Свобода медіа знижується в усьому Європейському Союзі й «небезпечно близька до межі перелому» в кількох країнах, де незалежні суспільні мовники й журналісти зазнають частих утисків. Про це йдеться у звіті Союзу громадянських свобод для Європи (Liberties) за 2023 рік. Короткі висновки зі звіту опублікувало видання The Guardian.
Які висновки Liberties?
Свій щорічний звіт Liberties склала за участю 37 правозахисних груп у 19 країнах. Загалом у ЄС зберігаються тривожні тенденції, хоча нове загальноєвропейське законодавство може дати надію на покращення.
«Свобода медіа, очевидно, неухильно знижується в ЄС — у багатьох країнах внаслідок навмисного заподіяння шкоди або нехтування національними урядами. Зменшення свободи медіа відбувається паралельно з погіршенням верховенства права. Між ними є тісний зв’язок. Це правила, за якими грають авторитарних режимів», — сказала старша офіцерка із захисту інтересів Liberties Єва Саймон.
Як ідеться у звіті, протягом 2023 року в європейський медіаландшафт зберігалася значна концентрація медіавласності, існували неадекватні правила щодо прозорості власності та численні загрози для незалежності й фінансів суспільних медіа.
Фахівці задокументували численні випадки погроз, залякувань, стеження та насильства щодо медійників у кількох державах-членах ЄС, а також обмеження свободи слова й доступу до інформації в усьому блоці. Тому Liberties рекомендувала Єврокомісії стежити за виконанням нового закону про свободу медіа в ЄС.
«Багато залежатиме від національних урядів і органів влади, але закон означає, що справи тепер можуть бути передані в Європейський суд, який вирішуватиме, що насправді означають незалежність медіа, стеження за журналістами тощо», — підсумовує Єва Саймон.
Які виклики й проблеми медіа в ЄС?
Журналісти у Хорватії, Франції, Німеччині, Греції та Італії зазнали фізичних нападів протягом 2023 року на додаток до погроз і залякування. В Угорщині та Словаччині журналісти зіткнулися з образами й погрозами з боку політиків.
У Румунії та Швеції поліція не змогла належним чином розслідувати напади на журналістів чи то через брак ресурсів, чи то через брак волі. Водночас у Франції та Болгарії правоохоронці самі нападали на журналістів.
За репортерами в Німеччині, Греції, Нідерландах і Польщі стежили за допомогою шпигунських програм, таких як Pegasus і Predator.
У Німеччині, Угорщині, Литві й Нідерландах журналістів, які критикували уряд, не допускали до пресконференцій та інших офіційних заходів.
У Словаччині прем’єр-міністр Роберт Фіцо звинуватив чотири медіа у «відкритому прояві ворожого ставлення». Його уряд у квітні схвалив суперечливий законопроєкт щодо реформування суспільного мовника RTVS.
В Угорщині державні медіа «настільки під ярмом уряду», що їхні матеріали «характеризується упередженим і одностороннім висвітленням, яке завжди відповідало інтересам правлячої партії Фідес». В Угорщині журналістські запити до органів державної влади залишаються без відповіді.
Читайте більше про дезінформацію й атаки на жінок у медіапросторі Угорщини.
Попри рекомендацію Європейської комісії у Звіті про верховенство права до 2023 року,
Німеччина ще не просунулася з планом створення правової бази для забезпечення права преси на інформацію. Місцеві органи влади не надають журналістам
доступ до публічних документів. Відповіді на журналістські запити затримують і в Нідерландах.
Суспільні медіа Польщі перебувають у стані невизначеності через зміну уряду. Прем’єр-міністр Дональд Туск намагається позбавити впливу TVP через його активне просування попереднього уряду. Також зростає занепокоєння щодо впливу на медіа урядів Хорватії та Італії.
Читайте також: Як зміна редполітики та керівництва польського суспільного мовника TVP вплинула на розподіл авдиторії
Концентрація медіавласності залишалася високою в Хорватії, Франції, Угорщині, Польщі, Нідерландах і Словаччині, де багато медіакомпаній належали лише кільком особам, що загрожувало різноманітності медіаголосів і збільшувало ризик упередженості.
А в Румунії інша проблема — фінансування медіа залишається непрозорим, половину державних субсидій політичні партії витрачають на медіа та політичну пропаганду. Раніше ми писали про проблеми, з якими стикаються румунські медіа напередодні виборів.
Більше даних про становище суспільних мовників у 157 країнах і Європі зокрема читайте в нашому огляді дослідження Дослідницького центру медіа та журналістики (MJRC).
