Українські медіа зображують жінок у різних контекстах і ролях, але все частіше вдаються до об’єктивації та стереотипізації. Жінка — це матір і дружина, а чоловік — захисник, жінка — гарна та слабка, чоловік — сильний і відважний. Жінки-експертки в медіа найчастіше коментують стереотипно «жіночі» теми і їхня кількість серед спікерів щороку зменшується. До повномасштабного російського вторгнення на жінок припадало 30 % усіх експертних коментарів у медіа, а 2024 року всього 17 %. Водночас згідно з різними дослідженнями, гендерний баланс у національних і регіональних медіа відрізняється. Так само по-різному більше чи менше жінки коментують на певні теми в регіонах та у великих виданнях.
Оглядаємо останні дослідження щодо образу жінок в українських медіа, кількості експерток і тем, де найчастіше фігурують жінки.
Загальна характеристика дотримання гендерної рівності в українських онлайн-медіа — ГО «Жінки в медіа»
У медіапросторі продовжують стереотипно сприймати жінок як матерів або коханих, а чоловіків — як воїнів. Подібне сприйняття породжує проблеми. Наприклад, жінки, що служать у війську, потенційно вразливі до принизливого ставлення до себе через класичні упередження у стилі «армія — не жіноча справа».
Це шаблонне мислення в гендерних питаннях підтверджується у дослідженні громадської організації «Жінки в медіа». Вони провели моніторинг відповідно до плану дій Концепції комунікації у сфері гендерної рівності за ініціативи Міністерства культури та інформаційної політики України (МКІП).
Методологія дослідження
Для дослідження гендерної рівності, гендерно зумовленого насильства та сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом, а також представництва жінок в онлайн-медіа й у марафоні «Єдині новини» автори проаналізували дані з цих тем із 1 січня до 31 липня 2023 року, зібрані моніторинговою системою «Медіатека».
Для дослідження сформували вибірку з 30 медіа: «Українська правда», «Радіо Свобода», LB.ua, РБК-Україна, «Укрінформ», «Інтерфакс-Україна», «Українські Національні Новини», dsnews.ua, Gazeta.ua, Mind, Hubs, Info Resist, Politeka, Znaj.ua, «Антикор», «Високий замок», Golos.ua, «Гордон», «Думська», «Детектор медіа», «Європейська правда», «Економічна правда», «Капитал», Comments.ua, «Контракты.UA», «Корреспондент», The Village, Zaxid.net , «Урядовий кур’єр». Для аналізу даних телемарафону «Єдині новини» зібрали розшифровані телесюжети телеканалів «1+1», ICTV, «UA:Перший», «Інтер», «Ми – Україна».
З приблизно 500 000 повідомлень в онлайн-ресурсах випадковим чином дослідники відібрали 2 000 публікацій, а з орієнтовно 100 000 в марафоні «ЄН» — 1 000 повідомлень.
Похибка вибірки не перевищує 2,5 % для загального масиву й 1 % — для масиву «ЄН».
Як фігурують жінки в українських медіа й марафоні «Єдині новини»
Моніторинг ГО «Жінки в медіа» свідчить про те, що жінки найчастіше в українському медіапросторі фігурують як спонтанні героїні історій — 41,67 %, або свідки подій — 63,64 %, особливо у прифронтових репортажах.
Чоловіки переважно виступають спікерами-високопосадовцями й експертами з різних тем, тоді як жінки зовсім не коментували тему «Наука і технології», де 100 % спікерів-чоловіків. Утемі «Спорт» і «Війна» лише 9 % і 7 % жінок-спікерок.
Найпомітніше домінування чоловіків у категорії високопосадовців — понад 90 %, що підкреслює недостатню представленість жінок на керівних посадах в уряді й держустановах.
З 16 найбільш цитованих спікерок в аналізованому масиві дві жінки — Ганна Маляр й Урсула фон дер Ляєн. Таку невелику кількість жінок у переліку ключових спікерів можна вважати наслідком загального низького рівня репрезентованості жінок у владі.
Спікерки найчастіше коментують стереотипно «жіночі» теми. Соціальну й гуманітарну політику значно частіше коментують високопосадовці-чоловіки — 63,89 % спікерів-чоловіків проти 20 % спікерок-жінок. Водночас показник лідерок думок у сфері мистецтва удвічі вищий, ніж аналогічний серед лідерів думок. Це вказує на те, що жінки-знаменитості більше привертають до себе увагу медіа.
У марафоні «Єдині новини» картина гендерного балансу за ролями спікерів перегукується із зафіксованою в інтернет-виданнях: чоловіки домінують у категорії високопосадовців — понад 93 %, при цьому вони репрезентовані широким колом керівників.
Високопосадовиці найчастіше фігурують як коментаторки зовнішньої політики, й серед них чимало іноземок — Урсула фон дер Ляєн, Роберта Мерцола тощо. Водночас є й помітні українські спікерки: віцепрем’єрка Ольга Стефанішина коментує допомогу від ЄС, перша заступниця голови МЗС Еміне Джапарова фокусується на культурній дипломатії, темі покарання РФ за воєнні злочини.
Військовослужбовиці в контексті виконання завдань на фронті не помітні так само як і в інтернет-сегменті: жінки здебільшого коментують події війни на рівні носіїв інформації чи експерток, найчастіше коментували ексзаступниця міністра оборони Ганна Маляр і керівниця пресцентру Оперативного командування «Південь» Наталя Гуменюк.
Вагома частка жінок це:
- постраждалі під час обстрілів — 68,4 %;
- очевидиці подібних атак — 47,7 %,
- самозайняті особи — 42,9 %;
- наймані працівниці — 50 %, що фігурують часто в побутових темах.
Винятком є громадські діячки (66,7 %), які не обіймають певних посад, але завдяки авторитетності можуть упливати на ухвалення певних рішень. Наприклад, Ґрета Тунберґ — мітинги проти екоциду після підриву Каховської ГЕС, Олександра Матвійчук у контексті Нобелівської премії миру.
Чи зневажають жінок в українському медіапросторі?
Висновки дослідників свідчать про те, що в українських онлайн-медіа досі можна зустріти вияви лукізму, еротизації й дискримінації жінок.
Мішенню дискримінації стають винятково жінки 87,8 % матеріалів, тоді як жоден матеріал у вибірці про чоловіків не містить стереотипних суджень. 12,2 % займає частина недискримінаційних матеріалів про жінок або для жінок.
Новини рясніли детальними описами зовнішності героїнь матеріалів і провокативними заголовками: «Астаф’єва вигиналася на камеру з думками про щастя і задоволення», «45-річна “Баффі” Сара Мішель Геллар вигуляла сміливе міні на кінопрем’єру» тощо.
Лукізм переважно зустрічається всередині текстів: «яскравий образ із червоною шубою» трансгендерної артистки Монро, «оголені груди» доньки Віри Брежнєвої тощо. Водночас не зафіксували жодного матеріалу з оцінкою зовнішності чоловіків.
За висновками дослідження, відсоток матеріалів у медіа, що містять ознаки зневажливого чи упередженого ставлення до спікерок незначний — виняток становлять таблоїди. Водночас медіа, що входять до «Білого списку» Інституту масової інформації, досить прискіпливо ставляться до висловлювань, що можуть сприйматись як дискримінаційні.
Журналісти видань, особливо Znaj.ua, Politeka й Gazeta.ua, регулярно вдавалися до детального коментування, що не можна назвати неупередженим.
«Іноді підключалася й ретрансляція сторонніх заяв: типовий приклад цього — цитування коментарів під дописами знаменитостей або постів чи сторіс самих знаменитостей, іноді цитують мізогінні коментарі, наприклад «Дати б під хвіст» під дописом Анни Трінчер в Instagram», — ідеться в дослідженні «Жінки в медіа».
Присутність жінок у національних онлайн-медіа — дослідження ІМІ
У перших гендерних моніторингах 2014 року дослідники ІМІ фіксували, що найчастіше жінки траплялися в матеріалах соціальної тематики. Напередодні місцевих виборів 2020 року й щороку представленість жінок у медіа зростала до 2022 року, але повномасштабне вторгнення Росії відкинуло прогрес видимості жінок-експерток у медіа щонайменше на п’ять років назад.
Результати моніторингу ІМІ, проведеного 2024 року, свідчать, що кількість жінок як експерток матеріалів продовжує падати.
Що досліджували?
Фахівці Інститут масової інформації проводили дослідження контенту в лютому 2024 року й охопили 10 загальнонаціональних онлайн-медіа: «ТСН», «Українська правда», NV, «Цензор.Нет», «Обозреватель», «РБК-Україна», «Кореспондент.net», «УНІАН», «24 канал», «Суспільне».
Скільки відсотків жінок-експерток?
До повномасштабного російського вторгнення 2021 року на жінок припадало 30 % усіх експертних коментарів у медіа. Після вторгнення ця цифра падає щороку приблизно на 5 %, і 2024 року становить лише 17 % усіх експертних коментарів.
За даними дослідження ІМІ, найбільше жінок-експерток у першому кварталі 2024 року зафіксовано на сайті «Суспільне. Новини» — 38 % усіх експертних коментарів.
Найменше для експертних коментарів жінок залучали редакції «ТСН» і «24 каналу» — по 12 %, та «УНІАН» — 11 %.
Найчастіше жінки коментували:
- міжнародну тематику — 36,8 %;
- кримінальну хроніку та ДТП — 11,5 %;
- війну та економіку — по 9,2 %
- тему здоров’я — 5,7 %.
Кожен третій експертний коментар жінки стосувався міжнародної тематики. Найчастіше експерток у цій темі залучала редакція «Цензора». Жінки мали високий показник залученості в матеріалах, пов’язаних із криміналом — 11,5 %. У таких публікаціях найчастіше фігурують речниці й пресофіцерки. Кожен девʼятий матеріал, який коментувала жінка, стосувався ДТП, надзвичайних ситуацій та криміналу — 11,5 %. Найчастіше жінок-експерток у цій темі залучало «Суспільне».
Новини, де жінки коментували тему війни, становили — 9,2 %. Головною спікеркою в моніторинговий період була лише Наталія Гуменюк. Присутність жінок як героїнь в онлайн-медіа становить 22,5%, водночас згадки про чоловіків трапляються в 77,5 % матеріалів.
Найвищі показники з дотримання гендерного балансу мають «24 канал» — 42 % та «ТСН» — 47 %.
«Такий високий відсоток присутності жінок у матеріалах не свідчить про те, що ці матеріали мають інформаційну цінність, оскільки вони здебільшого стосуються жінок у шоубізнесі й мають ознаки сексизму. Журналісти, публікуючи сексистські тексти про жінок, намагалися зібрати перегляди», — підсумовують в ІМІ.
Чи вплинула війна на медійний образ жінок?
На думку експертів ІМІ, повномасштабне вторгнення росіян в Україну дуже негативно вплинуло на видимість жінок у медіа. На перший план вийшли військові, які є здебільшого чоловіками. «Історії про жінок-військових, медикинь, операторок дронів, офіцерок, кулеметниць, кухарок, снайперок і ветеранок є поодинокими й радше винятком, ніж правилом», — ідеться в дослідженні.
Наприклад, дослідження ІМІ перед вторгненням показало, що на військовослужбовиць припало лише 5 % згадок у медіа, інші 95 % стосувалися чоловіків-військовослужбовців. 2024 року єдині коментарі, які фіксують дослідники ІМІ – це експертиза Наталії Гуменюк. У матеріалах, де трапляються жінки як героїні матеріалів про війну, це переважно родички військових, потерпілі чи жертви військових обстрілів.
Сексизм і дискримінаційні меседжі в українських медіа стосуються лише жінок. За даними дослідження ІМІ, найчастіше редакції засуджували жінок за їхній одяг, тіло й загалом зовнішній вигляд.
«Відповідальність за якісну журналістику насамперед лежить на головному редакторі чи редакторці. Важливо, щоб колектив мав редполітику із прописаними цінностями, місією й етичними пунктами. І, ясна річ, щоб редакція розуміла, куди вона рухається: в бік якісної журналістики чи клікбейту. Якщо редакція має намір покращити чи розробити свої редполітики, вони завжди можуть звернутися в ІМІ по консультацію», — говорить медіааналітикиня ІМІ Яна Машкова.
Найбільше згадок про жінок у новинах про війну та кримінал — дослідження регіональних медіа від ІМІ
Жінки в регіональних медіа найчастіше коментують тему війни і її наслідків — на неї припало 23 % всіх коментарів експерток моніторингової вибірки. Цей показник збільшився на 5 % проти 2023 року. На другому місці були згадки про жінок у кримінальній тематиці: 15 % згадок стосувалися кримінальних чи надзвичайних подій, які переважно коментували речниці обласних управлінь поліції.
Основною спікеркою в цій темі в регіональних новин була знову Наталія Гуменюк. Такими є результати іншого дослідження Інституту масової інформації.
Методологія
У межах дослідження проаналізували 5000 публікацій із 5 лютого до березня 2024 року в 100 регіональних онлайн-медіа 20 регіонів України. До моніторингу потрапили публікації з новинних стрічок онлайн-медіа.
Методологія моніторингу охоплювала аналіз кількості й тематику коментарів у регіональних новинах із експертками/експертами, героїнями/ героями. Усього в проаналізованих новинах виявили 340 експерток і 1034 експертів, а також 1289 героїнь і 3822 героїв.
Де найменше жінок-експерток?
Дослідження показало, що в темі економіки, політики й навіть культури жінки-експертки представлені поодиноко. На економічну тематику припало 6 % усіх експертних коментарів від жінок, а на політику й культуру — по 4 % від загальної кількості згадок про експерток. Водночас чоловіків-експертів у політичній тематиці вдвічі більше — 8 %, тоді як у темі економіки 5 % експертів-чоловіків, тобто менше за жінок.
Найменше згадок про жінок-експерток у спортивній тематиці — 2 % від загальної кількості, і шоубізі — 0,3 %. Але експерти зауважують, що ці новини загалом займали невелику частку в регіональних онлайн-медіа.
«Ядро експертних коментарів від жінок уже другий рік перебуває в тематиці війни та її наслідків. Водночас переважну більшість коментарів про війну дають чоловіки. Великий розрив у коментуванні цієї теми експертками й експертами залежить від непропорційного розподілу чоловіків і жінок, які обіймають ключові посади в ОВА й органах місцевого самоврядування», — йдеться у висновках ІМІ.
Які регіони найбільше й найменше залучають експерток?
Загалом кількість експерток у новинах регіональних онлайн-медіа становила 24,5 %, що на 5,5 % більше проти 2022 року. Водночас кількість героїнь у регіональних новинах не змінилась і становить 25 % загальних згадок героїнь і героїв у новинах.
Найбільше жінок-експерток залучали медіа з таких міст:
- Вінниця — 56 % коментарів у медіа припало на жінок, і 44 % — на чоловіків;
- Кропивницький — 55% експертних коментарів від жінок;
- Тернопіль — 47 %;
- Суми — 46 % і Житомир 45 %.
Найменше експерток зафіксовано в онлайн-медіа Харкова — 7,5 % та Луганська — 6 % коментарів від жінок.
Щодо згадок про жінок і чоловіків у медіа як героїнь і героїв матеріалів, то на жінок припадає 25 %, а на чоловіків — 75 % згадок.
