борони України щодо взаємодії з медійниками під час їхньої роботи. Переповідаємо тут основні поради та правила. 

Які документи допоможуть ідентифікувати медійників?

• Журналістське посвідчення. Посвідчення представника медіа — основний документ, що підтверджує статус журналіста. Посвідчення може бути видане медіа, в якому працює такий журналіст, його редакцією, професійною чи творчою спілкою журналістів. Воно має містити найменування й вид медіа, його ідентифікатор у Реєстрі суб’єктів у сфері медіа або найменування професійної чи творчої спілки, фото, прізвище, ім’я та по батькові журналіста, номер документа, дату видавання, термін дії, підпис особи, яка видала документ. 

• Прескарта ЗСУ (акредитація). Це електронний документ, що засвідчує акредитацію представників медіа та їхні права щодо виконання професійних завдань у районах бойових дій та на військових об’єктах. Акредитація видається на строк до 12 місяців. Чинність акредитації можна перевірити за номером телефону 089 420 18 64 (або за номером, що зазначений на прескарті). Для медійників, які не виконують професійних завдань у підрозділах Сил оборони й не відвідують районів бойових дій, наявність прескарти ЗСУ не є обов’язковою. 

• Інші способи ідентифікації. Окрім посвідчення, журналіст може бути позначений так: жилет, шолом з написом PRESS або ПРЕСА, TV тощо, бейджі, відповідні наліпки, пов’язки на руку, інші позначки представників медіа. 

• Редакційне завдання. Жоден нормативно-правовий акт України не містить вимог щодо обов’язкової наявності в журналіста редакційних завдань, а також не вимагає від журналістів діяти виключно у визначених такими завданнями межах. Редакційне завдання — внутрішній організаційний документ, тому журналісти не зобов’язані показувати їх для підтвердження свого статусу.

Читайте також: Акредитація та робота журналістів у зоні бойових дій: що змінилося

Куди медійникам можна надавати доступ? 

Доступ на місця обстрілів. Журналісти можуть збирати інформацію в таких місцях відразу після обстрілів. Оприлюднювати зроблені фото й відео обстрілів можна: 

• військових об’єктів — за узгодженням з військовими, відповідно до наказу 73;
• цивільних об’єктів — через одну-три години, залежно від оприлюднення відповідної інформації державними органами й появи інформації в соцмережах з мільйонним охопленням.

Для доступу на місця обстрілів поза межами зони бойових дій чи військових об’єктів, журналіст має показати лише посвідчення. 

Для доступу на місця обстрілів журналіст має показати посвідчення, акредитацію та інші документи відповідно до правил зонування території:

• до червоної зони — за наявності дозволу командування, яке відповідає за військовий об’єкт або зону виконання бойових завдань, а також з обов’язковим супроводом офіцера зі зв’язків з громадськістю (пресофіцера) або іншої, визначеної командиром посадової особи;
• до жовтої зони — якщо немає вільного доступу цивільного населення — за наявності дозволу командування та з обов’язковим супроводом пресофіцера або іншої, визначеної командиром посадової особи, якщо ж є вільний доступ цивільного населення — за погодження термінів і маршруту від командира угруповання військ і без супроводу пресофіцера;
• до зеленої зони — у разі відвідування об’єктів сил оборони — дозвіл командування та погодження переміщення; у разі роботи з цивільним населенням або в громадських місцях досить лише погодження переміщення; у разі роботи з цивільним населенням або в громадських місцях поза межами районів ведення бойових дій погодження переміщення та наявність акредитації не є обов’язковими.

Чи відповідають Сили оборони за безпеку журналістів?

У ІМІ зазначають, що Сили оборони під час роботи з медіа не є відповідальними за безпеку, життя та здоров’я, повернення, а також страхування життя, здоров’я й майна медійників. Забезпечити повернення представника медіа з району ведення бойових дій має редакція.

У разі виникнення ситуації, що загрожує життю та здоров’ю, представники Сил оборони можуть надати представнику медіа захист, екстрену медичну допомогу й евакуацію до відповідно медичного закладу.

Також загроза життю журналістів не є підставою для відмови їм у доступі до зони бойових дій, місць обстрілів і прикордонної смуги. З 14 грудня 2023 року людей пропускають до прикордонної смуги (5 км) з дозволу Державної прикордонної служби. Медійникам необхідно отримати відповідний дозвіл органу ДПС й показали службові посвідчення. 

Яка відповідальність за незаконні дії щодо медійників? 

Ненадання доступу журналісту в разі наявності в нього відповідного права є умисним перешкоджанням законній професійній діяльності журналістів, що призводить до кримінальної відповідальності. Санкції за такі дії передбачають:

• штраф від 3400 до 8500 гривень;
• або пробаційний нагляд на строк до п’яти років; 
• або обмеження волі на той самий строк;
• з позбавленням права обіймати певні посади чи вести певну діяльність на строк до трьох років або без такого.

Кримінальне покарання також є за такі дії: 

• незаконне вилучення зібраних, опрацьованих, підготовлених журналістом матеріалів і технічних засобів, якими він користується у зв’язку зі своєю професійною діяльністю;
• незаконна заборона висвітлювати окремі теми, показувати окремих осіб, критикувати суб’єкт владних повноважень;
• незаконна відмова в доступі журналіста до інформації.