Статті, засновані на відкритих даних, стали дуже популярними, а пандемія коронавірусу суттєво змінила способи подання статистичних даних — провідні медіа публікували статистику частіше, ніж будь-коли.

Експерти з громадського здоров’я визнали, що повідомлення в медіа можуть підтримувати державні програми охорони здоров’я, поширюючи відповідну інформацію та додаючи її інтерпретацію та контекст. Тоді здоров’я та добробут суспільства частково залежали від того, наскільки споживачі взаємодіяли з цифрами в новинах, розуміли їх і діяли відповідно до них.

Як саме аудиторія взаємодіє з цифрами, розбиралися в Press Gazette на основі дослідження Мюнхенського університету Людвіга Максиміліана та Лондонського міського університету.

Три способи подавати цифри

Дослідники розглянули три способи створення статей за допомогою даних:

• традиційний: журналіст знаходить тему в наборі даних і пише матеріал вручну, часто шукаючи релевантні цитати й описуючи ситуацію, адаптуючи ці дані для свого видання;
• автоматизований: спеціалізовані репортери використовують шаблони для написання історій, інколи працюючи з кількома наборами одразу;
• комбінація двох попередніх способів: автоматизовані звіти, які підхоплювали журналісти в місцевих редакціях та адаптували їх для своєї аудиторії.

Дослідники провели інтерв’ю з 31 респондентом у Великій Британії, які читають онлайн-новини. Їх розділили на вісім груп і з кожною обговорювали 56 статей, що висвітлювали місцеві, національні та міжнародні новини. З них 20 статей — автоматизовані, 13 — гібридні. Останні 23 написані журналістом вручну з використанням тих самих даних.

Усі статті позбавлені форматування, брендингу та підписів, і лише шість статей мали візуалізацію даних.

На що звертають увагу читачі

Дослідники виявили чотири основні групи критеріїв, за якими аудиторія сприймає та оцінює кількісну журналістику: 

• емоційний та когнітивний вплив;
• передумови сприйняття;
• композиція статті;
• редакційні цінності.

У межах цих категорій було 28 критеріїв. 

Емоційний та когнітивний вплив охоплював емоційну реакцію читачів на статті: наскільки їм сподобався матеріал і наскільки зрозумілими були як текст, так і наведені цифри. 

Передумови сприйняття включали два чинники: спорідненість — ідентифікувати себе з історією та статистична близькість, яка дуже сильно варіювалася між учасниками. Декому сподобалися дані в статтях, оскільки вони роблять «складні речі простими для розуміння». Водночас інший респондент сказав, що «цифри просто влітають в одне вухо, а вилітають з іншого».

Композиція статті включала стиль написання, структуру розповіді, використання цитат, обсяг статті, кількість цифр у ній та використання візуалізацій. Сюди також входив вибір слів. Деякі читачі були проти використання таких слів, як «медіана», оскільки вони видавалися занадто абстрактними для пересічного читача.

Редакційні цінності включали оригінальність, об’єктивність, точність і збалансованість, достовірність джерел, релевантність географічного фокуса та аналіз цифр.

Аналітичність та орієнтованість на людину

Висновки звіту свідчать, що аудиторія хоче, щоб кількісна журналістика була:

• конструктивною;
• лаконічною;
• пропонувала, як можна змінити ситуацію на краще;
• містила аналіз;
• орієнтувалася на людину;
• мала візуальні елементи.

Цифри мають бути простими та зрозумілими

Кілька респондентів говорили про статті, які більше нагадували «звіти» або «пресрелізи», ніж статті. Виявилося, що існує спільна неприязнь до занадто великої кількості цифр, абстрактних шкал вимірювання та складних технічних термінів у статтях. 

Респонденти також зазначили, що хочуть, аби цифри використовувалися для підсилення статті, але не заважали розповіді. 

Робота з цитатами

Учасники висловлювали різні зауваження щодо цитат у матеріалах і не завжди очікували або хотіли бачити цитати. Деякі респонденти говорили про те, що їм потрібні цитати, які виражають різні точки зору, інші говорили про низьку якість такої статті. 

Довжина статті

Респондентам часто подобалися тексти, в яких повнота поєднувалася із стислістю. Вона має «містити деталі», але не бути настільки довгою, щоб не стати «нудною».

Учасники вважали, що нетекстові елементи можуть сприяти стислості статті, наприклад, якщо подати інформацію в табличках. Респонденти також краще сприймали довшу статтю, якщо текст був розбитий візуальними елементами.

Читати більше: Чи можна вирахувати ідеальну кількість слів для вашого тексту?

Візуалізація

Учасники вважали, що цифри мають бути візуально виражені. Одна з респонденток зазначила, що малюнки (зокрема й графіки) «набагато легше запам’ятовуються, ніж нагромадження слів і цифр на сторінці».

Респонденти також часто схвалювали присутність візуальних елементів у статтях через  наочність, інформативність, привабливість і те, як вони додають різноманітності.

Учасники не завжди схвалювали візуалізації, якщо вони повторювалися, додавали непотрібні деталі чи були представлені в такий спосіб, який «вводив у оману».

Використання та обсяг цифр

Респонденти позитивно ставилися до використання чисел, якщо вони були інтегровані в історію, ілюстрували точку зору або ж подавалися разом із відповідними цитатами та поясненнями.

Деякі учасники висловили зауваження щодо використання коефіцієнтів. Інші респонденти зазначили, що існують проблеми з використанням абсолютних чисел без відсотків, а також відсотків за відсутності абсолютних чисел. В обох випадках читач може отримати хибне уявлення про ситуацію.

Також респонденти іноді схвалювали менш технічні або більш релевантні способи вираження чисел. Наприклад, використання футбольних полів для вираження розміру території є кращим, ніж використання гектарів. 

Учасники часто вважали, що статті, які мають занадто багато цифр, «не дуже привабливі». Вони могли асоціювати велику кількість цифр зі складністю розуміння та запам’ятовування.