8 травня сьогодні в Україні ще вшановують як День пам’яті та примирення, утім, назва зміниться на День пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939–1945 років. Сьогодні президент Володимир Зеленський подав до Верховної Ради законопроєкт, яким пропонує встановити саме таку дату та назву цього дня, а не 9 травня, як це вшановувалося раніше. Натомість 9 травня відзначатимуть День Європи — сьогодні Зеленський також підписав відповідний указ.
Українські державні та громадянські інституції нагадують, що варто пам’ятати про російські наративи в ці дні та як журналісту висвітлювати новини про пам’ятні дати, аби не вдаватися до радянських стереотипів.
Шкідливі радянські наративи
Центр протидії дезінформації та Комітет Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики виокремили важливі російські наративи, які держава-агресор просуває з часів закінчення Другої світової війни.
У контексті російського повномасштабного вторгнення вони набули особливого ідеологічного значення. Ці наративи й сьогодні використовують як частину пропагандистської кампанії в проросійських медіа. Найпопулярніші з цих, на які ЦПД звертає увагу:
«Велика вітчизняна війна»
Це ідеологічно обтяжена радянська назва збройного конфлікту між СРСР та Німеччиною 1941–1945 років, частини Другої світової війни. Хронологічні рамки та ідеологічний зміст «Великої вітчизняної війни» не відповідають досвіду українського народу під час Другої світової війни 1939–1945 років. Та Росія й далі використовує наратив «велика вітчизняна війна», щоб змістити акцент із початку Другої світової війни, яка стала можливою через змову двох режимів — нацистського й радянського.
«СРСР — непримиренний противник нацизму»
У міжвоєнний період Москва та Берлін прагнули зруйнувати устрій, встановлений переможцями Першої світової війни. Протягом 1922–1933 років СРСР допомагав Німеччині відновлювати військовий потенціал. З 1939 року до червня 1941 Третій Рейх і СРСР були союзниками та здійснювали окупацію держав Європи. Військові Третього Рейху проходили підготовку на території СРСР, який зі свого боку постачав «ворожій стороні» корисні копалини та продовольство
«Німецько-фашистські загарбники»
Назву «фашисти» радянська пропаганда перетворила на ідеологічну лякалку для визначення усіх своїх супротивників: як у роки Другої світової війни, так і зараз.
«Діди воювали»
Сучасна офіційна історична наука Росії «забуває» про солдатів та офіцерів Червоної армії, які представляли поневолені народи СРСР, однозначно зауважуючи, що «право на перемогу» мають росіяни. Однак сукупні демографічні втрати на території України впродовж 1939–1945 років, включно з військовими та цивільними, оцінюють у понад 8 млн осіб
«Ніхто не забутий, ніщо не забуте»
Перелік жертв війни, яких вшановували в СРСР, був далеко не повним. Серед «забутих»: військовополонені, люди, що отримали інвалідність внаслідок війни, жертви Голокосту, остарбайтери, учасники «прикордонних конфліктів». Навіть радянські «святині» — могили радянських військовослужбовців — потерпали від недбалого ставлення: відбувалися укрупнення, перенесення могил, втрачалися імена воїнів.
«Побєда радянського народу»
Перемога у Другій світовій війні над нацизмом є результатом боротьби не якоїсь однієї країни, а спільних дій усіх учасників антигітлерівської коаліції. Тому навіть формулювання питання про «суверенну перемогу» силами однієї Росії є абсурдним: важливий внесок кожного з цих народів. Роль українців у цій репліці теж несправедливо применшена.
«Можемо повторити»
В усьому світі річниця закінчення Другої світової війни означає не тріумф переможців над переможеними, а застереження — диктатори завжди прагнуть задовольнити власні імперські амбіції. Найважливішим підсумком війни має бути не культ перемоги, а вміння цінувати мир і захищати його. У РФ же День пам’яті перетворився на «фестиваль» власної військової сили, а гасло «можем повторить» є прямим закликом до військової агресії.
Що пише Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки
Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки при Мінкульті також перелічує важливі ворожі наративи та пише:
- Поки Росія формувала культ «побєдобєсія», Україна послідовно впроваджувала європейський підхід — «ніколи знову». Кремль і далі керується наративом «можемо повторити» та демонструє це війною проти України, повторюючи наймасштабніше в Європі кровопролиття від часів Другої світової.
- Важливо розуміти, що головне — не культ перемоги, а вміння цінувати мир і захищати його всіма розумними засобами. Це те, що відрізняє Україну та цивілізований світ від російської ідеології та підходу.
- Зараз, як і в Другу світову війну, Україна воює з агресором, який хоче знищити її ідентичність і забрати території. Саме Росія, яка говорить про «вирішальний внесок у перемогу над нацизмом», увібрала в себе злочинні практики нацизму та комунізму.
Рекомендації ІМІ
На основі моніторингів і за порадами Інституту національної пам’яті ІМІ раніше вже публікував список рекомендацій до Дня пам’яті та примирення, які варто пам’ятати, коли журналісти готують матеріали до теми. Серед них важливі такі тези:
- Не романтизуйте 8 та 9 травня. Ці дні мають нагадувати про страшну катастрофу та мільйонні жертви війни.
- Акцентуйте в текстах на людях, а не лише на геополітиці, військовій стратегії й тактиці. Важливо згадувати всіх ветеранів, які боролися з нацизмом і перемогли його. Водночас важливо пам’ятати й про тих, кого війна зачепила, — військовополонених, остарбайтерів, підпільників, дітей війни, цивільних, які постраждали від окупації та бойових дій.
- Поясніть своїй аудиторії, що означає «День пам’яті та примирення», а що — «День перемоги над нацизмом». У січневому опитуванні Фонду «Демократичні ініціативи» імені Кучеріва українці удвічі більше відповідали, що потрібно відзначати лише День пам’яті, а не День перемоги. Попри це, більший відсоток висловився за святкування обох дат 9 травня, тому тема певний час буде актуальною.
- Якщо в цьому немає суспільної важливості, уникайте висвітлення акцій «Безсмертного полку» та подібних російських агіткампаній. За потреби роз’ясніть аудиторії, що цю акцію придумали в Москві, її мету та хто її реалізує.
- Нагадайте аудиторії, що «георгіївська стрічка» — це символ російської експансії, який використовують радикальні російські організації. На території України ця стрічка використовувалася російськими силами під час окупації Криму та Донбасу. Із символу антифашизму вона давно перетворилася на символ сепаратизму. В Україні використання цієї стрічки заборонено законом з 15 червня 2017 року.
- Можна розмістити на своїх ресурсах графічне зображення маку. За посиланнями нижче його можна завантажити: 1, 2, 3.
- Зверніться до Медіачеку, Незалежної медійної ради чи Комісії з журналістської етики, якщо помітили порушення етики й стандартів у матеріалах або якщо вас змушують висвітлювати 9 травня в розрізі російської чи радянської ідеології. Ви маєте право відмовитися.
Читайте також: Інформація під час війни: як не завдати шкоди державній безпеці та не підіграти російській пропаганді
