Національна платформа стійкості та згуртованості в межах проєкту «Побудова стійкості в конфлікті шляхом діалогу» презентувала дослідження «Російська пропаганда та стійкість громад: що виявило дослідження місцевих Telegram каналів».

Команда українського стартапу LetsData дослідила понад 400 Telegram-каналів, де проаналізувала приблизно 2,3 млн публікацій. Вибірка складається із 17 міст України, які зазнають різного рівня впливу війни Росії проти України. Це громади:

• на окупованих Росією територіях (Маріуполь, Лисичанськ, Мелітополь, Сєвєродонецьк).
• деокуповані (Берислав, Херсон, Корюківка, Куп’янськ, Тростянець);
• прифронтові (Харків, Миколаїв, Чернігів, Суми, Золочів);
• тилові (Чернівці, Хмельницький, Ужгород).

Крім того, аналіз охоплює три періоди:

• від 24 лютого до 24 березня 2022 року — початок повномасштабного вторгнення;
• від 24 вересня до 24 жовтня 2022 року — період наслідків контрнаступів української армії;
• від 24 грудня 2022 року до 24 січня 2023 року — період дефіциту електроенергії та масованих обстрілів під час різдвяних свят.

Мета дослідження

Володимир Лупацій, співзасновник Національної платформи стійкості та згуртованості, каже, що канали в Telegram створюють поле для публічної комунікації та дають змогу артикулювати голос громад та регіонів.

Співзасновниця LetsData Ксенія Ілюк пояснила «Медіамейкеру», що  команда дивилася на ті теми, які об’єднують або ж роз’єднують суспільство та які підкріплюються ворожими інформаційними впливами. Мета дослідження — показати, де потрібна чітка, прозора та системна комунікація з боку влади. 

Вона каже, що українці показали безпрецедентний рівень стійкості до російських ворожих інформаційних впливів із початку повномасштабної війни, проте висновки показують, де бракує комунікації в громадах і де немає взаємодії між органами влади та суспільством. Локальним медіа це дослідження показує, які медіа найбільше цитують, які отримали найбільше довіри та на яких темах надалі їм краще фокусуватися. 

Ксенія Ілюк також наголошує: системне висвітлення важливих тем давало змогу громадянам відчувати себе більш захищеними до ворожих інформаційних впливів. Важлива й системна комунікація між регіонами та між окремими містами, в якій велику роль відіграють медіа. Російські канали одразу дають пояснення (хоч і дезінформаційне), що означає певна подія та як діяти. В українському сегменті Telegram бракує локальних ресурсів, які можуть інтерпретувати подію та її наслідки, а не просто проінформувати про неї. 

Публікації в Telegram-каналах в окупованих громадах

Активність

Перший «пік» активності на Telegram-каналах на початку повномасштабного вторгнення був пов’язаний із блокадою та масованими авіаударами в Маріуполі. Другий — з евакуаційними коридорами. Тоді активізувалися проукраїнські канали, які попереджали про ймовірність порушення угоди Росією та публічно звинувачували її, коли це сталося. Користувачі репостили ці повідомлення, але іноді висловлювали недовіру українській владі та розглядали можливість евакуації до Росії. Водночас проросійські канали попереджали про можливу «дезінформацію з “Азова” про евакуаційні коридори» й критикували «нацистів».

Інший пік активності припав на авіаудари Росії по маріупольському пологовому будинку та драмтеатру. Проукраїнські канали висловлювали злість щодо ударів Росії та закликали до глобальної поінформованості, а проросійські — звинувачували полк «Азов» у підриві театру 

Дослідники зазначають, що проросійські канали суттєво вплинули на дискурс в окупованих громадах через розміщення численних публікацій, які часто дискредитували українських військовослужбовців та органи влади. Динаміка прискорилася після збільшення кількості дописів із лисичанського проросійського каналу, який репостив контент з інших проросійських джерел.

Масово повторювалися коментарі про те, що «українські органи влади ховаються за спинами населення й покинули його напризволяще» і що «евакуація до Росії — досить приваблива ідея».

Джерела та покликання

У категорії «окуповані» 37 % покликань, які найчастіше поширювалися, вели на маріупольський медіаресурс. Також переважали покликання на сайт Сєвєродонецької військово-цивільної адміністрації та офіційний сайт Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю. Також покликалися на російські видання та на російську соцмережу VK (ВКонтакте).

Публікації в Telegram-каналах в деокупованих громадах

Активність

На цих каналах вона виникала, зокрема, через чати Херсона, причому найбільший вплив мали події місцевого значення.

19 жовтня активність зросла через публікації в херсонських пабліках про оголошення окупаційною адміністрацією «евакуації» цивільного населення, переїзд адміністративних працівників і закриття в’їзду в місто. Проросійські канали виправдовували ці дії тим, що Україна планувала обстріл Херсона та знищення Каховської ГЕС, тоді як проукраїнські канали спростовували такі заяви та попереджали жителів про можливу депортацію до Росії. Відповідні дописи становили 65 % публікацій на день.

Станом на 24 грудня 2022 року херсонський чат на підконтрольній українському уряду території містив 81 % публікацій, автори яких висловлювали гнів щодо нещодавнього (на той момент) ракетного обстрілу центру міста Росією. 

Джерела та покликання

У категорії «деокуповані» покликання на українські медіаресурси переважали над покликаннями на соцмережі та інші джерела (71 % проти 26,9 %). Більшість вели на херсонські медіа. Також ця категорія містила найбільшу серед інших категорій кількість покликань на загальнонаціональні українські медіаресурси.

Публікації в Telegram-каналах в прифронтових громадах

Активність

На динаміку активності в категорії «прифронтові» впливали психологічні операції. 16 березня 83 % дописів користувачів мали повідомлення з харківського проросійського чату. Проросійські учасники каналу або учасники з Росії (які пізніше видаляли свої акаунти) просували наративи про те, що «Україна — це контрольована нацистами держава, яка занепадає й руйнується», «Україна програє війну», «Захід не підтримує Україну», «територія України розділена, а Польща зазіхає на західну Україну», «вісім років Україна бомбила Донбас» тощо.

7 жовтня 93 % дописів у миколаївському проросійському чаті згенерували протягом короткого періоду — 13 хвилин. Зазвичай цей чат применшував втрати України у війні, а дописи складалися із шовіністичних расистських наліпок, які пропагували перевагу Росії, та фотографій убитих українських військовослужбовців, які, найімовірніше, мали на меті деморалізувати місцеве населення.

Кількість дописів у харківському каналі  зросла переважно через російські повітряні атаки. Канали постійно репостили фотографії наслідків атак разом зі сповненими емоціями коментарями. Вони засуджували варварство «русского мира» та російський план геноциду українців.

Джерела та покликання

Найбільшу кількість покликань на зовнішні вебсайти мали Telegram-канали з категорії «прифронтові». Частка місцевих медіа становила 72 % та охоплювала різні міста й області. Найбільш цитованими були медіаресурси Миколаєва, Харкова та Чернігова.

Публікації в Telegram-каналах у тилових громадах

У перші дні повномасштабної війни активність користувачів була високою через дискусії щодо низької гучності сигналу повітряної тривоги. Також поширювалися і фейкові повідомлення про сигнали повітряної тривоги та конфіденційна інформація про роботу української ППО, якою могла б скористатися російська сторона.

У жовтні кількість публікацій зросла через обстріли Росією міст України, зокрема удари по об’єктах електроенергетики. Дискусії переважно точилися навколо наслідків цих атак, зокрема відсутності електроенергії, води та мобільного зв’язку. 

Джерела та покликання

Категорія «тилові» містить найменшу кількість покликань на медіаресурси, переважна частина яких висвітлює лише Хмельницьку область. Найбільше покликалися на «Цензор.НЕТ» та «Суспільне мовлення».

Вибір мови 

У місцевому дискурсі переважала російська мова, причому понад 50 % контенту продукували російською мовою канали з категорій «окуповані» (77 % проти 24 % українською), «деокуповані» (65 % проти 19 %) і «прифронтові» (54 % проти 7 %). 

Україномовний контент (69 %) домінував лише в категорії «тилові».

Кілька сплесків російськомовного контенту в категоріях «окуповані» та «деокуповані» пов’язані з тим, що проукраїнські канали поширювали контент російською мовою. Наприклад, це сталося у відповідь на проголошений Путіним «воєнний стан» в Херсоні та примусове переселення мирних жителів.

Водночас протягом трьох періодів дослідження кількість україномовного контенту в місцевому дискурсі зростала, проте використання російської мови залишалося досить стабільним.

Теми 

Міжнародні новини

Перший період дослідження охоплює реакції європейських країн і Китаю, запровадження санкцій та інші реакції після повномасштабного вторгнення Росії. Ці теми переважно обговорювалися в проукраїнських каналах із категорій «тилові» та «прифронтові».

У другому періоді міжнародним проблемам приділялося менше уваги, а фокус змістився на масовані обстріли українських міст, підготовку до зими та воєнні події, зокрема проведення псевдореферендумів та окупацію чотирьох українських областей, підрив Кримського мосту та контрнаступ української армії.

Протягом третього періоду проросійські канали зробили свій внесок у стрічку міжнародних новин, зосередившись на повідомленнях із союзних Росії держав, зокрема Угорщини, Сербії та Бразилії.

Під час дискусій щодо антиросійських санкцій позиція Кремля домінувала. З 22 місцевих каналів, які часто висвітлювали цю тему, лише шість пропагували позицію України. 

Релігія

Релігійні питання часто обговорювали в категорії «окуповані», особливо напередодні 

Різдва та Великодня. Російська пропаганда відігравала чималу роль у формуванні цієї теми.

Проросійські Telegram-канали використовували тему релігії та богослужінь, щоб делегітимізувати українську владу, поширюючи повідомлення на кшталт «українське керівництво не православне», «нацисти не цінують Різдво», «для України немає нічого святого» та «Україна обстрілює на різдвяні свята» тощо.

Військова допомога

Тема військової допомоги Україні набрала обертів протягом третього періоду й містила як конструктивні повідомлення проукраїнських каналів, так і токсичні наративи проросійських каналів.

На проросійських каналах ішлося про нерішучість європейських країн надати Україні танки. Також публікували опитування, які вказують на низький рівень підтримки жителями європейських країн курсу їхніх урядів щодо надання військової допомоги, поганої якості наданих танків і зовнішнього управління США.

Підтримка місцевих громад

Українські канали, переважно з категорії «прифронтові», привертали увагу до новини

про державну програму забезпечення населення дровами та ініціативу з обміну LED-ламп. 

Місцеві канали в категорії «тилові» часто ділилися інформацією про доставлення гуманітарної допомоги та висловлювали подяку за налагоджену співпрацю з європейськими містами та країнами. Вони також збирали запити на допомогу та організовували логістичні процеси. Іноді поширювали інтерв’ю з місцевими волонтерами, щоб підкреслити важливу роль тилових громад у військових операціях.

Водночас проросійські канали з категорій «окуповані» та «деокуповані» висвітлювали новини про ініціативу запустити залізничне сполучення з окупованими Донецьком і Луганськом, «іпотеку» для жителів окупованих територій, російську «допомогу» дітям, а також спроби інтеграції окупованих громад до Росії.

Трагедії

Емоційні повідомлення про цивільні жертви ракетних обстрілів та інші трагедії публікували як проукраїнські, так і проросійські канали. Наприклад, у повідомленнях про катастрофу гелікоптера в Броварах Telegram-канали окупованих територій акцентували на кількості загиблих дітей і додавали фото зруйнованого дитячого садка внаслідок «дій України проти мирного населення». 

Також у новинах про ракетні удари по українській інфраструктурі з’явилися пропагандистські повідомлення на кшталт «Росія обирає правильні стратегічні цілі, але Україна постійно збиває ракети над житловими будинками, що призводить до масової загибелі мирного населення».

Вплив на українські дискусії

У другому періоді дописи проросійських Telegram-каналів становили 69,9 % усіх публікацій, тоді як українських — 31,1 %. Попри більшу кількість переглядів проукраїнських каналів, ця тенденція все ж таки змогла заглушити точку зору України на місцеві проблеми.

Проросійські Telegram-канали домінували в дискусії щодо псевдореферендуму, проведеного Росією в Херсонській області. Лише три з 20 Telegram-каналів, які найактивніше обговорювали псевдореферендум, поділяли точку зору української влади, що становило 5,7 % їхнього контенту. Водночас ці ж канали мали більшість контенту, де засуджували дії Росії.

Протягом третього періоду зросла репрезентація української позиції в різних темах. Проукраїнські канали почали створювати більше контенту, що призвело до збільшення частки публікацій з українською точкою зору, представленою в дискурсі. 59,7 % публікацій на тему відключення електроенергії припадало на проукраїнські Telegram-канали, а на проросійські — 40,3 %.

Проросійські Telegram-канали часто маніпулювали цією темою, неправдиво стверджуючи, що умови життя в містах погіршилися після їхнього звільнення українською армією. Однак ці твердження в інформаційному просторі затьмарили численні повідомлення про причини відключень електроенергії та спроби українського уряду відновити її постачання та іншими питаннями, пов’язаними з відключенням світла.

Читати більше:

• Редакція NGL.media і медіа «ҐРУНТ» дослідили діяльність найбільшої в Україні анонімної мережі Telegram-каналів «Труха».
• З якими нардепами пов’язані найбільші українські та проросійські Telegram-канали — дослідження руху ЧЕСНО.
• Скільки коштує реклама та що цікаво читачам — дослідження українського сегмента Telegram від Українського інституту медіа та комунікації.
• Російські «воєнкори» заробляють у своїх Telegram-каналах майже 1 млн рублів на місяць.
• Як працюють канали-копії в Telegram — дослідження «Детектора медіа».