Восьмого листопада 2024 року ГО «Інститут масової інформації» та ГО «Детектор медіа» оновили Мапу рекомендованих медіа. Переглянути її можна за покликанням.

Розповідаємо, за якими критеріями добирають учасників на мапу та як на неї відреагувала медіаспільнота. 

Які дані третьої хвилі моніторингу?

За результатами третьої хвилі моніторингу, експерти ДМ та ІМІ в серпні-жовтні 2024 року оцінили 274 медійних ресурси, з них 182 онлайн-ресурси, 21 радіо і 71 телеканал. Загалом до мапи включили 205 медіа з усіх регіонів України.

Станом на листопад 2024 року мапа охоплює 151 онлайн-медіа, п’ять центрів журналістських розслідувань, 21 радіо й 28 телеканалів:

• найбільше рекомендованих медіа у Волинській області — 22 медіа;
• далі йде Київська область — 20 медіа;
• далі за кількістю медіа йдуть Харківська, Донецька та Рівненська області — по 12 медіа;
• 10 рекомендованих медіа потрапили на мапу від Івано-Франківської та Одеської області; 
• по дев’ять медіа — Полтавська та Запорізька області;
• по вісім медіа мають Сумська та Миколаївські області;
• по сім рекомендованих медіа на регіон мають Чернігівська, Луганська та Кіровоградська області;
• по шість рекомендованих медіа на регіон мають Чернівецька, Хмельницька, Дніпропетровська області;
• по п’ять медіа мають Херсонська, Вінницька та Львівська області; 
• по чотири рекомендованих медіа на регіон мають Закарпатська, Тернопільська, Житомирська, Черкаська області;
• три рекомендованих медіа мовлять на територію тимчасово окупованого Криму.

Які попередні дані?

Уперше у вересні 2023 року презентували мапу зі 142 медіа: 101 онлайн-медіа, 24 радіо та 48 телеканалів у 24 областях України та АР Крим. За добір онлайн-медіа відповідав ІМІ, за аналіз радіо й телебачення — «Детектор медіа», адже історично вони моніторять медіагалузь саме в цих сегментах. У квітні після оновлення кількість медіа на мапі зросла до 174 — 117 онлайн-медіа, 5 центрів журналістських розслідувань, 21 радіо та 31 телеканал. Більшість медіа — регіональні, але включили і кілька національних із числа Білого списку ІМІ. 

У квітні 2024 року «Детектор медіа» повідомив щодо кількості рекомендованих медіа в областях України:

• 15 медіа — Київська область;
• по 13 медіа — Харківська та Донецька області;
• 11 рекомендованих медіа — Одеська область; 
• 10 медіа — Полтавська область;
• по 8 медіа — Запорізька, Івано-Франківська та Миколаївська області;
• по 7  медіа — Львівська та Сумська області;
• по 6 медіа — Волинська, Чернівецька, Хмельницька, Кіровоградська, Луганська області;
• по 5 рекомендованих медіа — Житомирська, Закарпатська, Чернігівська, Херсонська, Дніпропетровська області;
• по 4 медіа — Рівненська, Тернопільська, Вінницька, Черкаська області;
• 3 медіа — тимчасово окупованого Криму.

Медіа можна переглядати за областями, сортувати за типами й датою додавання. На сторінці кожного медіа є назва й опис, тип, рік заснування, розташування та контакти (покликання на сайт і соцмережі). Національні медіа можна знайти в Київській області. 

«Дуже багато медіа закрилися чи опинилися на межі виживання. І ми сподіваємося, що цей проєкт зробить медіа видимими для рекламодавців і донорів. Вони побачать медіа, які варто підтримувати», — сказала на презентації мапи виконавча директорка ІМІ Оксана Романюк. Інші цілі створення мапи — підвищення довіри до медіа та медіаграмотності населення (щоб люди розуміли, кого читати у своєму регіоні замість анонімних Telegram-каналів).

Як добирали медіа?

Перші заявки на мапу почали приймати в березні 2023 року. На першому етапі до участі в проєкті подалося понад 200 медіа. Крім медіа, які виявили бажання взяти участь у проєкті, його ініціатори розглядали й ті, які не подавалися.

Незалежні медійні експерти та юристи оцінювали регіональні новинні портали, радіо й телеканали за трьома блоками критеріїв:

• Незалежність і відповідальність медіа (прозорість медіавласності, наявність на сайті інформації про людей, відповідальних за контент, контактів для комунікації з аудиторією, наявність редакційної політики).
• Якість контенту, кількість власних матеріалів на сайті, дотримання професійних журналістських стандартів.
• Базові етичні принципи: відсутність мови ворожнечі, сексизму, матеріалів з ознаками замовності, астрологічних прогнозів, російської та проросійської пропаганди, дезінформації.

В ІМІ конкретизували критерії, яким треба було відповідати, щоб потрапити на мапу:

• Бути прозорими: мати на сайті контактні дані для комунікації з аудиторією, інформацію про власника видання (кінцевого бенефіціара), головного редактора (людину, відповідальну за контент) та склад авторів, опублікувати редакційну політику.
• Мати не менше 20 % власних новин та 80 % власних великих матеріалів (статей, інтерв’ю, сюжетів).
• Загальна кількість новин без порушень журналістських стандартів не повинна бути меншою за 85 %. Оцінювали чотири стандарти — баланс, достовірність, відокремлення фактів від коментарів, точність.
• Не публікувати мови ворожнечі, сексизму, джинси, гороскопів, антинаукових тверджень, проросійської пропаганди та дезінформації.
• Зрозуміле для аудиторії маркування реклами. 

Для першої хвилі оновлення у січні 2024 року організатори виділили такі критерії:

• Контактна інформація. На сайті медіа обов’язково треба вказати контакти і для аудиторії, і щоб автори мапи могли повідомити про помилки в заявці.
• Інформація про власника видання (кінцевого бенефіціара) й головного редактора (людину, відповідальну за контент).
• Редакційна політика, якої медіа дотримується у своїй роботі.
• Власний контент — це журналістські матеріали, створені авторами, що працюють у виданні, чи його фрилансерами. До власного контенту не зарахують дослівні копії пресрелізів чи текстів українських або іноземних видань. Водночас, у розумінні укладачів мапи, до власного контенту належить інформація, витягнута з державних реєстрів чи Прозорро, відповіді на запити, пресрелізи, доповнені ґрунтовним бекграундом і опрацьовані редакцією. Також враховуватимуть, чи підписані новини іменами журналістів.
• Баланс, тобто всебічність і безсторонність висвітлення події. Під час висвітлення конфлікту необхідно надати слово та відобразити позиції всіх сторін конфлікту. Водночас сам журналіст має бути максимально неупередженим та не маніпулювати експертною думкою на користь однієї зі сторін.
• Достовірність, що тут означає покликання на ідентифіковане та надійне джерело інформації для кожного наведеного факту.
• Відділення фактів від коментарів. Усі коментарі власне журналіста треба чітко відокремити від фактів та коментарів експертів.
• Прозорість маркування реклами. На сайті має бути окрема сторінка з роз’ясненнями, як маркуються рекламні матеріали.
• Відсутність джинси. До джинси укладачі зараховуватимуть немарковану рекламу під виглядом журналістського матеріалу, що може бути спрямована на поліпшення / погіршення або створення позитивного / негативного іміджу політичних партій, окремих політиків або людей, торговельних марок або окремих товарів, державних структур, а також благодійних фондів та релігійних організацій, та не позначена як реклама зрозумілим для переважної більшості людей чином. До неналежного маркування зараховуються всі типи маркування, за винятком слів «реклама», «на правах реклами».
• Відсутність сексизму, тобто поширення гендерних стереотипів, об’єктивації та сексуалізації людей.
• Відсутність контенту, що шокує, тобто невиправданого зображення умисної шкоди, насильства, вбивств, жорстокого поводження з тваринами без позначки 18+.
• Відсутність мови ворожнечі. Ідеться про матеріали, які пропагують насильство, дегуманізують групи чи окремих осіб на основі раси, етнічного походження, статі, сексуальної орієнтації, гендерної ідентичності, віку, здібностей, національності, релігії, касти тощо. Також сюди включають нечутливе, безвідповідальне та шкідливе ставлення до обговорюваних соціальних питань і пов’язаних з ними дій, які можуть принижувати певну групу населення або розпалювати конфлікт.
• Для визначення шкідливого контенту дослідники спираються на критерії GARM та на положення Кодексу етики українських журналістів. До шкідливого контенту не входить інформація, необхідна для якісного висвітлення російської війни в Україні. Приклади типів шкідливого контенту:
  • незаконний продаж, розповсюдження та споживання дитячої порнографії;
  • відверте чи необґрунтоване зображення статевих актів і/або демонстрація геніталій, реальних чи анімованих;
  • просування та пропаганда незаконного продажу зброї;
  • надмірне використання ненормативної лексики чи жестів та інших відразливих дій, які шокують чи ображають певні групи населення чи окремих громадян;
  • реклама або продаж незаконних товарів, зокрема наркотиків, а також просування зловживання ліками, що відпускаються за рецептом;
  • просування та пропаганда вживання тютюну та електронних сигарет (вейпів) і алкоголю серед неповнолітніх;
  • пропаганда тероризму;
  • виправдання і підтримка російської агресії.
• Оцінюватимуть і контекст навколо медіа. Укладачі мапи наголошують: репутація видання свідчить про незалежність і готовність працювати в інтересах аудиторії. Контекст аналізуватимуть для виявлення серйозних порушень за попередні пів року, які могли не потрапити до моніторингу. Для цього дослідники залишають за собою право опитати місцеву медіаспільноту.

У процесі підготовки мапи загалом оцінили 267 медіа: 171 онлайн-ресурс, 21 радіо і 75 телеканалів.  

«Наші експерти тиждень дивилися телевізійні трансляції, а потім ділилися знахідками й радилися, щоб обрати найбільш гідні регіональні мовники. Вітаємо медіа, які потрапили на мапу. Та ще більше вітаємо жителів тих областей, де є такі журналісти», — розповідає голова ГО «Детектор медіа» Наталія Лигачова.

Дискусія навколо мапи

Імовірно, останній пункт переліку критеріїв виник і зокрема як реакція на реакцію медіаспільноти на першу версію мапи, випущену 2023 року. У коментарях на Facebook-сторінках обох організацій зустрічалися як схвальні відгуки та привітання включеним медіа, так і зауваження чи критика.

По-перше, не всі включені тоді до мапи медіа, на думку медійників, справді можна було рекомендувати: деякі розміщують джинсу, або їхні співробітники мають проросійські погляди. Конкретні приклади наводили в коментарях, зокрема, щодо Рівненської, Львівської, Івано-Франківської областей.

Головна редакторка Varosh Ірина Сов’як у коментарях до одного з дописів повідомила, що писала укладачам мапи листа із зауваженнями щодо медіа із Закарпатської області, і деякі позиції виключили зі списку. Ми в «Медіамейкері» помітили, що в Дніпропетровській області стало на кілька рекомендованих медіа менше, ніж було до моменту презентації мапи.  

По-друге, медійників обурило формулювання «рекомендовані» — нібито воно може створити враження, що деякі медіа, яких нема в списку, неякісні. Хоча насправді вони просто не встигли потрапити на мапу.

По-третє, виникли питання до добору кандидатів — чи етично подавати заявки на мапу рекомендацій, чи це має бути неупереджений добір і сторонній погляд? До того ж, не всі медійники побачили оголошення вчасно. А інші побачили й подалися, але, за їхніми словами, не отримали відповіді.

Ініціатори проєкту чекали на відгуки та запевняли, що відкриті до дискусії. На Facebook ІМІ та в коментарях до дописів опублікували додаткові роз’яснення:

• Укладачі наголосили: промоніторити увесь контент кожного медіа неможливо, тож перевіряли вибірку за певний період 2023 року. 
• Із зауваженнями щодо якості мапи просять звертатися на пошту ІМІ info@imi.org.ua (якщо йдеться про онлайн-медіа) або на пошту «Детектора медіа» info@detector.media (якщо йдеться про радіо чи телебачення).
• Щодо медіа, чиї заявки не розглянули: в ІМІ запевнили, що на редакційні пошти мав надійти лист із рекомендаціями, як «дотягнути» медіа до стандарту. Якщо реакції не було — відповідно, й на мапі медіа немає. Але в організації відкриті до запитів на консультації.

Як потрапити на Мапу рекомендованих медіа

Система подання заявок дозволяє медіа самостійно реєструватися на участь у проєкті, що спрощує включення.

Організатори додатково зауважили: для регіональних телеканалів, які хочуть узяти участь у проєкті, обсяги трансляції на добу власного продукту мають бути не менші, ніж шість годин. Вони залишили за собою право самостійно зробити вибірку регіональних телеканалів зі всіх областей, які мають не менш ніж шість годин трансляції власного контенту на добу, і оцінити їх додатково до тих, хто зголоситься сам.

Мапу оновлюватимуть й надалі – наступна хвиля моніторингу запланована на осінь 2024 року. Форму для реєстрації поки не відкривали.