Уряд Туреччини планує ухвалити закон, спрямований на боротьбу з так званими «іноземними агентами». Законопроєкт спрямований проти тих, хто нібито працює проти безпеки держави або її політичних інтересів за вказівкою іноземних держав. Документ викликав занепокоєння серед медійників та громадських організацій. Зокрема Європейська федерація журналістів (EFJ) закликала відкликати законопроєкт.
Що передбачає закон про «іноагентів»?
Запропонований закон є частиною судового пакета, представленого Партією справедливості та розвитку президента Туреччини Реджепа Ердогана. Законопроєкт вводить відповідальність за злочин, пов’язаний зі шпигунством «проти безпеки або політичних інтересів держави відповідно до стратегічних інтересів або інструкцій іноземної держави або організації». За порушення передбачено позбавлення волі від трьох до семи років.
У травні 2024 року законопроєкт відкликали після критики з боку опозиційних партій, але в листопаді планують розглянути знову.
Критика законопроєкту
Десятки медійників і медіаорганізацій розкритикували повернення законопроєкту до розгляду. Вони закликали уряд відкликати закон й назвали його «небезпечним кроком до придушення свободи слова в Туреччині».
Віцепрезидент Європейської федерації журналістів Мустафа Кулелі вважає закон тривожною загрозою для свободи слова та громадського суспільства в Туреччині. Генеральний секретар EFJ Рікардо Гутьєррес додає, що турецький законопроєкт йде слідами репресивних законів, прийнятих у Росії та Грузії.
«Цей законопроєкт є прямим нападом на свободу преси та громадянське суспільство. Під прикриттям державної безпеки Туреччина ризикує криміналізувати законну журналістську й правозахисну діяльність, підриваючи основи демократичного суспільства», — каже Гутьєррес.
Які країни підтримали аналогічні закони?
У Росії в грудні 2022 року набув чинності закон «Про контроль за діяльністю осіб, які перебувають під іноземним впливом». Згідно із законом, «іноагентом» можна буде визнати фізичну особу або організацію, які не обов’язково отримують іноземне фінансування, а й просто перебувають «під впливом».
У Грузії з першого серпня 2024 року набув чинності закон «Про прозорість іноземного впливу». У вересні 2024 року грузинський уряд вирішив створити державний фонд для фінансування неурядових організацій. Відповідно до закону, НУО та медіа, які отримали понад 20 % іноземного фінансування за підсумками 2023 року, мають реєструватися в Національному агентстві публічного реєстру. Водночас за «ухилення від реєстрації» передбачено штраф у розмірі 25 000 ларі. Навіть після штрафу влада сама зареєструє організацію як «представника інтересів іноземної сили». Першого жовтня 2024 року перші неурядові організації внесли до реєстру «іноземних агентів».
Президент Киргизстану Садир Жапаров 2 квітня 2024 року підписав закон про «іноземних представників». Документ вимагає від некомерційних організацій, які отримують іноземне фінансування, реєструватися як «іноземні представники». Відповідно до нового закону, некомерційні організації мають маркувати свої публікації як опубліковані або розповсюджені «іноземним представником».
