Фахівці з кафедри психології новозеландського Університету Отаго вирішили дослідити, як змінюється емоційне забарвлення того, що ми бачимо щодня на шпальтах газет чи в мережі. А саме — як змінювалось емоційне забарвлення новинних заголовків протягом тривалого часу. Фахівці аналізували настрої та емоції у 23 млн заголовках із 47 популярних медіа у США з 2000 до 2019 року включно. 

Як досліджували

Виявляти позитивні чи негативні настрої допомагала мовна модель Transformer, яка базується на основних емоціях за шкалою Екмана (гнів, огида, страх, радість, смуток, здивування). Мовні моделі визначають забарвлення тексту, створюючи анотації для всіх емоційних категорій, і застосовують їх до текстів, написаних природною мовою. Кількість нейтральних заголовків у співвідношенні до емоційно забарвлених теж досліджувалася.

Що виявили

Науковці виявили, що з 2000 року у заголовках друкованих медіа зростає кількість негативних настроїв. Ідеться про гнів, страх, огиду та смуток, а також зменшення емоційно нейтральних заголовків. 

Протягом усього часу дослідження у політично правих видань були стабільно негативніші заголовки, ніж у лівих. Утім, і право-, і лівоорієнтовані медіа з 2000 року пишуть більше таких заголовків і продовжували це робити 2019-го. Центристські видання натомість створюють менше негативних заголовків, ніж праві та ліві медіа. Загалом кількість заголовків із гнівною лексикою в американських медіа зросли аж на 104%.

Чим це пояснюється

Це можна пояснити цілком логічно. Дослідники кажуть, що настрої та емоційність тексту впливають на його вірусність. Контент, який викликає сильне збудження, наприклад, наповнений гнівом, інтенсивніше поширюється через онлайн-платформи. Так з’являється фінансовий стимул для новинних видань — збільшити вхідний вебтрафік через стрибки емоційності в заголовках (ті ж клікбейтні новини чи «зливні бачки»).

Дослідники звертають увагу на тенденцію правих медіа писати більш гнівно. Можливо, праві видання просто використовують більше негативної лексики, ніж ліві, для опису тих самих явищ. Крім того, відтінки негативу та гніву в заголовках правих ЗМІ можуть бути зумовлені темами, що відрізняються від лівих видань. Фахівці наразі не можуть сказати, яка саме з причин призвела до такого результату.

Що ще вплинуло

На те, що американці бачать так багато негативних заголовків, вплинули й соцмережі. Такі гіганти, як Facebook і Twitter, 2009 року додали на свої платформи кнопки «подобається» і «ретвіт». Відтоді інформація, які саме новинні статті активніше поширюються соціальними мережами, почала надходити до видань через системи відстеження користувачів. Наприклад, файли cookie. 

Також на початку 2010-х років медіакомпанії почали тестувати різні варіанти заголовків новин, щоб визначити версію, яка приносить найвищий коефіцієнт кліків. Так міг з’явитися хибний стимул для медіа орієнтуватися на статі із негативними чи емоційними заголовками.

Фахівці зауважують, що категорія «негативних настроїв» у заголовках не зовсім чітка. Часто до неї відносять загалом негативний текст з описом події, факт якої може засмутити читача. Поруч може бути новина, яку штучно перетворили на негативну, бо фокус саме на таких деталях. Тому невідомо, чи дійсно все більше заголовків із негативними конотаціями наголошують на негативному судженні, чи йдеться про суміш одного й іншого.