Як телемарафон «Єдині новини» з'явився і чому втратив довіру

Чи єдині новини? Шлях телемарафону від спільного інформування до конфліктів і глядацької недовіри

Понеділок, 13 Травня, 2024

Організація

Миронишена Тетяна

На початку повномасштабного вторгнення інформаційний марафон «Єдині новини» став ключовим інструментом інформаційного протистояння України російській пропаганді. 

Проте два роки потому телемарафон викликає все більше критики й сумнівів щодо доречності його існування як серед глядачів, так і серед громадян і медіаспільноти в цілому. Про занепокоєння діяльністю національного марафону пишуть у західних медіа, а міжнародна правова організація Reporters Without Borders закликає його чим швидше закрити. 

Серед головних проблем — неефективність формату, загроза свободі слова й лояльність до чинної влади. Остання визнає, що «Єдині новини» потрібно реформувати, однак плану дій не пропонує. 

«Медіамейкер» зібрав в один текст хронологію, заяви й суперечливі моменти, щоб побачити, як змінювався інформаційний марафон «Єдині новини» від його початку до актуального стану справ, та аби пояснити, які ризики такий формат несе для українського суспільства. 

Поява телемарафону

Інформаційний марафон «Єдині новини» запустився за кілька днів після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну.

«З самого початку росіяни били ракетами і по київському телецентру, і по телевежі. Питання інформаційної політики стало дійсно життєво важливим. Усі розуміли, що Росія не просто вторгається в Україну військами. Вона також вестиме інформаційні спецоперації», — сказав ведучий «Суспільного» Андрій Діхтяренко, який працював на марафоні з першого місяця його заснування. 

Телемарафон об’єднав незалежну медіакомпанію «Суспільне Мовлення», парламентський канал «Рада» й великі комерційні канали «ICTV» «1+1», «Інтер» та «Україна 24», який під кінець 2022 року замінив новостворений «Ми — Україна». Усі вони під наглядом влади почали створювати цілодобовий контент «Єдині новини». 

Для цього канали мали свої шестигодинні слоти етеру, які заповнювали самотужки. Відтак кожен канал послуговувався власною редакційною політикою та стандартами.

«Я працюю на “Суспільному”. Ми одразу працювали на редакційних засадах і не зраджували їх у марафоні. Перші місяці роботи, звісно, були екстремальними, але базові принципи — швидкість інформування, перевірка інформації — для нас залишалися важливими», — сказав Діхтяренко. 

Ведучий розповідає, що представники всіх каналів зустрічалися на спільних нарадах. Це допомагало залишатися в одній повістці й синхронізувати контент. 

За цим принципом канали працюють досі. «Є редакційні наради, на яких присутні представники всіх учасників цілодобового інформаційного марафону “Єдині новини”. Вони забезпечують комунікацію між командами каналів і допомагають розв’язувати питання, розглядати ідеї тощо», — поділився в письмовій формі Ігор Петренко, директор каналу «Ми — Україна», який доєднався до марафону наприкінці 2022 року. 

На початку російського наступу для інформаційної боротьби було чимало перешкод: нестабільна ситуація зі зв’язком, не всі журналісти могли продовжувати працювати через загрозу власним життям, паралельно відбувалася масова дезінформація з боку Росії. 

«Окрім того, що ти 24/7 намагаєшся працювати, ти ще й розв’язуєш питання безпеки себе та своїх близьких. Я, наприклад, живу неподалік від Бучі. Мені просто пощастило, що мій населений пункт не окупували в перші дні вторгнення і я міг більше приділяти часу роботі. Однак у нас були колеги, які спершу включалися в марафон, а потім опинилися в окупації», — поділився Діхтяренко. 

Телемарафон зумів продовжити прямий етер в умовах невизначеності. Відтак суспільство отримало миттєвий доступ до правдивої інформації про перебіг подій, а телевізійники — підтримку, оскільки у форматі марафону могли ділити навантаження й виручати одне одного.

Однак із часом ситуація у країні стабілізувалася, а показники телемарафону стрімко погіршилися. Претензії до нього почали з’являтися ще з перших місяців роботи і станом на початок 2024 року — лише наростають. 

Порушення журналістських стандартів та інші недоліки телемарафону

У перші дні повномасштабного вторгнення марафон виконував важливу місію: швидко, правдиво й доступно інформувати населення про російський наступ, відтак порушення журналістських норм відходили на другий план. Серед них — численні недотримання стандартів точності, коли канали для ілюстрації новини використовують архівні відео й не попереджають про це, або навіть скандали, такі як емоційна критика з лайкою Світлани Лободи від ведучої «24 каналу» Катерини Соляр. 

З часом ці виправдання стали недоречними. Канали вже не працюють у тих екстремальних умовах, які були на початку, однак якість подачі матеріалів невиправдано погіршується. 

Моніторинг порушень

У другій половині 2022 року в етері було зафіксовано вдвічі більше порушень стандартів журналістів, ніж за попередні пів року, відповідно до підсумків моніторингу телемарафону від медіатренера Ігора Куляса. Від жовтня до грудня він проаналізував 13 діб етеру, тобто по одній добі в тиждень, і виявив 7895 грубих помилок. Для порівняння, в перші пів року Куляс зафіксував 3582 порушень.

«Тобто професійна якість етерного продукту телемарафону різко знизилася. Моє враження: учасники марафону “розслабилися” й повернулися до своїх рутинних “шкідливих звичок” із відносно мирних часів», — написав Ігор Куляс.

Відповідно до аналізу, протягом етерної години трапляється в середньому 25 порушень. Найбільшу їх кількість зафіксовано у блоках каналів ICTV — орієнтовно 40, найменше в «Суспільного» — приблизно 9.

Найменше канали дотримуються двох стандартів — відокремлення фактів від думок і достовірності інформації. І йдеться не лише про неточності висловлювання думок від ведучих чи експертів, а й про те, що марафон, зокрема, дає голос так званим екстрасенсам, щоб ті у прямому етері передбачили перебіг війни. 

Згадані вище стандарти — ключові норми роботи журналістів, які визначають їх як об’єктивні й авторитетні джерела інформації. Їхнє порушення сприяє поширенню неправди, формуванню необ’єктивного ставлення до ситуації та зрештою — зменшенню довіри до медіа. 

Включення до етерів ведучих, які працювали на проросійських каналах

Одразу після запуску «Єдиних новин» і каналу «FreeДом», спільного російськомовного телепроєкту, до їхніх етерів як ведучі доєдналися колишні працівники каналів проросійських політиків Віктора Медведчука та Євгенія Мураєва. 

Фактично, це люди, які включно до 24 лютого 2022 року займалися відвертою російською пропагандою, а після повномасштабного вторгнення почали говорити повністю протилежне — про боротьбу України проти Росії. Йдеться про таких ведучих, як Василь Голованов, Тигран Мартиросян, Наташа Влащенко, Анастасія Даугуле та інших. Перший, наприклад, свого часу записав інтерв’ю з Віктором Медведчуком, Влащенко ж не боялася давати голос російським прокремлівським політикам, як от Владіміру Жиріновському.

Українські медійні організації й журналісти написали спільну заяву, закликаючи відсторонити цих ведучих від етерів, а також пояснити їхню участь у телемарафоні. Натомість в офіційній заяві Міністерство культури та інформаційної політики відповіло, що «не може, з огляду на свої повноваження, та не вважає доцільним втручатись у кадрову політику каналів та медіагруп», і додало, що «сьогодні нам потрібна кожна людина, кожен спеціаліст, який працює на єдиному інформаційному державному фронті».

Відтак ці люди, які роками докладалися до послаблення національної безпеки у країні шляхом просування російських меседжів, не лише не втратили своєї репутації, а й стали обличчям загальноукраїнського інформаційного телемарафону.

Відключення нелояльних каналів та інший політичний вплив на контент

Відключення трьох каналів, «5 каналу», «Прямого» і «Еспресо», від цифрового етеру стало ще однією з перших гучних претензій у бік телемарафону.

Загалом спершу транслювати «Єдині новини» було не обов’язковим, однак вже 19 березня Рада національної безпеки і оборони України ухвалила рішення і президент підтвердив, що загальнонаціональні телеканали, «програмне наповнення яких складається переважно з інформаційних та/або інформаційно-аналітичних програм», стають зобов’язані цілодобово транслювати інформаційний марафон.

Згодом «5 канал» і «Прямий» попросили виділити їм слоти, щоб, хоч у новому форматі, але продовжити свою діяльність. Натомість спершу мовникам запропонували транслювати спільний марафон, не долучаючись до створення контенту, а згодом ці два канали разом з «Еспресо» без пояснень вимкнули з цифрового етеру. Без брендових логотипів, на їхніх частотах почали транслювати марафон. Канали зверталися до суду, однак безрезультатно.

«5 канал», «Прямий» та «Еспресо» пов’язують із Петром Порошенком. Канали є нелояльними до чинної влади й часто у своїх етерах її критикували або ж просто лаяли. І якщо на початку повномасштабного вторгнення цілковиту відсутність критики влади на телебаченні можна було мотивувати потребою оборони та єднанням проти ворога, то на третій рік війни це виправдання не лише втратило свою об’єктивність, а й стало небезпечним для свободи слова у країні. 

Необ’єктивність у ставленні до політиків

Те, що телемарафон поступово ставав політизованим, підтверджує і неодноразове викорисання етерів для атак на Порошенка. Таким чином політичні чвари повернули в інформаційний простір, який був створений для того, щоб якраз уникати цього й акцентуватися на головному — боротьбі з Росією. 

Водночас в етерах виділяють час для трансляції концерту «Студії Квартал 95», до діяльності якої раніше був причетний чинний президент. А більшість питань, які не стосуються розважального контенту, обговорюють із представниками партії «Слуга народу». Починаючи із заснування марафону й до 2024 року включно більшість політиків в етері були саме з цієї партії. За січень-березень цього року їхня участь склала 65 % від загального числа всіх депутатів, яких запрошували на етери.

Суперечлива історія успіху новоствореного каналу

Попри заборону окремим каналам долучитися, канал «Ми — Україна» став частиною телемарафону за кілька тижнів після заснування. Його створила колишня команда «Медіа Групи Україна», яка належала олігарху Рінату Ахметову. І хоч за офіційною версією він зараз ніяк не впливає на канал, «Українська правда» припускає, що «Ми — Україна» пов’язаний із керівником ОП Андрієм Єрмаком. Саме тому, на думку розслідувачів, він так стрімко розвинувся. 

Покликаючись на власні джерела, «УП» зазначає, що неофіційною кураторкою новоствореного каналу під час його роботи в «Єдиних новинах» стала Наталія Ларіончева з інформаційного директорату ОП. Зв’язки і з Ярмаком, і з Ларіончевою, канал заперечує. 

Вийти з марафону — політичний жест?

Все менше людей дивляться й довіряють інформаційному марафону, і це негативно впливає на бренди телеканалів, які продовжують бути частиною проєкту. Для їхньої репутації потенційно краще було б продовжувати самостійну діяльність, але вихід з «Єдиних новин» може трактуватися як політичний жест. Як пише «УП» в одному з останніх матеріалів за темою, цього ніхто з олігархів і власників приватних каналів не бажає, оскільки це може спровокувати конфлікт із владою. Та водночас зацікавлена продовжувати телемарафон.

Відповідно до публікації, існування цього медіапроєкту забезпечує владі стабільну інформаційну підтримку й мінімізує будь-які прояви політичної конкуренції.

ОП має можливість контролювати «Єдині новини» й використовує їх як рупор для своїх інтересів. Так група олігархів, що володіють каналами, можуть сподіватися, що їхня лояльність до марафону сприйматиметься керівництвом країни як готовність до спільної роботи. Відповідно, це нібито дасть їм змогу зберігати свої позиції в медіапросторі.

Криза формату 

«Детектор медіа» проаналізував перший рік існування марафону «Єдині новини» і вказав, що він переживає кризу й рухається в бік лінійного каналу. Про зміни формату 2023 року говорив представник Мінкульту Ростислав Карандєєв, визнаючи таку потребу, однак так і не представив план дій. Відтак проблеми залишилися актуальними й на поточний рік. 

Відповідно до публікації «Української правди», на самому початку існування телемарафон мав двох координаторів від влади: колишнього міністра культури Олександра Ткаченка й тодішнього заступника керівника ОП Кирила Тимошенка. Перший персонально проводив щотижневі наради з керівниками телеканалів щодо контент-плану трансляцій. Натомість другий відповідав за просування потрібних Офісу президента тем і координацію виробництва контенту загалом.

На думку журналістів «УП», обидва були суттєво залучені в діяльність марафону, відтак після їхнього звільнення проєкт істотно змінився. Постійний контроль каналів зник, і, з одного боку, вони отримали більшу свободу, а з іншого — «почалася певна інформаційна “махновщина”».

Оскільки офіційно роботу телеканалів ніхто не координував, то кожна команда самостійно вирішувала, як наповнювати свій шестигодинний етерний блок. Таке чергування зробило марафон непередбачуваним для глядача. Він не мав графіку трансляцій, а відтак кожні шість годин щоразу наповнюються новим, нерідно неочікуваним контентом. Це ускладнило формування глядацьких звичок і частково вплинуло на зменшення рейтингу марафону.

Проблемною зоною став також нічний етер. Поступово його почали заповнювати повторами записаного контенту, однак без належного маркування. Це дезінформувало глядачів, оскільки вони могли сприймати показані новини за актуальні. Потребу в нічних етерах мав заповнити новостворений канал «Ми — Україна», та в листопаді 2022 року його перевели у звичайну ротацію блоків, тому більшість ночей заповнювали повторами. 

Ось як, за словами Ігора Петренка, канал відбирає контент для свого слота етеру: «Ми [“Ми — Україна”] приділяємо увагу тим темам, які мають суспільний інтерес і запит авдиторії. У нас немає квот на теми, проте ми надаємо перевагу висвітленню подій, які важливі українцям. Щодня, щогодини ми виділяємо достатньо часу на контент, який стосується війни».

Попри певні заходи для стабілізації сітки мовлення, такі як введення щоденного підсумкового блоку в конкретний час, марафон і далі залишається хаотичним циркулятором блоків, тож його рейтинг продовжив падати. 

Скільки держава витрачає на телемарафон

Попри те, що рейтинг телемарафону щороку падає, витрати на нього з державного бюджету не зменшуються. 

За підрахунками проєкту Dozorro Transparency International Ukraine, 2022 року на «Єдині новини» держава витратила близько 400 млн гривень. За даними аналітиків, найбільшу частину з цієї суми отримала компанія «Кінокіт».

Bihus.info провели розслідування й з’ясували, що «Кінокіт» пов’язаний із чиновником Кирилом Тимошенком, який на той час був заступником голови Офісу Президента. Це вказує на певний рівень заангажованості етеру. Так, проаналізувавши блоки каналу «Ради» (для якого «Кінокіт» виробляє контент), команда Bihus.info констатувала, що в них чимало піару голови ОП Андрія Єрмака, його заступника Кирила Тимошенка й радника Михайла Подоляка. 

2023 року витрати на марафон і далі збільшувалися. Як інформують Dozorro, на «Єдині новини» разом з іншим марафоном FreeDom держава витратила 842,2 млн гривень. Водночас понад 70 % — 618,5 млн гривень — пішло на фінансування першого проєкту. Найбільше коштів, близько 207 млн гривень, отримало ТОВ «СЛМ Новини» зі структури Starlight Media, пов’язане з Віктором Пінчуком. Компанія займалась обома марафонами. 

Трохи менше, 206,7 млн гривень, сплатили двом пов’язаним організаціям: ІП «1+1 Продакшн» і ТОВ «ТРК “Студія 1+1″». Перша займалася виробництвом FreeДом, друга — «Єдиних новин». Обидві фірми мають стосунок до проросійських політиків братів Суркісів і Віктора Медведчука, а серед засновників є кіпрська компанія «Каддоа Лімітед», а також представники «1+1 media» Ярослав Пахольчук і Максим Кривицький.

Станом на 2024 рік на фінансування іномовлення й функціонування державних медіа, зокрема телемарафону, потенційна сума витрат складатиме до 1,7 мільярда гривень. Як зазначив народний депутат від фракції «Голос» Ярослав Железняк у своєму Telegram-каналі, іномовлення України для влади менш важливе, ніж сумнівний телемарафон, адже на створення серіалів грошей заклали менше проти 2023 року, коли з марафоном — навпаки.

скриншот повідомлення Ярослава Железняка

Наростання напруги 2024 року

Ідея телемарафону мала широку підтримку серед громадян від початку його створення, однак із 2023 року простежується стабільне зниження довіри, відповідно до опитування Київського міжнародного інституту соціології (КМІС). У грудні 2023 року 43 % довіряли «Єдиним новинам», не довіряли — 38 %. Станом лютий 2024 року частка тих, хто довіряє, знизилася до 36 %. Натомість до 47 % зросла частка тих, хто не довіряє.

Водночас наприкінці 2023 року рух «Чесно» визначив, що третина українців вважала єдиний телемарафон неактуальним. Близько 20 % громадян ставляться до нього нейтрально й такий самий відсоток опитаних українців вважає, що телемарафон не втратив актуальності. Те, що «Єдині новини» не є одним із ключових джерел інформації підтверджує також опитування, зроблене медіамережею «Вікно Відновлення» в березні 2024 року. Там марафон посідає шосте місце після таких джерел, як YouTube, місцеві й загальнонаціональні Telegram-канали, Facebook та інші люди.

Читати також: Менше дивляться телемарафон і частіше перевіряють інформацію. Настільки українці медіаграмотні — дослідження «Детектора медіа»

Внутрішні конфлікти

З часом з’явилися вкиди стосовно єдиного незаангажованого телеканалу, який має найменше порушень стандартів серед усіх учасників «Єдиних новин». У квітні 2024 року редактори «Суспільного» поскаржилися до Наглядової ради Національної суспільної телерадіокомпанії України (НСТУ), що мовник пропонують прибрати з інформаційного марафону. Пропозицію озвучив представник парламентського каналу «Рада».

Після зустрічі ради Світлана Остапа, голова Наглядової ради НСТУ, прокоментувала ситуацію. Вона поділилася, що оскільки «Суспільне» дотримується всіх професійних стандартів і саме в його етерах існує баланс політичних сил, то мовник має бути у вечірніх слотах марафону. Відтак канал вимагає або віддати йому всі вечірні слоти, або, як і раніше, ділити їх по черзі. 

На засіданні також обговорили інформаційну кампанію проти «Суспільного», яка виникла останнім часом. Це стосується, зокрема, постів Мар’яни Безуглої, яка свого часу була депутаткою фракції «Слуга народу» й відома відданістю президентові. У одному з таких постів вона пише, що «Суспільне», «Дом» і «FreeДом» мають «мізерні охоплення й диверсифікують кошти», і пропонує залишити фінансування лише одному каналу — або «Раді», або «Суспільному». Безугла об’єднує ці медіа в поняття «державних», що є або свідомою маніпуляцією, або банальним нерозумінням того, яке фінансування мають учасники марафону. Адже перший є державною телеорганізацією, натомість другий — це суспільний мовник, який працює незалежно від владних органів. Як вже зазначалося, «Суспільне» виробляє найбільш збалансовані новини й запрошує усі основні сили парламенту, тож прибрати його з етеру означатиме ще драматичніше погіршення якості контенту.

Також у квітні 2024 року завершили збір підписів, щоб переспрямувати кошти, призначені для телемарафонів «Єдині новини» та «FreeДом», на фінансування БПЛА та пікапів для ЗСУ. Кількість підписів петиції перевищила необхідні 25 000. 

Міжнародна критика 

Телемарафону необхідно змінюватися, щоб не уподібнитися з російською пропагандою, з якою він активно боровся на початку повномасштабної війни. До таких висновків у січні 2024 року дійшло видання The New York Times (NYT), поспілкувавшись з українськими медійниками. 

Уже за місяць після публікації в NYT міжнародна правозахисна організація Reporters Without Borders (RSF) закликала владу України відмовитися від національного телемарафону й повернутися до конкуренції, щоби сприяти свободі слова в медіа.

RSF наголошує, що формат марафону «Єдині новини» критикують, як із боку глядачів, які все більше йому не довіряють, так і з боку громадянського суспільства (зокрема фондом «Демократичні ініціативи» й аналітичним центром «Центр Разумкова») та професійної спільноти. Організація підсумовує, що «Єдині новини» надто поблажливі до уряду, залучені до них журналісти займаються самоцензурою, а через формат там відсутні опозиційні телеканали.

Найбільшою проблемою інформаційного марафону, відповідно до заяви, є підрив плюралізму в медіа: «Сьогодні всі вони [національні медіа] здатні боротися з російською пропагандою на українському рівні, зберігаючи при цьому свій плюралізм і редакційну незалежність. Тому ми закликаємо український уряд припинити телемарафон “Єдині новини”. Збільшення фінансової підтримки громадських і незалежних медіа зараз є пріоритетом». 

Про те, що телемарафон забезпечив державі контроль над телевізійними новинами у прайм-тайм, зауважують також українські міжнародні партнери. Так у звіті Державного департаменту США про дотримання прав людини в Україні 2023 року помітили позицію українських «watchdogs» і зазначили, що канали телемарафону та влада мають «взаємну згоду щодо обмеження кількості політиків, які з’являтимуться в етері, а також зменшення кількість коментаторів і громадських діячів».

Водночас у резюме звіту зазначили, що деякі з порушень прав людини виникли внаслідок воєнного стану, який обмежував свободу преси.

Реакція представників влади

«Швидкої реакції від влади не буде», — так заступник міністра культури Ростислав Карандєєв прокоментував звіт Держдепу США і додав, що на інформаційну політику телемарафону впливає не лише МКІП, а й «стейкхолдери з числа державних установ, організацій і політиків», однак хто саме — не уточнив. 

Зібрані голоси в петиціях теж не виглядають дієвим інструментом впливу на владу в цьому питанні. Наприклад прем’єр-міністр Денис Шмигаль відмовив на петицію щодо переспрямування виділених на «Єдині новини» і «FreeДом» коштів на потреби ЗСУ. Єдина інформаційна політика, яку, на його думку, забезпечує телемарафон, є пріоритетним питанням національної безпеки. А тому такий перерозподіл «на потреби інших складових сектору безпеки та оборони не є доцільним».

Водночас Голова Комітету Верховної Ради України (ВРУ) з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв допускає, що якщо недовіра до телемарафону буде збільшуватись, то від нього краще буде відмовитися. 

Подібну думку висловив голова Комітету ВРУ з питань свободи слова Ярослав Юрчишин. Він вважає, що разом із довірою до «Єдиних новин», у людей падає довіра до влади. «Якщо до кінця 2024 року не буде продемонстровано, що єдиний марафон змінив формат, що є баланс, є не бровадні новини із фронту, що в людей знову відновлюється довіра, тоді треба буде думати над завершенням», — сказав в інтерв’ю Юрчишин.

Читайте також: Як українські видання добирають експертів для етерів і текстів: 5 кейсів

війна | єдині новини | стандарти | телемарафон