Збір грошей і боротьба з переслідуваннями залишаються головними проблемами фактчекерів. Більшість атак відбувалися онлайн, але 7 % стосувалися й фізичних погроз. 17 % фактчекерів стикалися із судовими позовами через свою роботу. Це підтверджує звіт Міжнародної мережі фактчекінгу (IFCN) за 2023 рік.
Методологія опитування
Для підготовки звіту Міжнародна мережа фактчекінгу провела опитування серед усіх підписантів Кодексу принципів IFCN з січня до березня 2024 року.
Загалом 137 організацій з щонайменше 69 країн взяли участь в опитуванні, що становить приблизно 80 % від загальної кількості фактчекінгових організацій мережі. Це більше, ніж 91 підписант, які взяли участь у дослідженні 2022 року.
Які організації переважають?
Некомерційні організації продовжують переважати над комерційними. Але диспропорція зменшилася 2023 року проти 2022 року. Неприбуткові організації становлять 53 %, а комерційні — 40,9 %.
68 % організацій, що перевіряють факти, мають 10 або менше співробітників. У 6,6 % працюють 31 і більше працівників.
Тенденції щодо часткової зайнятості в фактчекінгових організаціях залишилися практично незмінними, порівнюючи з 2022 роком: орієнтовно 49 % установ наймали працівників на неповний робочий день, інші 27 % працювали без тимчасових працівників. 6 % організацій мали у своєму штаті 11 або більше працівників, які працюють неповний робочий день. 70 % організацій не мають постійних волонтерів.
Скільки фактчекерів стикаються з переслідуваннями?
Близько 72 % опитаних повідомили, що протягом 2023 року стикалися з переслідуваннями через свою роботу. Більшість атак відбувалися онлайн, але 7 % стосувалися й фізичних загроз. Водночас 15 % повідомили про покращення безпеки.
Трьома найпоширенішими каналами надсилання погроз у порядку частоти є електронна пошта, Facebook та X, а орієнтовно 3 % загроз надходять особисто. Погрози та скоординовані кампанії проти професійних фактчекерів іноді включали судові позови. 17 % респондентів повідомили про нові судові позови через їхню фактчекінгову роботу 2023 року.
Яка ситуація із фінансуванням?
Фактчекери зазначили, що найбільшою проблемою для них є пошук грошей для підтримки своєї роботи й досягнення фінансової стабільності. Гранти зараз отримують 87 % фактчекерів. Тренінги приносять дохід 55 % організацій, а членські програми чи підтримка авдиторії — 50 % опитаних.
Зважаючи на обмеженість бюджетів багатьох організацій, фактчекерам доводиться звертатися за зовнішньою фінансовою підтримкою, наприклад, до Фонду правового захисту IFCN, щоб захистити себе від загроз, які можуть становити часто безпідставні судові позови.
Які гарячі теми?
Вибори, політика та охорона здоров’я — це найбільш популярні теми серед опитаних — 95,62 %, далі за популярністю йдуть соціальні питання — 93,4 % та економічні питання — 84,6 %.
Які канали дистрибуції та залучення авдиторії?
Опитування показало, що хоча вебсайти залишаються основним каналом поширення фактчекінгового контенту, фактчекери дедалі частіше використовують розсилки.
Facebook — 93,43 %, Instagram — 80,29 % та X — 79. 56 % також у топі каналів для дистрибуції.
П’ятірка каналів, через які авдиторія найчастіше надсилає скарги для розслідувань фактчекерів:
- електронна пошта — 86,13 %;
- Facebook — 62,04 %;
- форми на сайті — 59,85 %;
- X — 45,26%;
- WhatsApp — 41,61%.
Найменше читачів — 0, 73% пишуть звернення у LinkedIn. Узагалі не використовують для цього Reddit та чати на вебсайтах.
Чи використовують штучний інтелект?
55 % організацій використовують ШІ на ранніх етапах досліджень. Орієнтовно 47,4% опитаних працюють над створенням редакційних інструкцій щодо використання чат-ботів на основі штучного інтелекту, таких як ChatGPT і Google Bard, у своїй роботі.
На відміну від традиційних медіа, фактчекери не блокують вебсканерам доступ до своїх матеріалів, щоби якомога більше людей про них знало.
Раніше ми розповідали, як працюють українські фактчекери.
