Більша частина людей у світі 2024 року переживають кризу свободи слова. 2023 року відсоток людей, які живуть у кризових країнах, зріс до 53 %. Про це свідчать дані цьогорічного Global Expression Report (GxR) від британської громадської організації зі свободи слова Article 19.
Який загальний стан свободи слова у світі?
За даними звіту, понад 4 млрд людей у 39 країнах переживають кризу свободи слова. Таке зростання чисельності населення в кризових країнах пов’язане з переходом Індії в кризову категорію.
П’ять країн за минулий рік покращили показники свободи слова: Фіджі, Бразилія, Таїланд, Нігер та Шрі-Ланка. Бразилія продемонструвала найбільший прогрес, піднявшись на 26 пунктів і дві категорії.
У дев’яти країнах посилилися обмеження свободи слова. Серед них Буркіна-Фасо, Центральноафриканська республіка, Еквадор, Ефіопія, Індія, Молдова, Монголія, Сенегал, Того.
Хоча за останній рік окремі країни переміщувалися між різними категоріями рейтингу, загальна кількість країн у кожній категорії в цілому не змінилася. На глобальному рівні свобода слова стагнує
Як Глобальний показник свободи вираження поглядів (середнє значення балів країн), так і Людський показник (зважений за кількістю населення), залишилися незмінними протягом 2024 року. За останнє десятиліття показники значно знизилися, але зараз вони почали вирівнюватися:
- у 46 країн свобода слова погіршилася з 2000 року;
- 23 % населення світу живе у середовищі, де небагато обмежень для свободи слова
Звіт відзначає, що 2022–2023 року 451 млн людей у 10 країнах відчули погіршення свободи вираження поглядів і лише 335 млн людей у п’яти країнах побачили покращення.
За останнє десятиліття, з 2013 до 2023 року, 6,2 млрд людей у 78 країнах зазнали погіршення свободи слова та лише 303 млн людей у 18 країнах відчули покращення.
Кількість країн, в яких свобода слова занепадає, як і раніше, перевищує кількість країн, в яких спостерігається зростання індексу свободи вираження поглядів.
На якому рівні свобода слова в Європі та Центральній Азії?
Майже половина населення регіону живе у відкритих країнах (48 %), третина живе у кризових країнах.
За останній рік не відбулося значних змін в Індексі свободи слова та Індексі людського розвитку для країн Європи та Центральної Азії.Однак за останнє десятиліття падіння індексів свободи слова та людського розвитку в регіоні прискорилося. 51 % країн Європи та Центральної Азії знизили свої показники.
2022–2023 року для 151 млн людей ситуація зі свободою слова стала гіршою, а в жодній країні регіону ситуація не покращилася. У Киргизстані відбулося найбільше падіння в регіоні (-6 балів).
За останні п’ять років 393 млн людей у 17 країнах зазнали погіршення свободи слова. За той самий період 141 млн людей у чотирьох країнах побачили прогрес у свободі слова. Найбільше падіння в регіоні між 2018–2023 роками спостерігалося в Киргизстані (-26 балів). Оцінка Молдови за цей же період зросла на 11 пунктів.
З 2013 до 2023 року 627 млн людей у 25 країнах зазнали погіршення свободи вираження поглядів та лише 63 млн людей у п’яти країнах побачили покращення. Найбільше падіння за останні 10 років відбулося в Польщі (-27 балів). Водночас Північна Македонія зросла на 11 пунктів.
До п’ятірки європейських країн із найвищим рівнем свободи слова входить Данія, Швейцарія, Швеція, Бельгія та Естонія. Україна посідає 40 місце і має статус «значні обмеження свободи слова». З 2022 року статус і оцінка — 39 балів — незмінні, з 2014 до 2021 включно країна з незначними змінами показника трималася на рівні «свобода слова обмежена».
2023 року дослідження Global Expression Report показала, що 78 % населення планети (це понад 6 млрд людей) мають менше свободи слова, ніж 2000 року. У травні 2024 року організація «Репортери без кордонів» (RSF) оприлюднила рейтинг за індексом свободи преси 2024 року. Україна посіла у ньому 61-шу сходинку, піднявшись за рік на 18 позицій. Звіт Союзу громадянських свобод для Європи (Liberties) за 2023 рік також підсумував те, що свобода медіа знижується в усьому Європейському Союзі й «небезпечно близька до межі перелому» в кількох країнах.
