Мапа рекомендованих медіа від ІМІ та Детектора медіа

«Детектор медіа» та ІМІ презентували Мапу рекомендованих медіа. Як на неї відреагувала медіаспільнота?

Вівторок, 19 Вересня, 2023

Дар'я Трапезнікова

18 вересня ГО «Інститут масової інформації» та ГО «Детектор медіа» презентували Мапу рекомендованих медіа. Переглянути її можна за покликанням.

Яку інформацію містить мапа?

Презентували мапу зі 142 медіа: 101 онлайн-медіа, 24 радіо та 48 телеканалів у 24 областях України та АР Крим. За добір онлайн-медіа відповідав ІМІ, за аналіз радіо й телебачення — «Детектор медіа», адже історично вони моніторять медіагалузь саме в цих сегментах. Більшість медіа — регіональні, але включили і кілька національних з числа фігурантів Білого списку ІМІ

Медіа можна переглядати за областями, сортувати за типами й датою додавання. На сторінці кожного медіа є назва й опис, тип, рік заснування, розташування та контакти (покликання на сайт і соцмережі). Національні медіа можна знайти в Київській області. 

«Дуже багато медіа закрилися чи опинилися на межі виживання. І ми сподіваємося, що цей проєкт зробить медіа видимими для рекламодавців і донорів. Вони побачать медіа, які варто підтримувати», — сказала на презентації мапи виконавча директорка ІМІ Оксана Романюк. Інші цілі створення мапи — підвищення довіри до медіа та медіаграмотності населення (щоб люди розуміли, кого читати у своєму регіоні замість анонімних Telegram-каналів).

Як добирали медіа?

Заявки на мапу почали приймати в березні 2023 року. На першому етапі до участі в проєкті подалося понад 200 медіа. Крім медіа, які виявили бажання взяти участь у проєкті, його ініціатори розглядали й ті, які не подавалися.

Незалежні медійні експерти та юристи оцінювали регіональні новинні портали, радіо й телеканали за трьома блоками критеріїв:

  1. Незалежність і відповідальність медіа (прозорість медіавласності, наявність на сайті інформації про людей, відповідальних за контент, контактів для комунікації з аудиторією, наявність редакційної політики).
  2. Якість контенту, кількість власних матеріалів на сайті, дотримання професійних журналістських стандартів.
  3. Базові етичні принципи: відсутність мови ворожнечі, сексизму, матеріалів з ознаками замовності, астрологічних прогнозів, російської та проросійської пропаганди, дезінформації.

В ІМІ конкретизували критерії, яким треба було відповідати, щоб потрапити на мапу:

  1. Бути прозорими: мати на сайті контактні дані для комунікації з аудиторією, інформацію про власника видання (кінцевого бенефіціара), головного редактора (людину, відповідальну за контент) та склад авторів, опублікувати редакційну політику.
  2. Мати не менше 20 % власних новин та 80 % власних великих матеріалів (статей, інтерв’ю, сюжетів).
  3. Загальна кількість новин без порушень журналістських стандартів не повинна бути меншою за 85 %. Оцінювали чотири стандарти — баланс, достовірність, відокремлення фактів від коментарів, точність.
  4. Не публікувати мови ворожнечі, сексизму, джинси, гороскопів, антинаукових тверджень, проросійської пропаганди та дезінформації.
  5. Зрозуміле для аудиторії маркування реклами. 

Повна методологія доступна тут.

Дискусія навколо мапи

У коментарях на Facebook-сторінках обох організацій зустрічалися як схвальні відгуки та привітання включеним медіа, так і зауваження чи критика.

По-перше, не всі включені до мапи медіа, на думку медійників, справді можна рекомендувати: деякі розміщують джинсу, або їхні співробітники мають проросійські погляди. Конкретні приклади наводили в коментарях, зокрема, щодо Рівненської, Львівської, Івано-Франківської областей.

Головна редакторка Varosh Ірина Сов’як у коментарях до одного з дописів повідомила, що писала укладачам мапи листа із зауваженнями щодо медіа із Закарпатської області, і деякі позиції виключили зі списку. Ми в «Медіамейкері» помітили, що в Дніпропетровській області стало на кілька рекомендованих медіа менше, ніж було до моменту презентації мапи.  

По-друге, медійників обурило формулювання «рекомендовані» — нібито воно може створити враження, що деякі медіа, яких нема в списку, неякісні. Хоча насправді вони просто не встигли потрапити на мапу.

По-третє, виникли питання до добору кандидатів — чи етично подавати заявки на мапу рекомендацій, чи це має бути неупереджений добір і сторонній погляд? До того ж, не всі медійники побачили оголошення вчасно. А інші побачили й подалися, але, за їхніми словами, не отримали відповіді.

Ініціатори проєкту чекали на відгуки та запевняли, що відкриті до дискусії. На Facebook ІМІ та в коментарях до дописів опублікували додаткові роз’яснення:

Детектор медіа | ІМІ | регіональні медіа