Semafor — американський проєкт журналістів Джастіна та Бена Смітів (спільне лише прізвище). Джастін — ексгенеральний директор Bloomberg Media, а Бен — колишній оглядач The New York Times і головред BuzzFeed News.
Semafor мав на меті кардинально змінити підхід до споживання новин і не забивати ефір breaking news і фактами, які важко відділити від думки автора. 18 жовтня 2024 року проєкту виповнилося два роки. У оновленому тексті розповідаємо, чи дійсно Semafor дотримався запланованої концепції, в які скандали видання втрапляло та якими успішними подіями й форматами може похвалитися за час роботи.
Яка концепція
Хоча Сміти познайомилися давно, історія Semafor почалась у січні 2018 року, коли Бен та Джастін були в Давосі. Бен сидів біля кімнати в головному конференц-центрі та стежив за одним з американських чиновників. Джастін помітив Бена, підсів до нього і спитав: «Як ви вважаєте, чи є в медіаіндустрії місце для нового незалежного глобального інформаційного видання?». Це була перша розмова про майбутнє видання, яка за 4 роки втілилась у Semafor.
Бен Сміт описує концепцію видання, покликаючись на слова британського журналіста Пірса Моргана: «Наш підхід повністю суперечить тому, що зараз робить більшість людей». У тексті до другої річниці видання Джастін та Бен кажуть, що їм важливо, аби цінності компанії проявлялися і в продуктах, і в людях, і у співпрацях. Джастін описав культуру Semafor як: «Жодної драми. Жодних пліток. Жодного его».
Коли Джастін Сміт ще був генеральним директором Bloomberg Media, він занепокоївся стрімким падінням довіри до глобальної індустрії новин і браком інновацій для вирішення цієї кризи. На його думку, люди перевантажені занадто великою кількістю новин і більше не впевнені, яким джерелам довіряти. Водночас цільова авдиторія Semafor, за словами засновників, відчуває глибоку відповідальність бути добре поінформованими, тож намагаються приборкати хаос довкола новин.
CJR зауважує, що початкова реакція на ЦА, яку б мало обслуговувати видання Semafor, викликала «концептуальну плутанину». Наприклад, випускники коледжів, які читають англійською, не належать до так званої незадоволеної демографії, бо вони часто довіряють медіа більше, ніж іншим. Також Джастін Сміт описував цільову авдиторію Semafor як «всеїдну» стосовно новин і «лідерів громадської думки» в бізнесі, фінансах і техніці. Тобто знову не зовсім та, що недостатньо обслуговується і є незадоволеною інформаційним простором.
За задумом, медіа мало позбавити споживачів новин «розчарувань» завдяки трансформації традиційної форми статті, яка відділятиме факти від суджень.
Мета Semafor — боротися з монополістами новин на кшталт The New York Times, The Washington Post, BBC і CNN, які нібито зосереджені лише на американських читачах.
Формат
На думку виконавчої редакторки Semafor Джини Чуа, навіть найкраща журналістика сьогодні настільки тісно переплітає факти й аналіз, що читачам важко їх відрізнити.
Тому в медіа перебудували форму матеріалів у те, що вони називають Semaform. Формат відокремлює факти від їхнього аналізу репортером, дає глобальнішу перспективу та наприкінці додає потужні матеріали із цієї теми в інших медіа.
У виданні обрали спосіб публікації статей за розділами. Кожен матеріал писатимуть за схемою:
- «Новини»;
- «Погляд репортера»;
- «Місце для розбіжностей» — тут подаватимуть контраргументи;
- «Погляд з…» — простір для коментарів другої сторони проблеми;
- «Примітно» — додаткова інформація.
Керівники кажуть, що зараз вони «переосмислюють міжнародний збір новин» через регіональні хаби, де працюють журналісти-експерти з цих регіонів.
Щодо позиції видання подавати думку «обидвох сторін» із кожного питання озвучували сумніви. Ідею оприлюднювати протилежні позиції називають лінивою або й небезпечною. На думку фахівців, є багато серйозних проблем, наприклад, зміна клімату, білий супрематизм чи Голокост, де поляризація думок є недоречною.
Читати також: Баланс фактів і контексту. Як видання подають новини — добірка форматів і структур
Успіх розсилок
Semafor робить email-розсилки на різні теми та з різною періодичністю. Головний продукт — щоденна розсилка Flagship. Там у короткому дайджесті із прикріпленим зображенням мапи світу й з анотаціями розповідається про події дня з покликанням на сайт медіа.
Як пише PressGazette, ця мапа не є хорошим показником продуктивності, бо з 10 щоденних коротких новин багато підсумовують повідомлення інших видань, а тексти в інших розсилках медіа описують міжнародні історії, яких немає на сайті. Утім, є й кілька покликань на оригінальні історії Semafor, які видання вважає важливими.
За перші 4 тижні існування розсилка Semafor Flagship охопила 47 країн принаймні один раз (включно з Гонконгом і Тайванем).
Фокус видання трохи критикують, адже попри запевнення, що Semafor охоплюватиме весь світ без зациклення на американських новинах, події США висвітлювали найбільше. Таких набралося 42 історії, тобто приблизно 21 % фокусу рубрики The World Today. Наступним був Китай, про який опублікували 27 історій. Сюжети про африканські країни (на яких видавець хотів особливо фокусуватися) становлять приблизно 10 % усіх матеріалів. Тексти про Європу займають понад 20 % контенту.
Попри це, Semafor часто згадує про успіх своїх розсилок і вважає, що завдяки їм із моменту запуску вдалося зібрати глобальну авдиторію топменеджерів, політиків і лідерів думок. Керівники згадують про більш ніж 2 500 розсилок, які відкривали приблизно 115 млн разів. Джастін Сміт каже, що зараз вони мають понад 750 000 підписників на розсилку новин.
Хто в команді
У Semafor працює колишня виконавча редакторка Reuters і заступниця головреда The Wall Street Journal, а тепер виконавча редакторка Джина Чуа. Головним редактором є Бен Сміт, також у команді інші журналісти й репортери з таких видань як Associated Press, The Washington Post, The New York Times тощо.
Раніше, розповідаючи про майбутнє медіа, засновники обіцяли зібрати штат із 60 осіб. Нині ж у виданні працює до 80 людей.
Виданню нескладно залучати нові кадри, попри глобальну кризу кадрів і розвиток платформ (які тепер теж конкурують із медіа, бо там медійники можуть заробляти собі імідж та гроші незалежно від редакцій).
Джастін Сміт каже, що в них ситуація протилежна: «Основна частина нашої місії полягає у виправленні зламаної моделі розвитку талантів у нашій галузі. Ми знаємо, що виняткові журналісти хочуть більше свободи та підтримки, зокрема видатних редакторів та підтримку мультиплатформних публікацій».
Авдиторія
Раніше Джастін Сміт казав, що Semafor — це «сучасна, дуже, дуже інтелектуальна, глобальна служба новин» для розумних, освічених людей зі всього світу. Пізніше в інтерв’ю Press Gazette Сміт описав Semafor як «дуже преміальний, багато в чому розкішний бренд». За словами співзасновника, стартап не відмовився від цілі у 200 млн англомовних відвідувачів із дипломами коледжів. Але будь-які сміливі плани треба втілювати послідовно, адже, каже Сміт, гонитва за заявленою авдиторією зі старту виснажила б редакцію приблизно за півтора дня.
CEO описує ціль щодо охопленої авдиторії та стратегію видання, до якої вони прагнуть, як «верхівку піраміди», тобто план захопити лідерів думок, керівників вищої ланки, впливових осіб.
Орієнтовно 65 % авдиторії Semafor також припадає на США, а приблизно 6,5 % читачів перебувають у Великій Британії. Semafor має порівняно велику авдиторію за межами англомовних країн. За даними Similarweb, на неангломовні країни припадає орієнтовно 22,6 % трафіку. 20,6 % авдиторії Semafor — з Європи, проти орієнтовно 2 % в Африці.
На кому фокус
Крім США, Semafor планував відкривати бюро на різних континентах. Почати хотіли з Африки — на думку засновників, багато стереотипів щодо африканських країн спровокували брак цікавості до проблем регіону.
Далі розширювати ринок планували з акцентом на Близькому Сході, Індії, Японії та Європі. Стратегію порівнюють із політикою Netflix щодо виробництва ТБ-контенту на місцевих ринках замість нав’язування голлівудських смаків.
Водночас уже в липні 2023 року Джастін Сміт в інтерв’ю Press Gazette сказав, що стратегія медіа полягає в тому, щоб закріпитися в США. Туди, за словами Сміта, Semafor спрямовує майже 90 % своїх ресурсів.
У одному з останніх інтерв’ю, на другу річницю існування проєкту восени 2024-го, засновники Semafor розповіли, що медіа працює на трьох глобальних територіях — у США, країнах Африки (на південь від Сахари), а нещодавно почали працювати на Перську затоку.
Сміт каже, що обрали Африку як ключовий континент і як свій перший закордонний фокус, «бо він представляє один із великих горизонтів» для глобальних англомовних новинних видань, який протягом наступних десятиліть «вибухатиме» у демографічному плані. Крім того, там немає конкуренції з іншими великими виданнями на кшталт The New York Times, The Washington Post, Wall Street Journal та Financial Times.
Ще в перший місяць роботи Semafor PressGazette виявили тенденцію — видання дуже цікавиться великими економіками, що розвиваються. У розсилці найбільше з’являються новини про так звану групу БРІКП — Бразилія, Росія, Індія, Китай і Південна Африка. Також примітно, що Semafor опублікував більше транснаціональних історій, ніж разом про Україну та Росію.
Звідки кошти
У Semafor не розкривають фінансових цілей проєкту. На початку існування Semafor залучив $25 млн від різних спонсорів. Серед них були:
- Хорхе Пауло Леманн, засновник 3G capital і найбагатша людина Бразилії;
- криптомільярдер Сем Бенкман-Фрід;
- співзасновник American Journalism Project і Texas Tribune Джон Торнтон;
- колишній власник The Atlantic Девід Бредлі.
У травні 2023 року видавець оголосив, що залучив $19 млн нового фінансування, довівши загальну суму до $34 млн. Банкрутство Сема Бенкмана-Фріда, який надав $10 млн із початкового стартового капіталу, змусило медіа шукати додаткові кошти. За словами Джастіна Сміта, Semafor спочатку не мав наміру залучати більше грошей, ніж необхідно для відновлення початкових інвестицій.
«Виявилося, що ми змогли зібрати майже вдвічі більше коштів, ніж планували», — каже Сміт. Серед нових інвесторів — соціологічна компанія Gallup, співзасновник Yahoo Джеррі Янг та співвиконавчий голова KKR Генрі Кравіс.
У травні 2023 року газета The New York Times повідомила, що Semafor планує отримати дохід у розмірі $10 млн до кінця року. Приблизно половина цих грошей мала надійти від реклами, а інша половина — від подій Semafor, вважає Джастін Сміт.
І видання таки отримало понад $10 млн доходу, який розділився між згаданими джерелами, пише Twipe. За його словами, деякі з подій, організованих виданням, досягали рентабельності майже 75 %.
Скандали, інтриги, розслідування
Видання на початку критикували через твіт Ілона Маска про те, що серед інвесторів Semafor є Сем Бенкман-Фрід (SBF) — мільйонер та власник біржі криптовалют FTX. У листопаді 2022 біржа заявила про банкрутство, через що ціна біткойна досягла найнижчої ціни за майже два роки, а вже у грудні 2022-го SBF заарештували через недоцільне використання та відмивання коштів.
Як відомо, ексмільйонер раніше інвестував у низку інших світових видань, а також, як розповідав сам Бенкман-Фрід, жертвував «приблизно однакову суму грошей як демократам, так і республіканцям», і що всі його пожертви республіканцям були «темними грошима».
Тоді Маск написав, що журналістська незаангажованість Semafor скомпрометована. Джастін Сміт пізніше оприлюднив у Twitter листа, якого розіслав співробітникам Semafor щодо частки Сема Бенкмана-Фріда:
«… На сьогодні Бенкман-Фрід фактично не володіє акціями Semafor. Якщо його частку врешті-решт конвертують у капітал, він матиме пасивну однозначну міноритарну частку. Усі наші SAFE-інвестори [SAFE — Simple Agreement for Future Equity] мають однакові умови, і Бенкман-Фрід не має додаткових прав чи інтересів».
Після історії з банкрутством FTX видання почало шукати нових інвесторів, аби закрити прогалину від втрати великого спонсора та врятувати імідж. Уже у травні 2023 з’явилися новини про успіх Semafor.
Події Semafor
За 2023 рік Semafor організував приблизно 30 заходів різного масштабу: від квітневого «Саміту світової економіки» до івенту, присвяченого реформі дозвільної системи.
Джастін Сміт каже, що у компанії івенти прив’язують до діяльності редакції, тому найвідоміші журналісти Semafor організовують події у своїх сферах. 2025 року вони хочуть подвоїти плани щодо розширення навколо флагманської платформи медіа — «Всесвітнього економічного саміту», яку вони називають своєю «відповіддю Давосу тут, на американській землі».
З івентами плани великі, пишуть Сміти: «До кінця року ми проведемо 75 заходів по всьому світу від Вашингтона до Цюриха, Лагоса, Дохи, а також наступний Саміт трьох мільярдів разом із Генеральною Асамблеєю ООН у Нью-Йорку. (Наступна зупинка — Перська затока!)».
Реклама й перспективи
Сміт також сказав, що Semafor відмовляється від програмної реклами. За його словами, станом на 2023 рік сайт приваблює орієнтовно 100 000 унікальних відвідувачів на день, а також приблизно 2–3 млн унікальних відвідувачів за межами сайту завдяки партнерським проєктам. Тобто загальна щомісячна авдиторія Semafor — від 4 до 5 млн. Співзасновник зазначає, що Semafor може навіть побачити прибутковий квартал за свій перший рік існування.
А ще вони почали стрімко зростати завдяки 65 успішним рекламним партнерствам.
До дорогих рекламодавців належать Mastercard та індійська транснаціональна корпорація Tata, а також нафтовий гігант Chevron. Такому фільтруванню відповідає авдиторія медіа: керівники вищої ланки та впливові бізнесмени.
У листопаді 2023-го CJR повідомило, що реклама та заходи забезпечать весь дохід Semafor протягом 12–15 місяців після запуску, після чого медіа перейде на модель, що фінансується коштом передплатників. Утім, Сміт повідомив Press Gazette, що розгортання платної платформи відкладене.
«Ми відчули, що є інший шлях, який не є боротьбою з підпискою, а скоріше послідовністю, де ми могли б зосередитися на дуже преміальній, високоцінній рекламі, зосередженій переважно на корпоративній репутації, корпоративному брендовому просторі, який дуже органічно та природно підходить для бізнесу, пов’язаного із проведенням конференцій лідерів», — сказав співзасновник.
Semafor вирішив не створювати пейвол, бо розглядає свій сайт як майданчик для розбудови бренду, вдосконалення своїх медіапродуктів і розширення авдиторії. Без зайвих деталей керівники анонсували, що в найближчому майбутньому експериментуватимуть із більш цільовими, нішевими продуктами, які можна буде переробити на модель доходу від споживача.
