Потік інформації у сучасному світі настільки стрімкий, що навіть дорослим важко розрізняти якісний контент. А як справляються з цим підлітки? Вони переважно визначають інтернет небезпечним простором, але водночас знаходять у соцмережах багато корисного для навчання, саморозвитку та спілкування з друзями. Також вони виробили свої методи для перевірки інформації на правдивість.

Дослідження «Вивчення практик медіаспоживання та оцінка рівня медіаграмотності підлітків віком 12–18 років» громадської організації «Детектор медіа» показує, як сучасні тінейджери сприймають медіаконтент та наскільки вони готові до інформаційних викликів. Переповідаємо головні висновки.

Методологія

Дослідники проводили онлайн-опитування й фокус-групові дискусії за допомогою платформи Zoom. Хлопців йі дівчат віком 12–18 років розподілили на дві вікові категорії — 12–15 років та 16–18 років. Географія дослідження охопила всі регіони, окрім окупованих територій. 

Фахівці вивчили схеми медіаспоживання підлітків віком 12–18 років: 

• визначили основні джерела інформації, які використовують представники цільової категорії; 
• оцінили навички цифрової грамотності, цифрового етикету, комунікативної компетентності; 
• оцінили схильність до критичного мислення; визначили наявні практики щодо розпізнавання фейків, дезінформації; 
• дослідили розуміння поняття «медіаграмотність» й оцінили її рівень.

Що й де шукають в інтернеті?

Українські підлітки захоплюються астрономією, 3D-моделюванням, архітектурою, програмуванням, проєктуванням, дайвінгом, космосом, малюванням, історією, військовою справою, бізнесом, економікою, подорожами анімаціями, спортом, кулінарією тощо. Хлопці частіше дівчат віддають перевагу комп’ютерним іграм. Дівчата ж більше люблять готувати й займатися мистецтвом чи рукоділлям.

• У Telegram вони спілкуються з друзями, обмінюються інформацією для навчання, читають новини, зокрема моніторять мапу повітряних тривог чи графіки відключень електроенергії.
• У YouTube підлітки віддають перевагу розважальним і пізнавальним відео, відео за інтересами, подкастам, фільмам і серіалам, аудіокнигам, музиці. Хлопці на платформі частіше дивляться канали SlivkiShow, Артас, «Світ навиворіт», Tennis Life, «Азов», «Ідейний канал» тощо, а дівчата — Anuta Mo, стримерку Сонях, «Леви на джипі», «Загін кіноманів», Елену Райтман, «Реальну історію», «Історію без міфів», «Комік плюс історик» тощо.
• У TikTok дивляться розважальні й пізнавальні відео.
• Instagram використовують для спілкування з друзями, стеження за цікавими людьми й перегляду розважальних відео.
• У Discord хлопці частіше спілкуються з друзями під час гри.
• У Viber спілкуються з друзями, дізнаються інформацію про навчання та новини.
• У Reddit спілкування частіше відзначали хлопці, Twitch переглядають стрими.

Навички цифрової грамотності

Більшість підлітків визначає інтернет небезпечним простором, але водночас деякі опитані вважають його корисним. Основними загрозами в мережі підлітки назвали:

• віруси; 
• викрадення особистої інформації;
• шахрайство, скам, фішинг;
  фейкові новини, дезінформацію, ворожу пропаганду; 
• шантаж, вимагання грошей;
• злам акаунтів; 
• булінг; 
• онлайн-казино; 
• чутливий контент. 

Вони також розповіли, що для запобігання витоку персональних даних використовують складні паролі, не переходять за невідомими покликаннями, нікому не розголошують особисті дані в мережі, використовують антивірус. 

Переважна більшість опитаних дослідниками підлітків правильно трактує поняття персональних даних.

Значна частина респондентів не взаємодіє зі спамом, адже використовує програми для блокування спаму або взагалі не користується взагалі електронною поштою, на яку спам надходить частіше. 

Вони розрізняють різні види спаму:

• розсилки на електронну пошту від інтернет-магазинів;
• повідомлення в Telegram;
• продаж курсів, різноманітні розіграші в Instagram;
• різноманітний спам у WatssApp;
• відео від ботів у TikTok;
• SMS-повідомлення на мобільний; 
• спам-дзвінки від онлайн-казино.

Підлітки назвали кілька варіантів, як уберегтися від спаму, наприклад, вони відписуються від розсилки, повідомляють про спам та блокують, ігнорують його тощо.

Підлітки — споживачі чи автори контенту?

Половина опитаних не створює або не публікує власний контент у соцмережах, їх дослідники ідентифікують їх як «споживачів». Частина все ж створює і викладає свій контент — фото й відео в Instagram, але частіше вони публікують їх у сториз, а в профіль не постять. 

Більшість підлітків мають закриті приватні акаунти або публікують контент у приватних чатах. Серед опитаних також можна виокремити й «авторів контенту», які публікують:

• цікаві, на погляд автора, фото й відео, які передають красу навколишнього світу;
• цікаві події з життя автора – хобі, захоплення, вподобання; 
• контент, створений під час спільних активностей із друзями; 
• контент, який містить цікаву ідею й має шанси потрапити у тренди;
• наповнення сторінки проєкту, в якому беруть участь (ЮНІСЕФ);
• пізнавальний контент, спрямований на розвиток особистості; 
• блог своєї собаки. 

Вони діляться контентом на приватних акаунтах і на публічних відкритих акаунтах. Адже хочуть поділитися з друзями особистими фото або фото якихось красивих локацій, зберегти фото на пам’ять в Instagram. Або в TikTok діляться відео із цікавими ідеями чи для потрапляння відео в тренди. На  YouTube знімають відео, поширюють власну творчість, щоб надихати людей, підтримувати, підштовхувати до нових звершень.

Чи відрізняють вони правдиву інформацію від фейкової?

Частина респондентів зазначала, що перевіряє правдивість новини:

• слідкують за інформацією з офіційних джерел або перевіряють її там;
• переглядають коментарі;
  перевіряють наявність інформації в кількох джерелах; 
• перевіряють покликання на першоджерело;
  оцінюють відсутність клікбейтного заголовка;
  оцінюють час існування ресурсу: чим довше ресурс існує, тим більша ймовірність, що він надійний; 
• оцінюють «професійність» викладу;
• дивляться на кількість підписників — чим більше їх, тим більше довіри; шукають додаткову інформацію;
• запитують у батьків.

Окремі респонденти ділилися своїми способами перевірки правдивості інформації:

• має стояти «синя» галочка для підтвердження офіційності  акаунту;
• використання сайтів «антиплагіат», «антиправда», «Стоп фейк», сюди можна закинути відео чи пост для перевірки на достовірність. 

Деякі підлітки не перевіряють правдивість новин, бо вважають, що читають тільки перевірені джерела. 

Чи знають, що таке «медіаграмотність»?

Окремі підлітки чули термін «медіаграмотність» з уроків інформатики в школі, або в них були навіть окремі уроки з медіаграмотності, чи в межах інших уроків вони проходили теми, присвячені медіаграмотності. Обговорюючи медіаграмотність, опитані також торкалися теми незалежних журналістів як тих, кому можна довіряти, оскільки ніхто на них не має впливу. Водночас національний телемарафон «Єдині новини» вони не відносили до незалежної журналістики. 

Загалом респонденти, які чули термін, оцінюють рівень своєї медіаграмотності на достатньому рівні, одночасно зазначають, що бути 100 % медіаграмотним неможливо. 

Більшості не траплявся контент, пов’язаний із критичним мисленням, умінням розрізняти правду й неправду. Або якщо й траплявся, то найімовірніше не звернули на нього увагу.

Деякі підлітки назвали блогерів і ресурси, які просувають критичне мислення: 

• Лачен і Стерненко — регулярно не стежать, але вважають тими, кому можна довіритися;
• Albert — торкається важливих тем, подобається манера подачі;
• «Новосилецький на дивані» — розбирають сучасну українську політику, історичні події, також деколи розбирає фейки;
•  «Стоп фейк» — беруть конкретний кейс і детально його розбирають;
• «Центр протидії дезінформації» — присутній у різних соцмережах, активно спростовує фейки. 
• «Суспільне» й інші офіційні канали.

Що таке «булінг» у розумінні підлітків?

Усі респонденти змогли пояснити, що таке «булінг»:

• образи за будь-що; 
• нав’язлива поведінка;
• агресивна поведінка;
• засудження;
• погрози щодо розправи; 
• надсилання неприємних відео й фото.

Переважна більшість не стикалася з булінгом ані на власному досвіді, ані на досвіді друзів чи знайомих. Водночас деякі зазначали, що спостерігають певний булінг у коментарях різних соцмереж. Підлітки розповіли, що стикалися із булінгом однокласниці через її прізвище,  булінгом однокласника через відео щодо захоплень у TikTok. Вони вважають, що він булінгу можна тікати, тобто уникати кривдників, можна поговорити з кривдниками, але якщо булінг стає потужним, то варто розказати батькам.

Який контент створювати для підлітків?

Підліткам цікавий контент,  який присвячений цифровій грамотності, інформаційній гігієні, медіаграмотності тощо. Наприклад, можна у відео до трьох хвилин розповісти їм про це в TikTok, але в максимально стислій, чіткій і конкретній манері в більш розважальному форматі.  На YouTube можна публікувати більш розгорнуті відео від 10 до 30 хвилин, але також динамічно й «без води», додавати таймкоди, якщо у відео розглядається декілька тем. 

Також фахівці рекомендують подавати інформацію для підлітків у форматі:

• лекцій-обговорень, можливо, віртуальних;
• опитування на вулицях;
• вікторин;
• подкастів;
• вайнів, коли блогер грає кількох персонажів.