Медіа формують суспільний дискурс про зміни клімату, проте іноді нерозумне поширення інформації має негативні наслідки для кліматичної політики. Наприклад, це протиставлення двох сторін конфлікту, наукової та суб’єктивної, що зменшує цінність наукової думки.
Ендрю Ревкін, екологічний журналіст і засновник нової Ініціативи з комунікації та сталого розвитку в Інституті Землі Колумбійського університету, виділяє п’ять способів, за допомогою яких журналістика може розповідати про зміни клімату та боротися з дезінформацією в цій галузі.
Менше драми
Сучасні медіа намагаються привернути увагу людей завдяки драмі. Проте розповідь про «приреченість і похмурість» також може змусити людей втратити інтерес до теми. Значно важливіше передавати все так, як воно є насправді.
Не потрібно писати «клімат» у своїх заголовках, щоб розповідати історії про зміни клімату
Зміна клімату — це не просто «історія», а контекст, у якому розгортається багато інших історій, які можуть залишитися непоміченими.
Наприклад, онлайн-калькулятор, створений Rewiring America. Ввівши кілька особистих даних, люди можуть дізнатися, скільки грошей вони можуть отримати відповідно до Закону про зниження інфляції, перейшовши на варіанти чистої енергії. Калькулятор не згадує зміни клімату на своєму вебсайті, але він мотивує користувачів переходити на чисту енергію через переваги, які вони можуть отримати.
Думайте про місцеві особливості та кліматичну справедливість
Рішення, які стосуються енергетики та впливають на зміни клімату, часто ухвалюють на локальному рівні. Тож наслідки для конкретних населених пунктів є важливою частиною історії.
Наприклад, World Weather Attribution Project швидко проаналізував, наскільки глобальне потепління вплинуло на нещодавню катастрофу в Пакистані. Журналісти не лише зосередилися на зміні клімату, а й описали причини збитків: розселення людей, якість водосховищ та інфраструктура проти повеней.
Взаємодійте та формуйте довіру в аудиторії, щоб разом боротися з дезінформацією
Ревкін робить акцент на «журналістиці залученості». Постійне спілкування з аудиторією та якісна робота створять образ медіа як джерела перевіреної інформації, до якого звертатимуться за виваженим поглядом на конфліктні позиції.
Наприклад, на початку пандемії COVID-19 журналісти The Atlantic за допомогою деяких епідеміологів створили трекер COVID-19. Видання збирало й публікувало підтверджені дані, необхідні для розуміння спалахів хвороби в Сполучених Штатах.
Керуйтеся наукою та прийміть «так»
Історію захисту довкілля впродовж десятиліть визначало слово «стоп», але тепер це варто змінити на заклик до активності та оформлювати словом «старт». Варто не просто брати коментарі в експертів, а залучати науковців для побудови нових моделей для представлення даних. Ставте більше запитань, які починаються з «як», та разом знаходьте рішення.
