Результати останнього дослідження Global Gender Gap Report показали, що для досягнення гендерної рівності у світі необхідно 134 роки. Постійні моніторинги контенту українських медіа також підтверджують доволі значну частку сексизму, дискримінаційної лексики й гендерних стереотипів. Водночас деякі українські мовники вже почали впроваджувати політику гендерної рівності в редакціях і адаптовувати контент.
Під час воркшопу від ГО «Жінки в медіа» в межах Donbas Media Forum 2024 директор із маркетингу телеканалу «Еспресо» Микола Типусяк і директорка департаменту з питань розмаїття, рівності та інклюзії «Суспільного мовлення» Анастасія Гудима поділилися своїм досвідом інтеграції гендерного підходу. Ми записали головне й доповнили рекомендаціями щодо структури політики гендерної рівності від «Жінок у медіа».
Чи є гендерна рівність у медіа?
Модераторка воркшопу, голова громадської організації «Жінки в медіа» Ліза Кузьменко покликається на одне з досліджень їхньої організації, де йдеться, що в багатьох онлайн-медіа можна помітити стереотипи щодо жінок. На телебаченні чоловіки переважають серед експертів. Жінки ж на екранах — це героїні історії або спонтанні свідки подій. У категорії «спорт» або «війна» серед жінок тільки 9,7 % спікерок.
У редакціях жінок багато серед журналістів, але мало в керівництві. За даними «Жінок у медіа», лише 3 % медіа мають певні політики, що стосуються жіночого лідерства, а 34 % не мають формалізованих політик.
Ліза Кузьменко нагадала: відповідно до статті 36 закону про медіа, «на території України та на платформах спільного доступу до відео забороняється поширювати висловлювання, що підбурюють до дискримінації».
Порушення, за які Нацрада як медіарегулятор має право застосовувати заходи реагування, поділяються на:
- незначні;
- значні;
- грубі.
Поширення дискримінації віднесли до значних порушень, що передбачає штрафи:
- для телебачення — від 43 500 грн до 348 000 грн;
- для онлайн-медіа: штраф від 43 500 грн до 67 000 грн.
«Ще в нас з 2005 року, фактично 20 років, є прекрасний закон про “Про забезпечення рівних можливостей жінок і чоловіків”, там щодо саморегуляції медіа й гендерної політики вказано, щоб редакції визначали, що є етично, прописували це у своїх правилах і далі цим керувалися», — додає медійниця.
Що включити в гендерну політику
Комісія з журналістської етики спільно з ГО «Жінки в медіа» розробили типову політику гендерної рівності, на яку можуть орієнтуватися українські медіа під час написання свого документа.
На думку експертів, гендерна політика має складатися з розділів:
- загальна частина;
- зображення жінок і чоловіків у контенті;
- подолання сексизму;
- висвітлення домашнього та гендерно зумовленого насильства;
- висвітлення сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом;
- втілення цієї політики.
У загальній частині необхідно зазначити, що гендерна політика редакції є частиною зобов’язань перед колективом, партнерами та авдиторією. Описати дотримання рівності всередині колективу — йдеться про рівні можливості та ставлення, рівний доступ до керівних посад, рівну оплату праці за однаковий вид роботи й дотримання рівності в контенті й гендерного балансу у виборі експертів,
Розділ про зображення жінок і чоловіків у контенті має відображати погляди редакції на рівноправне висвітлення представників обох статей. Додайте, що ви періодично відстежуєте, скільки чоловіків і жінок було згадано в матеріалах і як вони розподілені за різними ознаками. Зазначте про гендерну рівність у матеріалах щодо всіх сфер, уникайте недоречного коментування зовнішності жінок і чоловіків, не вживайте застарілі стереотипні образи щодо жінок.
Наступний розділ присвятіть подоланню сексизму. Уникайте доброзичливого сексизму, що дискредитує жінок, але в більш завуальованій формі. Перевіряйте свої матеріали за «правилом дзеркала» або зміни ролі, щоби допомогти проілюструвати значення стереотипу.
Під час висвітлення домашнього та гендерно зумовленого насильства розпишіть, що ваша редакція уникає поширення контенту, який сприяє сексуалізації або об’єктивації жінок і чоловіків. Зазначене в цьому розділі про відповідальність перед нашою авдиторією та намагайтеся зменшити надмірну сенсаційність, подаючи інформації. Додаєте про використання неосудливої мови й розмежування сексуальної активності за згодою та злочинних дій.
Розділ висвітлення сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом, має описувати, що в підготовці таких матеріалів редакція обов’язково забезпечує баланс між своїм правом на публікацію суспільно важливої інформації та відповідальністю за захист постраждалих, а також впливом такої інформації на авдиторію. Зазначте, що ваша редакція «забезпечує баланс між своїм правом на публікацію суспільно важливої інформації та відповідальністю за захист постраждалих» та те, що ви уникаєте надмірної сенсаційності.
Остання частина гендерної політики описує її втілення — як і де ваш документ буде оприлюднений і поширений:
- політика є письмовою та оприлюднена в загальному доступі;
- головний редактор — відповідальний за її втілення в роботі;
- усі працівники обізнані про цю політику;
- редакція докладає зусиль, щоби знайти ресурси для організації освітніх заходів з гендерної рівності та недискримінації для нашої редакції;
- періодично проводиться моніторинг;
- політика переглядається та періодично оновлюється.
Впровадження політики гендерної рівності на «Еспресо»
Гендерна політика «Еспресо» просуває європейські цінності й права людини та є частиною стратегії розвитку бренду. Основою для створення документа стали правила ГО «Жінки в медіа» й Комісії з журналістської етики, чинні правила висвітлення чутливих тем і редакційної політики медіахолдингу.
Як впроваджувалася політика всередині компанії:
- публікація у внутрішньому чаті;
- ознайомлення всього колективу;
- відповідальність керівників підрозділів;
- інструктаж.
«Ми розробили політику гендерної рівності, дали всім на ознайомлення, зібрали правки. Опублікували на сайті, проінформували медіаспільноту, що ми її впроваджуємо, й почали далі її застосовувати», — пояснює директор із маркетингу телеканалу «Еспресо» Микола Типусяк.
Як застосовують політику на практиці:
- уникнення гендерних стереотипів;
- вживання фемінітивів;
- баланс експертів у етерах і публікаціях;
- уникнення «лагідного» або «позитивного» сексизму в контенті.
«Певним викликом для медіа може стати те, що українське суспільство — частина патріархальної системи,де родина вбиває в голову дівчатам ключову ідею “вийти заміж”. Хтось більш прогресивний, хтось менш прогресивний. Але на те потрібна політика, давати орієнтир», — зазначає Типусяк.
Типусяк наголошує, що жінки й чоловіки в колективі мають рівні права й можливості, це стосується й відбору на посаду, й оплати праці.
Як «Еспресо» впроваджуватиме гендерну рівність далі:
- розроблення методології моніторингу контенту;
- консультації з ГО «Жінки в медіа»;
- планування тренінгів із гендерної рівності;
- впровадження гендерно чутливих індикаторів.
«Суспільне мовлення» та гендерна рівність
На «Суспільному мовленні» створили департамент розмаїття, рівності та інклюзії, який об’єднує багато напрямів, зокрема впровадження гендерної рівності, пояснює директорка департаменту Анастасія Гудима.
У впровадженні гендерної політики щодо контенту є певні нюанси, наприклад, коли жінки-спікерки самі просять не використовувати щодо них фемінітиви.
«Наприклад, останній наш документальний фільм про капеланок: вони всі про себе говорять: “Я капелан”. І звісно що коли ми спілкуємося з ними й беремо в них інтерв’ю, то не будемо переривати й казати: “Ні, кажи, що ти капеланка”. У субтитрах ми титруємо “капеланка”. І в загальному в тексті вживаємо фемінітиви відповідно до політик», — каже Анастасія Гудима.
Медійниця процитувала редакційний статут «Суспільного мовлення» у якому йдеться: «У матеріалах, підготовлених та оприлюднених АТ “НСТУ” ніхто не може бути дискримінований за ознаками гендерної ідентичності, сексуальної орієнтації, раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, віку, інвалідності, етнічного та соціального походження, громадянства, сімейного та майнового стану, місця проживання, мовними або іншими ознаками».
Статут передбачає й роботу редакційної ради, до якої можуть звернутися співробітники за порадою, готуючи матеріал. Загалом гендерна політика «Суспільного» охоплює інституційну частину, тобто працівників мовника.
«Я скажу відверто, що не у всіх наших документах ми використовуємо фемінітиви. До прикладу, коли я пишу службову, я можу написати директорка, мені це може ніхто й не виправить, а можуть і виправити інколи у відділі кадрів», — пояснює директорка департаменту.
Під час роботи із контентом медійниця радить дотримуватися стандартів BBC та його міжнародного проєкту «50:50», суть якого — збалансувати кількість жінок і чоловіків в етері та в контенті.
«BBC ділиться з вами таблицею для моніторингу рівності й повністю розповідає, як із нею працювати. Вона є досить великою з багатьма вкладками. Це залежить від кількості проєктів, які ви моніторите. Ми почали моніторити з 2021 року лише новини. Зараз перейшли до моніторингу іншого контенту. Кожен редактор і журналіст в цю таблицю щомісяця вводить дані. Пізніше таблиця автоматично підраховує кількість чоловіків і жінок, які були в наших етерах. І наприкінці місяця, наприкінці кварталу чи півріччя ми бачимо статистику у відсотках, як воно працює», — додає Гудима.
Після моніторингу медійники помітили, що в культурно-просвітницьких програмах у них переважають жінки, а у новинних, політичних і військових тематиках — чоловіки.
Окремо Анастасія Гудима відзначила PMI (public media indicators) — це інструмент, інтегрований в адмінпанель новинних сайтів, що дає змогу заповнювати ключові дані для кожного матеріалу: стать героїв, тематику, географію. Цей підхід допомагає аналізувати контент і бачити, які теми висвітлюються недостатньо, а які — надмірно.
Попри те, що в мовника дуже багато розроблених документів щодо рівності. Команда разом з експертами розробляє комплексну політику, яку представлять у січні 2025 року.