Жоден захід нині не обходиться без згадок про штучний інтелект, і Міжнародний журналістський фестиваль у Перуджі — не виняток. Після подкастів і TikTok — наш третій огляд розмов на фестивалі. На двох різних панелях як штучний інтелект вплине на роботу журналістів, у які редакційні відділи його пускати та наскільки важлива культура експериментів, дискутували:

• Девід Кассвелл, виконавчий продуктовий менеджер BBC;
• Джессіка Девіс, старша директорка з ініціатив автоматизації та опрацювання даних в USA TODAY;
• Улі Коппен, голова лабораторії автоматизації та ШІ в баварській державній ТРК Bayerischer Rundfunk;
• Джина Чуа, виконавча директорка Semafor;
• Ліза Гіббс, директорка новинних партнерств у Associated Press;
• Кріс Моран, керівник із редакційних інновацій у The Guardian.

Короткий підсумок обох панелей — далі. 

Особливості сприйняття

Великі мовні моделі можуть робити дуже багато речей, але часто їх сприймають неправильно. Це не моделі, які добирають та перевіряють факти. Вони добирають слова в порядку, логічному для мови, а також за стилем та корпусом текстів, на яких вони навчалися. Також штучний інтелект не може жартувати по-справжньому, хоча з виявленням патернів чи опрацюванням великих масивів даних, імовірно, впорається краще, ніж людина. 

Але іноді журналісти або переоцінюють роль ChatGPT і його «колег», або виставляють їх занадто тупими чи невмілими. (Авторка цього тексту опускає очі додолу, бо сама регулярно просить згенерувати (не)смішні картинки чи висловлювання для нашого Instagram).

Висвітлення журналістами ШІ, на думку спікерів, часто не надто якісне, бо ми наздоганяємо події, а не розповідаємо про них першими.

«Варто зробити крок назад і запитати себе, чому все несеться так швидко. Одна з головних причин — Microsoft кинула “гранату” в Google, а та відповіла, — зауважує Кріс Моран. — Вони зробили нас своїм відділом тестування».

Доволі гостре питання — чи не підриває використання штучного інтелекту без того слабку довіру до медіа? Спікери наголошують на важливості коректного маркування матеріалів, де використовуються ШІ. ВВС, для якої капітал довіри є унікальною торговою пропозицію, взагалі вирішила, що буде «швидким наслідувачем», а не піонером освоєння ШІ. 

Медіаменеджери та журналісти все частіше питають себе, не що конкретно може зробити технологія, а для чого в час її розквіту потрібна журналістика. Що ми робимо як журналісти? Які з цих завдань є нудними та приземленими, тож нам варто спробувати звільнити людей, аби вони могли робити цікавіші речі? А які саме речі ми хочемо захистити від специфічного впливу ШІ-технологій? 

Сміливо експериментуйте, обережно впроваджуйте

Нагальне питання для ньюзрумів — як інтегрувати технологію в наші процеси та як навчити команду працювати з ШІ. Адже це не просто питання продукту, який конкретна редакція може побудувати всередині. Генеративний ШІ інтегрується в усі сфери нашого життя, і скоро він стане непомітним елементом багатьох програм і сервісів. 

Перший крок, на думку Кріса Морана, — перестати панікувати через складність і незрозумілість теми, засукати рукави й експериментувати, а саме прямо просити ШІ виконати якесь рутинне завдання з життя редакції.

«Навіть якщо ви редактор і кажете, що ненавидите ШІ й не допустите його до ваших процесів, то ваші підлеглі чи фрилансери вже можуть користуватися ШІ певним чином без вашого відома», — зауважує Моран. Джина Чуа також наголошує: журналістам треба бути в курсі останніх новинок технологій. А ще тренувати свою уяву й відходити від способу мислення, прийнятого в традиційних ньюзрумах. 

Пару років тому AP опитала 200 невеликих локальних редакцій у США про їхнє розуміння ШІ та больові точки у впровадженні. Виявилося, що вони часто навіть не використовують інструменти для транскрибування аудіо та відео, що вже казати про інтерпретацію даних чи підсумовування великих обсягів тексту. Ліза Гіббс каже: в багатьох цих редакціях немає базової культури експериментування та інновацій, а також широкого спектра технологічних навичок. І якщо вони осідлають хвилю хайпу навколо ШІ, не розуміючи, як правильно та ефективно його застосовувати, то можуть завдати багато шкоди

Девід Кассвелл вважає, що розмір і ресурси редакції не мають значення для експериментів із технологіями. «Генеративний ШІ демократизує медіавиробництво та інновації в ньому. Тож те, що ви маленька редакція, — не виправдання для того, щоб не занурюватись у це», — зауважує менеджер. Великі новинні компанії створюють робочі групи, які оцінюють різні компоненти навколо ШІ-технологій і залучають співробітників до розмов про те, чого не було раніше.

Зараз вдалий момент, щоб започаткувати й розвинути в редакції культуру технологій та інновацій, якої часто не вистачає.

Наприклад, Джессіка Девіс каже про USA TODAY та групу Gannett загалом: «Ми хочемо, щоби наші журналісти були обережними, але й допитливими. Багато хто шукає відповідь на питання, це хайп чи щось реальне. Але ми дивимося на це з перспективи, чи є тут інструменти для наших журналістів».

Улі Коппен розділяє персональне експериментування та масштабне впровадження технологій. Вони в лабораторії тестують усі можливості максимально швидко, але реально інтегрувати ШІ в процес поки не збираються: це вимагає ретельної перевірки, а отже ускладнює роботу журналістів. Девід Кассвелл погоджується: поки раціонально розбиратися, які переваги з нових інструментів можна отримати індивідуально, а які на рівні компанії. Тобто як розбудувати систему для комплексного вирішення завдань, та яка інфраструктура під це потрібна.

На думку Коппен, рішення про впровадження ШІ в редакції має походити не стільки від менеджменту, скільки від тих, хто безпосередньо виробляє контент. «Це в наших руках — підписатися на кілька API та поекспериментувати. Для команд було б корисно подивитися з певної відстані на свої процеси та інструмент, які вони вже використовують, і подумати, чи підходять їм нові інструменти та чи раціонально щось змінювати. Це не менеджерське, а дуже практичне рішення», — впевнена вона.  

То на яку посаду наймати штучний інтелект?

Associated Press почали впровадження ШІ з 2014 року. Перший великий data to text автоматизований проєкт значно спростив і пришвидшив написання корпоративних звітів про доходи компаній — одного з найбільш нудних і повторюваних завдань. 

Ліза Гіббс вважає, що ШІ не замінить журналістів, але буде чудовим асистентом, який допоможе журналістові, наприклад, швидше та глибше відстежувати, що відбувається в його галузі, шукати закономірності у великих даних тощо. А також як варіант — генерувати ідеї та підштовхувати до неочевидних рішень.  

У період, коли по всьому світу звільняють сотні журналістів з різних видань, ШІ не виглядає найбільшою загрозою в працевлаштуванні. Так само спікери сприймають і розмови про те, що ШІ забере в юних журналістів можливість навчатися, виконуючи базові завдання чи такі, які вимагають багато часу. 

На думку Лізи Гіббс, певні зміни в процесах, а отже втрати можливостей, неминучі. Тож краще не згадувати старі-добрі доштучноінтелектні часи, а визначитися з набором навичок, які необхідно здобути початківцям на стажуванні чи першій роботі. Утім, якщо просиш ШІ згенерувати презентацію чи текст за тебе, то втрачаєш можливість пропрацювати проблему та зануритися в неї в процесі роботи. «Нам треба бути обережними й не перекинути на машину всю відповідальність з передавання та збирання інформації. Редакторська функція залишається головною», — каже Гіббс. 

Де межа кастомізації?

«Досі стаття була блоком інформації, таким собі контейнером для новин. Якщо ми перейдемо у світ, де будь-хто може узагальнювати, переписувати, комбінувати або робити все, що завгодно, з новинами, то яким буде контейнер новин?» — ставить питання Девід Кассвелл із BBC. Джина Чуа, яка розробляла новий формат новини у складі Semafor, впевнена, що ШІ не зробить цю кураторську інтелектуальну роботу за людину. 

Коли ШІ повністю інтегрується в наше життя, то повної кастомізації новинної дієти та окремих матеріалів не уникнути. Деякі медіа можуть непогано цим скористатися, адаптуючи свої продукти до різних аудиторій і так розширюючи охоплення. Але водночас було би добре спільними зусиллями зберігати національний і міжнародний контекст та інформаційне поле. 

Медіаменеджери наголошують: ми вже оточені великою кількістю контенту, створеного автоматизовано. З огляду на це та загальну кількість дезінформації, час зібратися індустрією та сформувати спільні фреймворки роботи з ШІ та індикатори перевірки справжності контенту. 

Редакції так чи інакше розробляють власні гайдлайни роботи з ШІ. Але на зорі розвитку технології все ще важко дати відповідь на всі етичні питання. Тож правила будуть доповнюватися. «Ми всі вчимося паралельно з тим, як розвиваються здібності штучного інтелекту та постають нові етичні виклики. Головне — щоб ми легко адаптувалися у використанні, політиках і принципах», — підсумовує Девід Кассвелл.