Інструменти фактчекінгу: як перевірити правдивість інформації та виявити приклади дезінформації

Медіаклони й дезінформація. Лайфхаки та інструменти для боротьби з фейками

Середа, 1 Листопада, 2023

Середовище

Лілія Мицко

Дезінформація — один із найважчих викликів для сучасних журналістів, особливо в умовах стрімкого розвитку цифрових технологій. Фейки й пропаганду навчилися маскувати за призмою правди, а перевірені джерела копіюють для поширення брехні. Медійникам доводиться пильнувати за штучним інтелектом, чиї алгоритми щодня покращуються  та створюють викривлене уявлення про дійсність. 

Щоб не вводити аудиторію в оману й не потрапити на гачок дезінформації, читайте конспект із серії воркшопів для українських медіа, які Google News Initiative проводять спільно з Львівським медіафорумом за підтримки International Media Support (IMS). На ньому директорка з комунікацій «Вокс Україна» (в минулому — аналітикиня й розслідувачка)  Анастасія Іванцова розповіла, як не вестися на пропаганду й випадково не стати джерелом дезінформації для аудиторії, як легко обробляти дані й просто подавати їх читачам. Про корисні інструменти Google для журналістів можна дізнатися в посібнику, який Львівський медіафорум створив торік

Як розпізнати некоректні джерела інформації? 

Сатиричні видання часто публікують неправдиві факти, які інші медіа можуть підхоплювати й видавати за правду. Варто звертати увагу на позначки, тож якщо це сатиричний жанр, — не довіряти такій інформації. 

Краще не використовувати як джерела російські сайти. Медіа країни-агресорки поширюють переважно неправдиві новини або викривлені факти. Схожа ситуація із сербським інформаційним полем, де часто поширюють проросійські наративи. 

Поширеним методом дезінформації є маніпуляції з URL. Для цього роблять сайт, за дизайном подібний до коректного джерела, але розміщують його на неправильній адресі. Часто їх видає відмінність у шрифтах або логотипі. Знайти час і місце реєстрації URL-адреси можна за допомогою сайту Who.is. Іноді там можна знайти документи й справжнє ім’я людини чи назву компанії, яка це зробила. 

Сайт із назвою, скопійованою із відомих американських та британських медіа CNN та BBC

Ще один корисний інструмент для перевірки джерел — The Wayback Machine. Це інтернет-архів, де зберігають сайти або вебсторінки, які колись діяли й зараз неактивні. За допомогою ресурсу можна відстежувати зміни на будь-якому сервісі за URL-адресою, наприклад, історію редагування, дату створення чи видалені сторінки. 

Сервіси фактчекінгу 

Перевірка зображень 

Щоби створити фейк, часто використовують старі або не пов’язані з контекстом публікації зображення.

Щоб перевірити фотографії, використовуйте сайти й спеціальні застосунки: 

AI generated images — фотографії, згенеровані штучним інтелектом. З часом такі зображення стають усе якіснішими, тому дедалі важче виявити підробку. Іванцова дала поради для перевірки дезінформації з таких світлин. 

Ми публікували більше порад про те, як розпізнати зображення, згенеровані ШІ.

Як верифікувати відео?

Перевіряти відео можна так само як і зображення. Для цього зробіть скриншот і завантажте файл у Reverse image search. Використовуйте спеціальні інструменти. 

Знайдений через InVid WeVerify оригінал підробленого фото зліва

Верифікація через мапи

Цифри, джерела та «Вікіпедія»

Для верифікації тексту виконайте простий алгоритм: 

Знайти дані можна на офіційних сайтах. Наприклад, якщо потрібно дізнатися точну кількість банкоматів або де найкращі ставки за кредитами, відкрийте огляд банківського сектору від Нацбанку. 

Джерелами збору даних можуть бути Світовий банк, Світовий економічний форум, ООН, ЮНІСЕФ, Управління ООН з координації гуманітарних справ/продовольчих програм, Міжнародний валютний фонд, сайти міністерств, державних агенцій, Державна служба статистики, ВІ державних компаній тощо. Однак звертайте увагу, за якою методологією збирали ці дані. Наприклад, у ВООЗ наразі некоректна статистика медзакладів, зруйнованих або пошкоджених унаслідок війни в Україні, адже за їхнім регламентом експерти мають засвідчити ці дані на місці. 

Не використовуйте як джерело інформації «Вікіпедію». Редагувати інформацію на ресурсі може будь-яка людина, яка має свій акаунт і вміє коректно підставляти покликання. «Вікіпедія» може бути корисною як список літератури. Для цього знайдіть покликання, використані у тексті, щоб перейти на першоджерело. 

Список джерел наприкінці статті у «Вікіпедії», яким можна послуговуватися
дезінформація | Медіа | фактчекінг