The Guardian домовилось із Sony Pictures Entertainment про екранізацію своїх публікацій, завдяки чому видання зможе заробити на своєму архіві, а кінокомпанія — створювати кращі фільми. Про це пише Press Gazette.

Хто ще укладав подібні угоди? 

Раніше The Guardian уже давало згоду на використання своїх матеріалів для стрічок «П’ята влада», «Сновден» та «Король злодіїв» і є не першим виданням, яке продає свої роботи розважальній індустрії. 2022 року Tortoise, творець подкастів Sweet Bobby і Hoaxed, став партнером Sky Studios. Цьогоріч подібну угоду уклали Variety, Hearst і Disney’s A+E Networks.

2022 року Netflix випустив документальний фільм «Скандал! Крах Wirecard» про журналістів Financial Times, які викрили шахрайство в німецькій фінансово-технологічній фірмі. Проте тоді газета не заробила коштів на стрічці, адже вважала за необхідне оприлюднити історію.

На матеріалах у медіа також ґрунтуються фільми:

• Top Gun (1986) — на основі статті каліфорнійського журналу Top Guns;
• Арго (2012) — на основі статті Wired «Як ЦРУ використало підроблений науково-фантастичний фільм, щоб урятувати американців із Тегерана»;
• The Bling Ring (2013) — на основі статті Vanity Fair «Підозрюваний носив лабутени»;
• Hustlers (2019) — на основі статті New York «The Hustlers at Scores»;
• Форсаж (2001) -– на основі на статті Vibe Racer X.

Які права мають журналісти в разі екранізування їхніх робіт?

Авторські права медійників залежать від їхніх договорів із видавцями. Деякі медіа вимагають від нових співробітників передати їм права на свої матеріали. Зазвичай такі контракти конфіденційні, але The Guardian опублікувало ці умови. Видання може представляти роботу журналістів і погоджувати продаж прав. Також The Guardian повідомляє медійникам про деталі домовленостей із виробничими компаніями щодо матеріалів видання, щоб винагородити журналістів.

Водночас газета не зберігає авторські права на публікації своїх співробітників назавжди. За три роки після оприлюднення матеріалів автори можуть звернутися з проханням їх повернути. Запит задовольнять, якщо немає інших угод і третя сторона не висловила зацікавленість в адаптації твору.

Як може існувати авторське право на факти?

Марк Ніколс і Марк Крамер, адвокати з інтелектуальної власності юридичної фірми Potter Clarkson, зазначають, що немає авторського права на ідею чи подію, але є — на спосіб її висловлення. 2006 року автори «Святої крові та Святого Грааля», які вперше поширили ідею вигаданого «Коду да Вінчі», подали позов проти Random House, яке видало про нього книжку. Суд відхилив позов, адже обидві сторони можуть писати на одну й ту саму тематику — важливо те, як вони подають ідею.

Чим корисні такі договори?

Завдяки договору із Sony The Guardian може заробити на своїх публікаціях. Також важливі історії отримують своєрідне продовження. Зокрема, на основі подкасту Can I Tell You a Secret? про кіберпереслідування Netflix зняв двосерійну документальну стрічку, яка вийде 2024 року. Також документальними фільмами стануть мінісеріали «Сьогодні у фокусі» «Відділ» і «В пошуках людини-тіні».

Юрист Марк Крамер вважає угоду Sony та The Guardian розумним рішенням, адже це спосіб легко монетизувати свою роботу. Також такі договори корисні, якщо медіа публікують не дуже якісні матеріали, адже після їхньої екранізації на Sony вони можуть отримати популярність і гарну репутацію. Для кінокомпаній договори з виданнями вигідні тому, що вони зможуть створювати кращі фільми та публікувати їх найпершими.

У жовтні ми розповідали, як у попкультурі знайшло відображення розслідування Panama Papers.