7–12 серпня 2023 року Київський міжнародний інститут соціології опитав мешканців 10 прифронтових регіонів і з’ясував, що 78 % респондентів споживають новини щодня. 

Інтерес до новин України та загальні тенденції медіаспоживання

Опитування показало, що для 97 % респондентів важливо стежити за новинами України, зокрема для 67 % — дуже важливо.

• 78 % респондентів споживають новини щодня;
• 12 % — 3–4 рази на тиждень;
• 10 % — максимум 1–2 рази на тиждень.

Більшість опитаних отримує інформацію із загальнонаціональних і місцевих джерел.

Щодня отримують інформацію:

• 54 % — із загальнонаціональних джерел;
• 59 % — із локальних.

2–6 разів на тиждень отримують інформацію:

• 32 % — із загальнонаціональних джерел;
• 38 % — із локальних.

За міжнародними джерелами щодня стежать 28 % респондентів, щотижня — 37 %.

16 % опитаних щотижня споживають новини з російських ресурсів, зокрема 6 % — щодня.

• 44 % щодня чи щотижня користуються провладними й опозиційними джерелами;
• 22 % — провладними;
• 21 % — опозиційними.

Споживання інформації з російських джерел українці мотивують:

• 17 % — порівнянням інформації;
• 14 % — інтересом до висвітлення новин у Росії;
• 11 % — проросійськими настроями;
• 11 % — бажанням знати про події в РФ через їхню важливість;
• 10 % — прагненням зрозуміти російське бачення подій.

Найцікавішими темами респонденти називають загальноукраїнські та локальні новини.

• 25 % опитаних стежать передусім за загальноукраїнськими подіями;
• 25 % — за місцевими;
• 19 % — за новинами української економіки;
• 19 % — міжнародними (крім РФ) подіями;
• 15 % — соціальними проблемами;
• 15 % — науково-пізнавальними й освітніми програмами;
• 15 % — за програмами про здоров’я.

Водночас 57 % респондентів хочуть знати більше про перебіг війни. 

• 36 % — про доступні у громаді послуги;
• 33 % — про плани держави щодо відбудови.

Більшість респондентів віддає перевагу новинам у форматі відео тривалістю до 15 хвилин.

• 65 % людей споживають інформацію переважно у форматі відео;
• 53 % — коротких інформаційних повідомлень;
• 25 % — зображень;
• 7 % — радіо чи подкастів;
• 6 % — довгих статей.

Критерії вибору джерел інформації та довіра до них

Найважливішим чинником вибору джерел новин для опитаних є перевіреність інформації.

• 42 % називають його одним із трьох найважливіших;
• 28 % — найважливішим. 

Інші основні чинники:

• актуальність новин (31 % респондентів вважає одним із трьох найважливіших, 9 % — найважливішим);
• надійність джерела (для 29 % — один із найважливіших, для 14 % — найважливіший);
• відсутність пропаганди (27%).

Найавторитетніші джерела

• Telegram-канали (51 % респондентів довіряє, 8 % — не довіряють); 
• міжнародні медіа (47 % довіряють, 8 % — не довіряють);
• українські інтернет-медіа (45 % довіряють, 11 % — не довіряють);
• телемаратон (44 % довіряють; 18 % — не довіряють); 
• радіо (37 % довіряють, 9 % — не довіряють); 
• TikTok (14 % довіряють; 31 % — не довіряє); водночас серед респондентів віком до 25 років 40 % йому довіряють.

Структура користування конкретними джерелами інформації

• Telegram-канали (63 % респондентів користувалися за останній тиждень, 43 % — називають найважливішим джерелом інформації);
• YouTube (40 % респондентів користувалися за останній тиждень, 8 % — називають найважливішим джерелом інформації);
• українські онлайн-медіа (38 % респондентів користувалися за останній тиждень, 11 % — називають найважливішим джерелом інформації);
• Facebook (33 % респондентів користувалися за останній тиждень, 2 % — називають найважливішим джерелом інформації);
• телемаратон (28 % респондентів користувалися за останній тиждень, 11 % — називають найважливішим джерелом інформації);
• радіо (14 % респондентів користувалися за останній тиждень, 2 % — називають найважливішим джерелом інформації).

75 % опитаних принаймні іноді слухають радіо: переважно — на смартфоні, у транспорті, на планшеті чи ноутбуці, FM-приймачі.

74 % можуть скористатися радіо:

• 31 % — як доповнення до інших джерел інформації;
• 33 % — у разі відсутності інших джерел; 
• 10 % — як основне джерело інформації.

Подкасти протягом останніх 30 днів слухали 34 % опитаних, іще третина не змогла відповісти на запитання чи не знає, що це таке.

Комунікація влади та громадян

• Центральна влада: 32 % опитаних позитивно оцінили комунікацію, 42 % — нейтрально, 25 % — негативно.
• Місцева влада: 40 % — позитивно, 30 % — нейтрально, 30 % — погано.

37 % громадян найбільше довіряє інформації від Володимира Зеленського;

• 18 % — від Валерія Залужного;
• 10 % — від Олексія Арестовича;
• 9 % — від Кирила Буданова;
• 9 % — від Сергія Притули.

Опитування провели методом онлайн-інтерв’ю серед 1000 дорослих українців. За звичайних умов статистична похибка загальної вибірки (з імовірністю 0,95 і без урахування дизайн-ефекту, особливостей методу дослідження) не перевищувала 3,1%, проте можливі відхилення внаслідок повномасштабної війни РФ проти України.
27 жовтня «Медіамейкер» публікував дослідження КМІС про те, чи довіряють громадяни українським медіа та звідки беруть інформацію, у вересні — опитування дослідницької компанії Gradus Research про те, як і навіщо українці використовують інтернет під час повномасштабної війни, а в липні — дослідження медіаспоживання українців на другому році повномасштабного вторгнення РФ від Громадянської мережі ОПОРА.