Громадська організація «Детектор медіа» провела дослідження для визначення рівень медіаграмотності серед внутрішньо переміщених осіб за 2023 рік. Згідно з отриманими результатами, 86 % переселенців мають вищий за середній рівень медіаграмотності, водночас серед інших категорій населення він складає 76 %. Публікуємо основні висновки дослідження в матеріалі, повний звіт за покликанням.
Методологія дослідження
Фахівці провели кількісне дослідження, інтерв’ю обличчя-до-обличчя за допомогою планшета за стандартизованим опитувальником (CAPI).
До вибірки ввійшли 200 респондентів — це внутрішньо переміщені особи, які мешкають у різних регіонах України.
Що показало дослідження?
Рівень загального індексу медіаграмотності серед ВПО вищий, ніж у людей інших категорії населення віком 18–65 років. Частка авдиторії з вищим за середній рівнем показника серед ВПО складає 86 %, загалом серед українців цей показник складає 76 %.
Для ВПО характерні вища цифрова компетентність, чутливість до спотвореного медіаконтенту — 41 %, а також глибше розуміння ролі медіа в суспільстві та їхнього впливу на авдиторію.
Згідно з отриманими результатами, медіаграмотність 2 % ВПО є низькою, у 13 % — нижча за середню, дві третини 67 % має вищий за середній рівень медіаграмотності.
Переселенці частіше інших категорій населення підкреслюють суспільну значущість медіа як платформи для діалогу між державою та суспільством — 42 % проти 36 %, у трансляції певних цінностей та інформуванні авдиторії про значущі події 81 % проти 70 %. Для них також більш значущою є просвітницька роль медіа 46 % проти 35 %.
Переселенці більш свідомі щодо впливу медіа на авдиторію проти українців у цілому. Частка ВПО, які констатують вплив медіа на емоційний стан, на 20 % перевищує цю частку серед населення загалом — 66 % проти 46 %.
Читайте також: Менше дивляться телемарафон і частіше перевіряють інформацію. Настільки українці медіаграмотні — дослідження «Детектора медіа»
Як переселенці сприймають український медіапростір загалом
36 % переселенців вважають, що медіа працюють в інтересах їхніх власників та інвесторів. Серед ВПО менша частка підтримує критику влади — 41 % проти 49 % загального ставлення українців.
Водночас переселенці менш поінформовані про наявність в Україні суспільних медіа — про їхнє існування знає 50 %, серед українців у цілому ― 54 %. Троє з чотирьох ВПО (74 %) вважають існування у країні суспільних медіа важливим.
Фахівці констатують, що за останній рік зросла зацікавленість продуктами українського виробництва та присвячених українській історії та культурі, а також контентом суспільно-політичної тематики, матеріалами від військових експертів.
Від 68 % до 85 % переселенців повністю відмовилися від медіапродуктів російського виробництва, офіційного й опозиційного російського суспільно-політичного контенту.
Як ВПО отримують інформацію суспільно-політичної тематики?
Частка ВПО, які користуються для отримання інформації про суспільно-політичне життя соцмережами й месенджерами, становить 72 %. Переселенці інтенсивніше користуються інтернетом, ніж інші категорії населення в цілому. Серед них 96 % заходять до мережі щодня чи майже щодня. Серед українці загалом ця частка складає 91 %.
Серед пристроїв для доступу в інтернет абсолютним лідером є смартфон — 97 % користувачів користується ним найчастіше. На другій позиції ноутбук (37 %) і планшет (13 %).
Основними мотивами користування інтернетом є новини — 81 % — та спілкування в соцмережах і месенджерах — 65 %.
Читайте також: З яких джерел українці дізнаються інформацію про війну й настільки їм довіряють — опитування
Який рівень довіри до медіа серед переселенців?
Значущість проблеми дезінформації підкреслюють 75 % ВПО. Дослідники визначили вищий рівень чутливості до спотвореного контенту серед ВПО проти інших категорій населення. Кількість українців загалом, які перевіряють інформацію на правдивість, на 5 % вища, ніж серед ВПО (54 % та 49 % відповідно).
Проте перевірка інформації на достовірність серед останніх відбувається ґрунтовніше: 77 % шукають підтвердження новин в інших медіа, ще 38 % шукають першоджерело інформації, на яке є покликання.
Найбільше переселенці довіряють повідомленням із покликанням на українські органи влади 59 % (серед усіх українців ця частка складає 39 %), інтерв’ю з очевидцями подій 56 % (проти 56 %) й офіційним повідомленням на урядових вебсайтах — 32 % (проти 32 %).
Читайте також: Чому люди (не) довіряють новинам і що з цим робити журналістам
На думку ВПО, контент медіа найчастіше спотворюється в інтересах політиків і політичних сил для власного позитивного іміджу (73 %).
Також 25 % складає частка переселенців, які вважають, що держава зацікавлена в продукуванні спотвореного контенту. Актуальність проблеми замовних матеріалів у медіа констатує більша частина ВПО (56 %), 31 % вважають її неактуальною, 6 % уперше чують про джинсу.
