Ми вже писали про те як Аїда Гаджар, репортерка IranWire, розповіла про дівчину, на ім’я Махса Аміні. Дівчину заарештувала та побила іранська поліція за «невідповідний одяг», унаслідок чого її госпіталізували. За кілька днів дівчина померла. Історію Гаджар опублікувала на IranWire у вересні. Цей випадок розпочав протести в країні. У відповідь авторитарний режим Ірану спробував придушити протести за допомогою сили, дезінформації та відключення інтернету. The Washington Post розповідає, як журналістська мережа працює в таких умовах.
Привернути увагу світу
Мережа громадських журналістів IranWire — звичайні громадяни, які хочуть притягнути уряд до відповідальності — допомагає розповсюджувати новини про історії, які привертають увагу всього світу: від наслідків смерті Аміні до випадку покарання іранського альпініста Ельназа Рекабі за змагання без хіджабу.
IranWire створили онлайн-статистику, де можна відстежити, скільки людей загинуло під час протестів. Відео від IranWire регулярно транслюють на CNN.
Видання приєднується до мережі інших глобальних журналістських видань, таких як Bellingcat, Rappler і Coda. Вони прагнуть докладно висвітлювати те, що відбувається в авторитарних режимах, за допомогою репортажів на місцях і використання технологій.
Потреба в громадянській журналістиці
Проєкт розпочав іранський журналіст Мазіар Бахарі після звільнення з в’язниці, куди його запроторили через репортажі. Тоді під час антиурядових протестів Бахарі вирішив створити інформаційне агентство, яке об’єднуватиме професійних журналістів за межами Ірану з громадянськими журналістами — часто вчителями, юристами, лікарями та студентами. Усе заради того, щоби надавати високоякісні новини з надійних джерел.
З 2014 року IranWire навчив приблизно 6000 іранців, як готувати журналістський матеріал на основі подій. Вони підготували буклети про те, як люди можуть спілкуватися безпечно та анонімно. Також навчили базових навичок журналістики, розповідали про те, як тримати відеокамеру та нагадували їм запам’ятовувати дату, час і місце знімання відео.
IranWire покладається на програми, які дають змогу людям отримувати доступ до інформації в інтернеті навіть без доступу до мережі. Вони рекомендують використовувати Tor, цифровий браузер, який допомагає уникнути державної цензури та відстеження, разом з іншими VPN, щоби замаскувати їхнє місцеперебування. Видання використовує відкритий код для бази даних із відео та документів, щоби показати, що режим Ірану систематично пригнічує своїх громадян.
«Хтось має розповісти про ці імена, щоби вони не були просто цифрами»
За останній місяць видання отримало жахливі відео побиття та вбивств, які сталися під час протестів. Щоби переконатися, у їхній справжності, видання часто перевіряють відео завдяки вуличним знакам. Також вони використовують карти Google і супутникові зображення, щоби перевірити місцеперебування. Навіть тінь від сонця на відео допомагає перевірити час.
Омід Шамс, директор із документації IranWire, пригадує, як 6 жовтня отримав відео, на якому мертвий іранський хлопчик лежить на руках у дідуся.
У Лондоні Шамс проаналізував кожен кадр і помітив, що кульовий отвір у щоці дитини, ймовірно, був вихідною раною. Це вказувало на те, що її, можливо, застрелили в спину під час втечі. Тепер ім’я та історію 11-річного Джаведа Пуше, убитого в провінції Захедан, збережуть в інтернеті, щоби кожен міг проаналізувати.
«Немає способу точно знати масштаби того, що відбувається»
Іранські політичні експерти заявили, що відключення інтернету й надалі перешкоджатиме висвітленню. Режим використовує кампанії дезінформації, щоби спростувати перевірені повідомлення про побиття та вбивства. Це залякує сім’ї, щоби вони не спілкувалися з пресою, а також змушує людей брехати про поранення рідних, щоби захистити режим. Щоби боротися з цим, Iran Wire має ретельно перевіряти всі дані.
