«Тіньовий бан» з’їдає перегляди, покликання треба вставляти у третій коментар, модератори Facebook працюють із Москви, а сама компанія спеціально блокує користувачів з України. Ви точно хоча б раз чули ці тези від колег. Але що з цього правда? Експертка з цифрової безпеки ГО «Інтерньюз-Україна» Аліна Елєвтєрова поспілкувалася й розібралася в темі з головним експертом з медійного права та модерації контенту в соцмережах ЦЕДЕМ Ігорем Розкладаєм.
Тіньовий бан Facebook
Раніше в народі негаразди з Meta списували на те, що їхні модератори мають офіс у Москві, тому вони блокують так багато дописів про війну в Україні, збори тощо. Проте Ігор Розкладай наголошує: це не так і ніколи не було правдою. З 2022 року компанія Мета визнана екстремістською у РФ, тож жодного офісу там розташовуватися не може.
На думку експерта, причини блокування в Facebook найчастіше банально пов’язані з порушенням правил платформи, зокрема використанням забороненої лексики або символів.
«Найбільша проблема, з якою трошки важко боротися і важко переконувати людей, це використання так званих слюрів [слів, які використовують для образи, приниження чи дегуманізації, — ред.]. Тобто до них належать “кацапи”, “москалі”, “русаки” і відповідні скорочення. За це прилітає бан, бо це порушення правил Facebook як платформи», — пояснює Розкладай.
Будь-яке порушення правил зрештою призводить до проблем з акаунтом. Це може бути повне блокування сторінки, обмеження доступу до певних функцій (не можна публікувати або залишати коментарі) або зниження видачі сторінки у стрічці новин. Часто акаунти, які мають «страйки», збирають набагато менше реакцій і коментарів, ніж раніше.
Через пониження постів у видачі медійники часто грішать на так званий «тіньовий бан» — коли ззовні з акаунтом все добре, але внутрішні алгоритми соцмережі раптово перестали показувати сторінку підписникам. Ігор Розкладай зазначає, що механізму «тіньового бану» в Meta не існує, а зниження у видачі постів пов’язане з кількома причинами:
«У Facebook є система санкцій, яка мені чимось нагадує нашу систему адміністративних правопорушень Тобто, якщо ти, наприклад, порушував правило дорожнього руху, з тебе стягнуть штраф, і цей штраф за тобою висітиме якийсь час. У Facebook логіка подібна. Якщо ти допустив протягом 90 днів 13 штрафів, ти можеш попрощатися зі своїм акаунтом. Це загальне правило», — пояснює Розкладай.
Забанити або обмежити можуть, наприклад, за старий логотип «Азова», або за пости про ПВК «Вагнер». Після виходу сторінки з бану її якийсь час можуть не пріоритизувати у видачі, що вплине на охоплення, коментарі та реакції. Та і сам контент може не викликати бажання з ним взаємодіяти.
«Важливо розуміти, що соцмережі насамперед придумали для розваг. Вони побудовані для того, щоб люди, наприклад, у своєму блозі виставили котиків, дітей, їжу, яку приготували тощо. А тут ми зі своєю Україною приперлися, з війною, політикою, проблемами й рештою всього. І це помітно ще й у контексті проблем, з якими стикаються медіа, коли ведуть сторінки», — зазначає Ігор Розкладай.
Нещодавно ми на прикладах кількох редакцій розглядали, як українські медіа працюють із Facebook.
Щоб уникнути зниження залученості в соцмережі, експерт радить:
- Не порушувати правила спільноти, відповідально ставитися до того, що публікує сторінка.
- Переглянути, чи може сам контент бути причиною низької взаємодії. Можливо, він нецікавий, або низької якості, або неактуальний для авдиторії.
- Пам’ятати, що після виходу з бану сторінка певний час не буде пріоритетною у видачі.
Раніше ми розбирали, як налаштувати стрічку під свої вподобання в різних соцмережах.
Покликання у третьому коментарі та інша магія алгоритмів
Алгоритми Facebook — це складна система, яка визначає, що й кому показувати в стрічці новин. Точні механізми роботи цих алгоритмів тримають у таємниці, проте в Meta все ж оприлюднювали деяку інформацію про те, як працюють алгоритми Facebook та алгоритми Instagram.
У видачі Facebook враховує різні чинники: якість інтернет-з’єднання користувача, в якій країні він перебуває, що йому подобається тощо.
«Тут варто знову згадати правила спільноти. Наприклад, якщо ви ділитеся зборами, пам’ятайте, що Facebook забороняє розміщувати конфіденційні дані, зокрема банківські реквізити. Тому всі збори можуть потрапляти під додатковий прицільний моніторинг», — вважає Ігор Розкладай.
Він зазначає, алгоритми працюють за певною «таємною» логікою, щоб користувачі не могли легко маніпулювати системою та експлуатувати її. Базово алгоритми оцінюють контент на основі взаємодій — лайків, коментарів, поширень і переглядів. Контент, який не отримує належної уваги, автоматично опускається нижче в стрічці новин.
Відсутність чіткого розуміння роботи алгоритмів створює «рецепти», щоб переманити його на свій бік. Наприклад, публікація покликання у третьому коментарі: мовляв, таким чином Facebook не знижує видачу поста із лінком у стрічці новин. Ігор Розкладай зазначає: попри те, що досвід користувачів може показувати ефективність певних трюків, офіційних підтверджень їхньої дієвості немає.
Якщо ж акаунт або контент все ж заблокували, Facebook пропонує можливість оскаржити це рішення. Експерт підкреслює важливість подання апеляцій: «Оскаржувати треба завжди, тому що так ми змушуємо штучний інтелект розуміти, де він помилився».
Боти, спам-фільтр та територіальні санкції
Боти в соцмережах можуть створювати проблеми як для сторінок, так і для блогів окремих людей. Вони можуть впливати на роботу сторінок через шахрайську активність — штучні дії, які можуть призвести до блокування або зниження охоплення сторінок. Це може бути велика кількість спаму в коментарях або масові скарги на окремі публікації. На жаль, ефективного способу боротьби з ботами немає. Персональну сторінку в соцмережі можна зробити приватною, також можна обмежити коло осіб, які можуть залишати коментарі. Проте зі сторінкою медіа це може бути проблематично. Кожен такий кейс варто розглядати окремо, і першим кроком користувачеві необхідно оскаржити рішення, яке виносить соцмережа.
Також можуть заблокувати певні пости, які містять покликання, якщо цей сайт потрапляє у спам-фільтр Facebook. Наприклад, сайт містить ознаки фішингового абощо.
«Одного разу сайт Отара Довженка Medialab потрапив у спам-фільтр через те, що інший сайт, про який на цьому ресурсі йшлося, був причетний до спаму або містив вірус. Відповідно сайт Отара також опинився під санкціями спам-фільтру», — пригадує Розкладай.
Розкладай у такому разі рекомендує використовувати інструмент Sharing Debugger для перевірки сторінки на наявність порушень. Якщо інструмент виявить проблему, вона відображатиметься червоним кольором, що означає порушення стандартів спільноти. У такому разі необхідно спочатку «вилікувати» сайт, а потім повторно перевірити його через цей інструмент.
Наступна неочевидна проблема — санкції, які Meta може накласти на певні регіони. Оскільки політика щодо санкцій постійно змінюється, деякі редакції, які раніше базувались у Донецьку та Луганську, можуть зіткнутися з блокуваннями або обмеженнями рекламних кабінетів. У цьому випадку необхідно пояснити Meta, що медіа релокувалося.
«Одним із прикладів була ситуація, коли редакція, яка перебувала в Києві, подала скаргу, що її рекламний кабінет заблокували через помилкове визначення їхнього місця перебування на окупованій території. Після виправлення даних про розташування кабінет відновили», — розповідає Ігор Розкладай.
Фішинг
Втратити акаунт можна не тільки через блокування, а також через фішинг. Кількість випадків соціальної інженерії зростає, багато шахраїв використовують нейромережі, щоби створити правдоподібні листи від нібито офіційних установ. У Facebook фішинг може бути різноманітним: можуть надсилати повідомлення сторінці із погрозами про блокування, можуть писати в коментарі під дописами.
«Ми призупинимо вашу активність на сторінці. Ви можете підтвердити свій запис тут, якщо ви цього не зробите, ми вас заблокуємо», — такі повідомлення часто включають покликання, які ведуть на фальшиві сайти, схожі на справжні сторінки Facebook або Meta. Ігор Розкладай зазначив: варто звертати увагу на деталі, наприклад, покликання, яке може виглядати як VerifyAccount4000.info, а не як справжній домен Meta або Facebook. Він пояснив, що такі сигнали мають попереджати про шахрайство.
Якщо користувач перейде за таким фішинговим покликанням і введе свої дані, включно з паролем, шахраї можуть отримати доступ до акаунту. Це призведе до втрати контролю над сторінкою, а також потенційно до серйозніших наслідків, якщо акаунт використають для шахрайських дій або розсилки спаму від імені користувача.
«Можуть використати ваш рекламний кабінет, щоби ставити на промо якісь Telegram-канали, створюючи вам великі борги. Можуть через вас отримати доступ до сторінки медіа, особливо якщо ви є адміністратором. І потім цю сторінку перейменувати та писати пропаганду. Тому дуже обережними треба бути з фішингом і обов’язково захищати профіль», — зазначає Розкладай.
Як захищатися від фішингу:
- Експерт радить обов’язково використовувати двофакторну автентифікацію. Це допоможе захистити акаунт, навіть якщо пароль скомпрометований.
- Завжди перевіряйте, куди веде покликання, перш ніж натискати. Якщо домен виглядає підозріло (наприклад, не Facebook.com), краще його ігнорувати.
- Експерт також застерігає від емоційних рішень, коли отримуєте такі повідомлення. Навіть якщо повідомлення виглядає терміновим, важливо перевірити всі деталі й не діяти під тиском страху або часу. І в цілому розуміти, що якщо повідомлення апелює до емоцій, воно шахрайське.
«Meta ніколи так не працює. Вона може заблокувати відразу, але не будуть у Facebook писати, що завтра після 12-ї, якщо ти не подзвониш, тебе заблокують».
Що таке Meta Trusted Partners
Meta Trusted Partners — це програма, яку Meta створила для співпраці з певними організаціями, щоб допомагати вирішувати складні кейси, пов’язані із загрозами безпеці користувачів, мовою ворожнечі, дезінформацією та іншими серйозними порушеннями. Програма пріоритизує підтримку в ситуаціях, коли звичайні механізми модерації не справляються з проблемою.
Trusted Partners не обробляють звернення від звичайних користувачів або комерційних акаунтів, наприклад, у випадках блокування рекламних кабінетів або інших подібних проблем. Вони працюють лише з медіа, правозахисними організаціями, журналістами та іншими, чиї кейси значущі для загальної безпеки або громадського інтересу.
«Ми не візьмемо звичайного користувача, тому що ідея Trusted Partners — це робота з медіа, правозахисними організаціями та тими, хто стикається з реальною загрозою».
Ігор Розкладай зазначає, що ЦЕДЕМ входить у Trusted Partners і до нього напряму можна звертатися
Що для цього треба зробити:
- Експерт радить спочатку пройти стандартні процедури оскаржень через звичайні канали підтримки Meta. Якщо це не допомагає або проблема стосується загроз життю, можна звернутися через Trusted Partners.
- Щоби звернення було ефективним, необхідно надати чітку й конкретну інформацію: мати збережене покликання на свій профіль і скриншоти проблеми та покроково описати, що сталося.
Звернутися за консультацією щодо налаштувань безпеки можна до «Інтерньюз-Україна», «Надійно», «Лабораторії цифрової безпеки».
Підсумовуючи
«Користувачам насамперед треба пам’ятати, що це їм необхідно дотримуватися правил майданчика й безпекових правил. Багатьох банів та втрат акаунтів можна було б уникнути, якщо про ці речі люди подумали б заздалегідь», — зазначає Розкладай.
Не можна забувати і про правила кібербезпеки, адже загрозу несуть не тільки бани, а й звичайне шахрайство. Раніше ми публікували результати опитування, як журналісти ставляться до цифрових правил і загроз, та поради, як медійникам захистити чутливу інформацію та приватні розмови в месенджерах, й основні правила кібербезпеки, які треба знати редакціям.
