Хорватський уряд, попри протести, ухвалив закон проти інформаторів. Медійники стверджують, що цей документ змусить замовкнути їхні джерела в правоохоронних органах і зменшить обсяг важливої інформації. Деталі впливу закону на медійників розповіло видання Deutsche Welle.
Що передбачає закон?
Парламент Хорватії у квітні ухвалив поправку до кримінального кодексу. Згідно з новим законом, передача журналістам інформації про поліцейські розслідування тепер є кримінальним злочином. Якщо інформаторів викриють, їм загрожує до трьох років ув’язнення.
Уряд наполягає, що документ стосується не журналістів, а працівників суду, адвокатів і правоохоронців. За словами прем’єр-міністра країни Андрея Пленковича, так законодавство розв’язує проблему витоку інформації на непублічній фазі кримінального провадження.
Як відреагували на прийняття закону?
Як пише Deutsche Welle, уряд зіткнувся з інтенсивною критикою з боку журналістів і опозиції після того, як прем’єр-міністр Андрей Пленкович оголосив про законопроєкт, згідно з яким «несанкціоноване розголошення деталей розслідувань або процедур збору доказів» є кримінальним злочином.
Під петицією проти законопроєкту підписалися кілька тисяч журналістів, а також протестувальники організовували антиурядові демонстрації.
Багато опозиційних політиків і медіа висловили думку, що мета закону — приховати політичну корупцію. А самого Пленковича порівнювали з Адольфом Гітлером і прем’єр-міністром Угорщини Віктором Орбаном.
Представник Хорватської асоціації журналістів Хрвоє Зовко стверджує, що уряд намагався «придушити можливість вільного вираження поглядів і придушити демократію — обидві характеристики тоталітарного режиму».
На початку 2024-го у країні вже тривали протести через розгляд парламентом цього законопроєкту.
Чому новий закон перешкоджає медійникам?
Deutsche Welle зазначає, протягом останніх років у Хорватії відбувається постійний потік корупційних скандалів. Наприклад, із 2016 року Пленкович змінив близько 30 міністрів, які замішані в різних скандалах. Більшість цих скандалів розкрили медіа, але в цьому їм сприяли саме інформатори, які надали журналістам текстові повідомлення або приватні електронні листи.
«У політичному плані викриття стали надто великою загрозою для Пленковича. Ось чому він намагається покласти цьому край», — говорить голова Асоціації журналістів Хорватії та Європейської федерації журналістів Майя Север.
Медійниця зазначає, що нове законодавство обмежує свободу медіа й рівносильне криміналізації журналістів як виконавців або співучасників злочину.
«Коли йдеться про кримінальне правопорушення, поліція має у своєму розпорядженні набагато більше засобів проти журналістів. Вони можуть обшукати їхні мобільні телефони, ноутбуки чи офіси, щоб знайти джерело інформації», — зазначає Север.
Уряд відкинув будь-які журналістські звинувачення, заявивши, що метою закону є «захист презумпції невинуватості» й «захист особистих прав людей, які перебувають під слідством».
Водночас Рада Європи висловила стурбованість цим закон та кілька разів згадувала Хорватію в оцінці свободи преси в Європі. У звіті Ради Європи йдеться: «Якщо законопроєкт буде прийнятий, він може покласти край незалежній журналістиці в Хорватії та сформувати нову епоху контрольованих державою медіа, що суперечить європейським стандартам».
Які ще заходи проводить Пленкович?
Прем’єр-міністр Хорватії Андрей Пленкович — голова національно-консервативного Хорватського демократичного союзу. Він часто провадить авторитарну політику в країні.
Наприклад, попри звинувачення в тому, що колишній суддя Іван Турудіч має зв’язки з підозрюваними в корупції, Пленкович призначив його головним прокурором. Пленкович також публічно посварився з Європейською прокуратурою (EPPO), яка відповідає за розслідування справ про корупцію й шахрайство з використанням коштів ЄС.
Також зростає кількість випадків, коли медіа погрожували втратою державного фінансування, якщо вони висвітлюватимуть надто критичні матеріали. Як зазначають медійники, все це свідчить про спробу «орбанізації» Хорватії.
Нагадаємо, що в Грузії 17 квітня у першому читанні ухвалили закон «Про прозорість іноземного впливу», а президент Киргизстану Садир Жапаров 2 квітня підписав закон про «іноземних представників». Документи подібні до російського закону про «іноагентів».
На обкладинці антиурядові протести в Хорватії. Фото: Дарко Бандик/AP
