«Українська правда» опублікувала редакційну політику, яка врегульовує використання штучного інтелекту в роботі медіа. Її видання розмістило в футері сайту українською та англійською мовами.
Як «Українська правда» впроваджує ШІ
Цю редакційну політику розробила редакторка англомовної версії УП Аліна Полякова. Медійниця орієнтувалася на західних колег, зокрема WIRED, BBC, Reuters, які теж оприлюднили свої політики використання ШІ.
«Скоро запускаємо проєкт, в якому багато використовуватимемо штучний інтелект, тому вирішили все описати, щоб не виникало питань. Розробляла політику я, бо мені ця тема цікава ще з часів, коли я працювала IT-журналісткою в “Економічній правді”. Просто зараз підхід до теми став більш практичним», — каже Полякова.
Майбутній проєкт, за її словами, буде адаптованим перекладом одного з україномовних подкастів УП англійською мовою. Перекладали й редагували матеріал люди, а озвучуватимуть іншими мовами за допомогою таких інструментів штучного інтелекту, як Eleven Labs та Coqui.
Аліна Полякова додає, що журналісти й подкастери «Української правди» вже тестують штучний інтелект і в інших завданнях.
Редакційна політика використання ШІ «Української правди»
Генерування тексту
Редакція не публікує статті або новини, згенеровані штучним інтелектом. Виняток — коли треба продемонструвати приклад контенту, згенерованого ШІ.
ШІ можуть використовувати для підбору заголовків або коротких текстів для постів у соцмережах. Також штучний інтелект може допомогти в генеруванні ідей для статей під час мозкового штурму. Однак людина мусить остаточно затвердити використання цих ідей.
Інструменти ШІ можна використовувати для дослідження теми, але лише як допоміжний засіб. В УП вважатимуть ШІ відправною точкою пошуку — як Google.
Генерування перекладів
«Українська правда» вибірково досліджує технології штучного інтелекту для перекладу, але залучає його нечасто. Адже живі перекладачі можуть забезпечити більшу контекстуальну точність.
Редагування контенту за допомогою ШІ заборонено. «Ми вважаємо, що редагування – це кропіткий і багаторівневий процес, невіддільною частиною якого є людина. Лише людське судження може враховувати як тематику матеріалу, так і читацьку аудиторію», — йдеться в політиці.
Генерування зображень
Медіа не використовує зображення, створені штучним інтелектом, як замінник стокових фотографій, поки немає прозорих механізмів компенсації фотографам.
Зображення або відео, згенеровані штучним інтелектом планують використовувати для ілюстрації певних історій або в соцмережах. У такому разі їх маркуватимуть як створені з використанням генеративного ШІ.
Генерування голосу
Як згадувалося вище, видання використовуватиме технології штучного інтелекту і для озвучення подкастів, які спочатку записували українською мовою. Весь контент для озвучення готують перекладачі та редактори.
Водночас історичні аудіодокументи не будуть редагувати за допомогою програм голосового синтезу. Програми використовують виключно в межах реконструкцій, науково-популярних, просвітницьких та розважальних матеріалів. Усі готові матеріали з такими записами міститимуть маркування, що аудіозаписи частково або повністю створені за допомогою програм для синтезу голосу.
«Ми визнаємо, що ШІ має обмеження, може упускати або спотворювати важливу інформацію. Тому наша робота повністю лишається людиноцентричною. Людина і тільки людина буде оцінювати ефективність інструментів штучного інтелекту та ухвалювати рішення щодо публікації будь-якого продукту, створеного або обробленого ШІ», — ідеться в політиці.
До речі, усі виключні майнові авторські права на об’єкти створені або оброблені ШІ, УП залишає за собою.
Ми вже писали раніше, що Financial Times призначили першу редакторку штучного інтелекту, а The New York Times найняло директора із застосування ШІ.
Принципи й рекомендації щодо роботи журналістів з ШІ оприлюднюють не тільки медіа, а й державні установи на кшталт Міністерства цифрової трансформації України, та журналістські організації — як-от принципи Паризької хартії.
Над матеріалом працювали Дар’я Свистуха та Дар’я Трапезнікова