18 вересня ГО «Інститут масової інформації» та ГО «Детектор медіа» презентували Мапу рекомендованих медіа. Переглянути її можна за покликанням.
Яку інформацію містить мапа?
Презентували мапу зі 142 медіа: 101 онлайн-медіа, 24 радіо та 48 телеканалів у 24 областях України та АР Крим. За добір онлайн-медіа відповідав ІМІ, за аналіз радіо й телебачення — «Детектор медіа», адже історично вони моніторять медіагалузь саме в цих сегментах. Більшість медіа — регіональні, але включили і кілька національних з числа фігурантів Білого списку ІМІ.
Медіа можна переглядати за областями, сортувати за типами й датою додавання. На сторінці кожного медіа є назва й опис, тип, рік заснування, розташування та контакти (покликання на сайт і соцмережі). Національні медіа можна знайти в Київській області.
«Дуже багато медіа закрилися чи опинилися на межі виживання. І ми сподіваємося, що цей проєкт зробить медіа видимими для рекламодавців і донорів. Вони побачать медіа, які варто підтримувати», — сказала на презентації мапи виконавча директорка ІМІ Оксана Романюк. Інші цілі створення мапи — підвищення довіри до медіа та медіаграмотності населення (щоб люди розуміли, кого читати у своєму регіоні замість анонімних Telegram-каналів).
Як добирали медіа?
Заявки на мапу почали приймати в березні 2023 року. На першому етапі до участі в проєкті подалося понад 200 медіа. Крім медіа, які виявили бажання взяти участь у проєкті, його ініціатори розглядали й ті, які не подавалися.
Незалежні медійні експерти та юристи оцінювали регіональні новинні портали, радіо й телеканали за трьома блоками критеріїв:
- Незалежність і відповідальність медіа (прозорість медіавласності, наявність на сайті інформації про людей, відповідальних за контент, контактів для комунікації з аудиторією, наявність редакційної політики).
- Якість контенту, кількість власних матеріалів на сайті, дотримання професійних журналістських стандартів.
- Базові етичні принципи: відсутність мови ворожнечі, сексизму, матеріалів з ознаками замовності, астрологічних прогнозів, російської та проросійської пропаганди, дезінформації.
В ІМІ конкретизували критерії, яким треба було відповідати, щоб потрапити на мапу:
- Бути прозорими: мати на сайті контактні дані для комунікації з аудиторією, інформацію про власника видання (кінцевого бенефіціара), головного редактора (людину, відповідальну за контент) та склад авторів, опублікувати редакційну політику.
- Мати не менше 20 % власних новин та 80 % власних великих матеріалів (статей, інтерв’ю, сюжетів).
- Загальна кількість новин без порушень журналістських стандартів не повинна бути меншою за 85 %. Оцінювали чотири стандарти — баланс, достовірність, відокремлення фактів від коментарів, точність.
- Не публікувати мови ворожнечі, сексизму, джинси, гороскопів, антинаукових тверджень, проросійської пропаганди та дезінформації.
- Зрозуміле для аудиторії маркування реклами.
Повна методологія доступна тут.
Дискусія навколо мапи
У коментарях на Facebook-сторінках обох організацій зустрічалися як схвальні відгуки та привітання включеним медіа, так і зауваження чи критика.
По-перше, не всі включені до мапи медіа, на думку медійників, справді можна рекомендувати: деякі розміщують джинсу, або їхні співробітники мають проросійські погляди. Конкретні приклади наводили в коментарях, зокрема, щодо Рівненської, Львівської, Івано-Франківської областей.
Головна редакторка Varosh Ірина Сов’як у коментарях до одного з дописів повідомила, що писала укладачам мапи листа із зауваженнями щодо медіа із Закарпатської області, і деякі позиції виключили зі списку. Ми в «Медіамейкері» помітили, що в Дніпропетровській області стало на кілька рекомендованих медіа менше, ніж було до моменту презентації мапи.
По-друге, медійників обурило формулювання «рекомендовані» — нібито воно може створити враження, що деякі медіа, яких нема в списку, неякісні. Хоча насправді вони просто не встигли потрапити на мапу.
По-третє, виникли питання до добору кандидатів — чи етично подавати заявки на мапу рекомендацій, чи це має бути неупереджений добір і сторонній погляд? До того ж, не всі медійники побачили оголошення вчасно. А інші побачили й подалися, але, за їхніми словами, не отримали відповіді.
Ініціатори проєкту чекали на відгуки та запевняли, що відкриті до дискусії. На Facebook ІМІ та в коментарях до дописів опублікували додаткові роз’яснення:
- Опрацювали першу хвилю заявок, але це не кінець: мапа — не вирок і буде оновлюватися, ось тут — лист очікування для реєстрації на другу хвилю моніторингу.
- Укладачі наголошують: промоніторити увесь контент кожного медіа неможливо, тож перевіряли вибірку за певний період 2023 року.
- Із зауваженнями щодо якості мапи просять звертатися на пошту ІМІ info@imi.org.ua (якщо йдеться про онлайн-медіа) або на пошту «Детектора медіа» info@detector.media (якщо йдеться про радіо чи телебачення).
- Щодо медіа, чиї заявки не розглянули: в ІМІ запевнили, що на редакційні пошти мав надійти лист із рекомендаціями, як «дотягнути» медіа до стандарту. Якщо реакції не було — відповідно, й на мапі медіа немає. Але в організації відкриті до запитів на консультації.
