Висвітлення мобілізації в українських медіа вказує на те, що державні органи не приділяють уваги позитивній комунікації щодо мобілізації. Зокрема, в Україні відсутня єдина інформаційна політика, яка має сформувати позитивний імідж мобілізації та мотивувати до вступу до Сил оборони. Водночас є атмосфера тиску на тих, хто ухиляється.
Про це вказує в моніторинговому дослідженні «Як українські медіа маневрують між негативом і нейтральністю у висвітленні мобілізації» Інститут масової інформації. Дослідження провели у жовтні 2024 року у 20 провідних онлайн-медіа України.
Як видання пишуть про мобілізацію
Моніторингове дослідження ІМІ зафіксувало 371 публікацію зі словом «мобілізація». Понад половину з них (54,2 %) наводять цю лексему в нейтральному контексті. Частка матеріалів із негативними згадками становить 35,3 %. Пів року тому вона дорівнювала 41,9 %.
Водночас позитивну конотацію щодо мобілізації мають 10,5 % публікацій. Попереднє дослідження виявило 12,6 % таких матеріалів. Їхня частка скоротилася.
Позитивний контекст
Публікації з позитивним висвітленням мобілізації виникли, зокрема, як результат вдалої державної комунікації. Наприклад, це показує матеріал NV «Міноборони України напрацювало модель цифрової реформи ВЛК — Черногоренко».
Вписати мобілізацію в позитивний контекст також вдалося через висвітлення окремих армійських підрозділів, зокрема рекрутингу добровольців. Наприклад: «“Навчатимуть бойові інструктори”. Мобілізація у 93 бригаду “Холодний Яр” без звернення до ТЦК в Дніпрі» від «Суспільного».
Решту згадок мобілізації в позитивному контексті дослідники вважають спорадичними. Серед них матеріали з ознаками замовних, щоб покращити репутацію комерційних структур (наприклад, матеріал «РБК-Україна» — «У Метінвесті робота з ветеранами починається з моменту мобілізації — Логачов»).
Позитивний контекст у матеріалах з інтерв`ю з військовослужбовцями, які можуть бути відомими авдиторії, виникають через конкретні формулювання. Зокрема тих, що винесли в заголовок (наприклад матеріал «Новини Live» — «Ексбранець Кремля Сенцов пояснив, як мотивувати людей до мобілізації»). Водночас у першоджерелі матеріал на основі того ж інтерв’ю наводить лексему «мобілізація» в негативному контексті, тому що вона в тексті розташована поряд зі словом «змусити» («Чи можна людину змусити воювати: Сенцов розповів, які умови необхідно створити в Україні» — ТСН).
Негативний контекст
Більша частина публікацій, де вжито лексему «мобілізація» в негативному значенні, виявилися негативними через контекст описаних подій. Насамперед ідеться про корупційні скандали та їхні наслідки. Наприклад: «Мільйон доларів та дорогі автівки — на хабарях спіймали працівників ТЦК у Києві» від «Новини Live».
Також джерелом негативу щодо мобілізації стало лобіювання бронювання від мобілізації співробітників державних та приватних підприємств. Наприклад: «Паузи у бронюванні загрожують підприємствам втратою критичних співробітників», — написало агентство УНІАН.
Також значну кількість публікацій у досліджених медіа присвячено негативним оцінкам перебігу процесу мобілізації в Україні та його наслідків. Такі матеріали створюються переважно на основі коментарів військових та ветеранів, як-от «“Мобілізація в Україні неефективна”: військовий пояснив, що треба змінити вже зараз» від ТСН.
Крім того, дослідження показує, що деякі з цих матеріалів мають ознаки замовних.
Кількість матеріалів із негативними згадками про мобілізацію примножують і об’єктивні обставини. Оскільки ухилення від мобілізації карається, то в медіа присутні повідомлення про відповідні покарання. Якщо до таких матеріалів вносять лексему «мобілізація», то вона потрапляє в негативний контекст. Наприклад: «Мобілізація. У Києві з’явилися перші вироки судів для чоловіків-ухилянтів – є й тюремні строки», — заголовок на Liga.net.
Крім того, моніторинг зафіксував поодинокі публікації, в яких мобілізація змальовується як покарання. Наприклад: «Власника собаки, що загризла лебедя в Івано-Франківську, мобілізували до ЗСУ: деталі» — «РБК-Україна».
Нейтральний контекст
Переважна більшість нейтральних матеріалів, де вживають слово «мобілізація», стосуються відповідних норм законодавства. Зокрема, ідеться про повідомлення щодо продовження воєнного стану в Україні. Наприклад, у матеріалі «Рубрики» — «Верховна Рада вже втринадцяте проголосувала за продовження мобілізації та воєнного стану».
Серед нейтральних матеріалів моніторинг зафіксував статті із роз’ясненням окремих норм законодавства про порядок мобілізації (наприклад: «Мобілізація в листопаді 2024 року: чи буде посилена та кого можуть призвати» — «Еспресо») або про норми, які дозволяють уникати обов’язків та обмежень, пов’язаних із воєнним станом (наприклад: «Хто з чоловіків має право на виїзд за кордон під час воєнного стану і які документи потрібні: пояснення» — Obozrevatel)
Як видання пишуть про ТЦК
Моніторинг зафіксував 447 публікацій, де згадують територіальні центри комплектування. Серед них зросла частка матеріалів, у яких про ТЦК йдеться в негативному контексті (55,9 %). У квітні 2024 року, частка таких публікацій становила 43,9 %.
Частка згадок про ТЦК у позитивному контексті також зросла і становить 5,8 %. Навесні цього року показник дорівнював 3,1 %.
Водночас матеріалів, де про ТЦК йдеться в нейтральному контексті, поменшало. Нині таких публікацій 38,3 %, тоді як раніше їхня частка становила 52,7 %. Тобто тема ТЦК з часом загострюється і висвітлюється дедалі емоційніше.
Позитивний контекст
У позитивному контексті ІМІ зарахувало матеріали пр ТЦК із різних джерел та різного змісту.
Їх поєднують два чинники: відсутність відсилання до скандалів та вдалі редакційні формулювання, зокрема в заголовках. Наприклад: «Міноборони напрацювало модель “цифрової” ВЛК: що зміниться» — «РБК-Україна».
Негативний контекст
Найбільше негативу навколо теми ТЦК пов’язано з висвітленням корупційних скандалів. Правоохоронці звітують про викриття хабарників у ТЦК по кілька разів на тиждень, а медіа з такою ж частотою про це пишуть. Через це негативний контекст визначається самим змістом подій. Наприклад: «У столиці затримали трьох посадовців ТЦК: під час обшуків виявили понад $1 млн готівки та елітний автопарк» — «Рубрика».
Поширеним приводом для негативних публікацій щодо ТЦК є сутички з цивільними громадянами. У таких випадках правомірність дій співробітників не є визначальним чинником. Наприклад: «Забризкали балончиком і розбили брову: у Харкові стався конфлікт із ТЦК, — соцмережі (відео)» від «Фокуса».
Негативний контекст присутній і тоді, коли посадовці намагаються виправдати дії співробітників ТЦК чи обіцяють викорінити порушення законодавства в їхній діяльності. Наприклад, «Еспресо» пише: «Лубінець звернувся до Харківського ТЦК через інцидент із чоловіком, якого раніше нібито помилково визнали померлим».
Нейтральний контекст
Нейтрально про ТЦК пишуть переважно в матеріалах, що покликаються на офіційні заяви та повідомлення, а також ті, що ґрунтуються на роз’ясненнях юристами правових норм, пов’язаних із роботою ТЦК. Наприклад: «Чи може чоловік підписати контракт після отримання повістки» від «Телеграфа»
Як видання пишуть про військовозобов’язаних
ІМІ зафіксував 138 матеріалів зі словом «військовозобов’язаний». Публікацій, що містять цю лексему в негативному контексті збільшилося до 39,2 %, тоді як серед матеріалів, які досліджували у квітні цього року, таких було лише 13,1 %.
Також до 10,1% із 3,86 % зросла частка позитивних згадок про військовозобов’язаних. Водночас менше стало матеріалів, де лексему «військовозобов’язаний» використано в нейтральному контексті. Наразі їх 50,7 %, тоді як пів року тому було 83,1 %.
Найчастіше лексему «військовозобов’язаний» медіа вживають у публікаціях про правові норми, що стосуються мобілізаційного процесу. Як-от у матеріалі «Апостроф» — «Федоров анонсував 6 нових послуг, які скоро з’являться в “Дії”».
Негативний контекст виникає тоді, коли йдеться про корупційні скандали. Водночас якщо в матеріалах на таку тему використовують слово «військовозобов’язаний» заради розширення синонімічного ряду, негатив навколо лексеми примножується. Наприклад: «”Мільйон доларів і елітний автопарк”: у справі Голосіївського ТЦК суд обрав запобіжні заходи», — пише «Українська правда».
Також поняття «військовозобов’язаний» згадувалось у негативному контексті у зв’язку з темою бронювання від мобілізації. Наприклад: «Щонайменше 40 тис. військовозобов’язаних заброньовано з порушеннями, 20% компаній втратять статус критичних, – ЗМІ» — «Цензор.Нет».
Позитивні згадки про військовозобов’язаних присутні переважно в повідомленнях про державні ініціативи, як от «Уряд частково відновив бронювання військовозобов’язаних: кого стосуватиметься» — «ТСН».
Як медіа висвітлюють тему демобілізації
Слово «демобілізація» було найменш уживаним серед інших лексем у дослідженні. ІМІ зафіксувало 29 публікацій з цим словом. Більшість із них (72,4 %) мають позитивний контекст. Негативний зафіксували в 6,9 % досліджених матеріалів. Решту (20,7 %) зарахували до публікацій із нейтральним контекстом.
До матеріалів із позитивним забарвленням про демобілізацію потрапили насамперед ті, в яких ідеться про її необхідність для військових, які воюють від початку повномасштабного російського вторгнення в Україну. Наприклад: «“У нас величезна армія дезертирів”: Асєєв про необхідність демобілізації в лавах ЗСУ» — УНІАН.
Також до позитивних конотацій лексеми додали публікації про розгляд законопроєкту про звільнення військовослужбовців, які не досягли мобілізаційного віку. Наприклад: «Нардепи хочуть демобілізувати чоловіків 18–25 років, але за певної умови», — пише «24 канал».
Негатив щодо демобілізації, кажуть у дослідженні, виникає випадково через непродумані формулювання. Наприклад: «Не виключено, що ці прокурори отримали інвалідність легально. Павло Ковтонюк про МСЕК, які мотивують хворіти і купувати пільги — інтерв’ю» від NV.
