Українські медіа стикаються з постійними викликами: ресурсів обмаль, фінансування скорочується, а для досягнення цілей, збереження незалежності та користі для своєї громади потрібні люди в команді. Водночас культура волонтерства в Україні вже стала потужним рухом: багато охочих готові безоплатно допомагати медіа своїми навичками, обмінюватися досвідом або навчатися, щоб підтримати важливі ініціативи.
Ukraїner — яскравий приклад того, як протягом багатьох років можна розвивати медійну екосистему, регулярно залучаючи волонтерську працю. Ми розпитали команду про те, як виникла ідея волонтерського проєкту, як і на які завдання вони залучають волонтерів та які виклики виникають у такій моделі.
Як усе починалося
Проєкт Ukraїner, заснований Богданом Логвиненком, розпочинався з невеликої ініціативи волонтерів-ентузіастів і мав мету досліджувати Україну та комунікувати про неї назовні. Наприкінці 2015 року відбулися перші пробні експедиції Карпатами та Наддніпрянщиною, які стали передвісниками проєкту. А вже 2016 року офіційно стартував Ukraїner. Як згадує Богдан Логвиненко, на початку команда налічувала не більше десяти осіб. Це були люди, що мали знімати експедицію та вирушати в неї. Згодом до них приєдналася команда редакції.
У липні 2016 року команда оголосила про пошук волонтерів, запустивши аплікаційну форму. На той момент вони, за словами засновника, не змогли знайти іншої моделі на старті, як масштабувати медіа багатьма мовами. Адже це не було цікаво ані рекламодавцям, ані донорам, ані державі без якісної інформаційної політики.
«Хоча на початковому етапі залучати волонтерів було непросто — не було жодного алгоритму, була незрозуміла мотивація, був навіть невеликий хейт від медійників, що ми “йдемо проти правил” або “заробляємо на безплатній праці”. Попри те, що Ukraїner декларувався від самого початку як неприбуткова ініціатива», — ділиться Богдан Логвиненко.
Спершу Ukraїner замислювався як проєкт на два роки, але згодом він виріс у масштабне медіа та спільноту.
Ukraїner та волонтери сьогодні
«Сьогодні Ukraїner працює вже дев’ять років, і за цей час відбулося багато змін. Є напрями, де ми зараз волонтерів майже не залучаємо, бо охочих дуже мало. Є видавництво, яке працює як соціальне підприємство, де волонтерства теж немає. Є волонтерські кемпи щорічні, де ми намагаємось усіх зібрати й познайомитись», — коментує засновник проєкту.
У Ukraїner три напрями роботи:
- українська редакція, яка працює з українського авдиторією;
- Ukraїner International, що комунікує про Україну назовні;
- видавництво Ukraїner.
Юлія Козиряцька — операційна менеджерка Ukraїner International — розповідає, що в них наразі працює понад 700 волонтерів, і їхня кількість постійно зростає. Волонтери допомагають із текстами, відеомонтажем, субтитруванням, дослідженням тем, фотографією, дизайном, SMM, перекладами та редактурою матеріалів для міжнародної авдиторії. Учасники можуть також долучатися до експедицій чи підтримувати Ukraїner у внутрішніх процесах.
«Ми не ведемо сувору статистику щодо того, чим є наші волонтери, але регулярно заохочуємо їх заповнити анкету, де вони розповідають про себе та свою мотивацію. Щодо професійного бекграунду, наші волонтери — це дуже різні люди. Також важко сказати, чи надовго вони затримуються в команді. Буває, що приходять, включаються в роботу, виконують свої завдання, але потім, наприклад, починається сесія в університеті, і людина тимчасово випадає. А через деякий час вона знову повертається до команди», — розповідає операційна менеджерка.
У кожного волонтера різна мотивація. Хтось хоче стати частиною проєкту, який існує вже багато років, хтось хоче розвивати свої навички у перекладі чи комунікації. Інші мріють повернутися до експедицій. А спільним для всіх є важливість того, що вони роблять — бути голосом України як всередині країни, так і за її межами.
«Коли ми втратили фінансування від USAID, наша діяльність не припинилася. У нас спільнота людей, професіоналів, які вкладають свій час і навички у проєкт, бо поділяють його цінності, і які щиро прагнуть розповідати світові про Україну. Усе, що ви бачите зараз, створене завдяки ентузіазму людей. Часто зовні здається, що ми — велика корпорація, щось на кшталт Google, але якщо зазирнути глибше, за кожним процесом стоять волонтери», — підсумовує Юлія Козиряцька.
Як стати волонтером
Найчастіше нові волонтери приєднуються, заповнивши форму на сайті. Також ефективно працює принцип «волонтер приводить волонтера». Ці два способи є основними для залучення нових людей.
Після того, як кандидат чи кандидатка заповнили форму, процесом керує волонтер-рекрутер. Він оглядає заявку й повідомляє команді про нових кандидатів. Опісля людині пропонують пройти тестове завдання, зважаючи на напрям діяльності, на який вона претендує, — фотограф, транскрибатор, перекладач, автор тощо.
Після успішного проходження тестового завдання координатор кожного відділу зустрічається з людиною безпосередньо, відбувається неформальна співбесіда, чи радше знайомство, під час якого обговорюються цінності проєкту, мотивація людини та її роль в команді. І якщо відбувається «метч», то кандидат доєднується в команду і стає волонтером. Далі відбувається етап онбордингу, щоби новий волонтер зрозумів, як відбувається робота.
«Насправді про “метч” ми розуміємо ще на етапі анкети. Наприклад, у нас є одне з питань — які медіа ви читаєте. По тому, які медіа читає людина, можна зрозуміти, чи спільні наші цінності», — коментує операційна менеджерка.
У команди для волонтерів є розроблені інструкції: файл із редакційною політикою та гайд для перекладачів. Юлія Козиряцька зазначає: «У редакційній політиці йдеться про те, що Ukraїner не є новинним медіа. Ми не прагнемо бути першими, а зосереджуємося на якості та достовірності. Весь фактаж перевіряється, або ж ми висвітлюємо різні погляди, щоб наші глядачі й читачі могли самі робити висновки. Ukraїner — незалежний проєкт. Ми не є частиною медіахолдингу, ми неприбуткова громадська організація. Щодо перевірки інформації: ретельно верифікуємо всі факти, працюємо з надійними джерелами та експертами, уникаємо маніпуляцій і прагнемо глибшого розуміння теми».
Гайд для перекладачів містить основні правила роботи з конкретною мовою. Наприклад, в англійській версії команда використовує британську англійську, тому у гайді розписані правила використання слів, топонімів тощо. Однак, як розповідає операційна менеджерка, комунікація все одно відбувається з кожним волонтером окремо.
«Ми залучаємо волонтерів у свою команду не через нестачу рук. Нам важливо знайти людей, які поділяють наші цінності та розуміють напрям, куди рухається Ukraїner. Саме тому процес залучення нових людей займає багато часу й уваги — заявок отримуємо багато, а це потребує якісного опрацювання», — додає Юлія Козиряцька.
Внутрішня кухня волонтерства
Як йшлося раніше, із трьох напрямів роботи проєкту волонтерів залучають для двох — української редакції та Ukraїner International. Найбільша волонтерська частина — це саме Ukraїner International, де волонтери становлять 95 % від усієї команди. В українській редакції частка волонтерів менша. Вони займаються написанням текстів, фотографією, дизайном, SMM, редагуванням тощо.
Ukraїner International
Ukraїner International обʼєднує редакції мовних версій, зокрема англійську, польську, німецьку, японську, китайську, чеську, французьку, корейську, іспанську та багато інших. Усі матеріали для цих мовних версій перекладають чи створюють, вичитують, редагують та публікують саме волонтери.
Юлія Козиряцька розповідає, що на початку повномасштабного вторгнення та протягом першого року великої війни спостерігався величезний інформаційний бум. Усі шукали відповіді на банальні питання: що таке Україна, де вона розташована, що там відбувається? Ukraїner розповідає світові саме про це. Особливо була потреба в контенті про Україну різними мовами.
«Ми не можемо не комунікувати про Україну назовні, бо якщо українського контенту стане менше, його замінить російський».
Юлія Козиряцька
У Ukraїner International команди мовних версій відрізняються. Деякі з них, наприклад, китайська, є зовсім невеликими, і їхня координаторка поєднує кілька ролей. Вона приєдналася до проєкту, наголосивши, що потрібно терміново комунікувати на китайську авдиторію. Волонтерка самостійно сформувала команду, взяла на себе обов’язки перекладачки, а носії мови допомагали з вичиткою текстів.
Бувають більші команди, наприклад, польської версії, яка існує вже давно. Юлія Іваночко — координаторка й шеф-редакторка цієї версії, ще в команді працює багато перекладачів, редакторів-носіїв мови, SMM. Також є середні команди — як приклад, німецька версія. Там у команді немає шеф-редакторки, але працює координаторка, перекладачі, редактори, нейтіви, SMM.
Юлія Козиряцька розповідає, що іноземців у Ukraїner International небагато, але вони є. Наприклад, є координатор японської версії, який навчався в Україні й вільно розмовляє українською. У німецькій версії редактор — носій мови, який теж розуміє українську. Також існує корейська версія, і майже всі її учасники — корейці, які перекладають матеріали з англійської. Особливістю комунікації з різними мовними версіями є те, що їхні координатори спілкуються саме тією мовою, яку координують.
Платформи
Українська редакція та мовні версії присутні у Facebook, Twitter, нещодавно зʼявився канал у WhatsApp та завели TikTok, немає тільки Telegram — це принципова позиція проєкту. Саме в соцмережах найбільше спілкуються зі своїми підписниками: через коментарі та особисті повідомлення. На сайті відстежують статистику щодо переглядів. Також у Ukraїner є мовні версії, які існують лише в соціальних мережах.
Однак Юлія Козиряцька ділиться, що є складні мови, яких немає ані на сайті, ані в соцмережах. До них складно знайти волонтерів, які володіють, наприклад, корейською чи китайською. Але команди існують й перекладають багато матеріалів, комунікують із Міністерством зовнішніх справ та поширюють матеріали в інтернеті.
Командна комунікація
Операційна менеджерка Ukraїner International Юлія Козиряцька також є волонтеркою-координаторкою англійської мовної версії.
Юлія розповідає, як відбувається робота та комунікація з волонтерами зсередини: «У нас є дуже багато чатів англійської версії. Є загальний чат, де відбувається моя комунікація з командою. Там присутні всі: волонтери-дизайнери, перекладачі, редактори тощо. Там ми спілкуємося про те, що відбувається в Ukraїner, плануємо зустрічі, обговорюємо організаційні питання, обмінюємося мемами тощо. Окрім цього, є окремі чати для кожного напряму, аби завдання, які потрібно виконати, не губилися в загальній переписці. Коли зʼявляється матеріал, я надсилаю його в чат для волонтерів-перекладачів і запитую, хто може взятися за роботу».
Також у команди відбуваються онлайн-зустрічі раз на місяць. Кількість волонтерів англійської версії не є постійною, але загалом їх до 100.
Окрім цього, в Юлії Козиряцької як операційної менеджерки міжнародної версії відбуваються зустрічі з координаторами всіх мовних версій. Кожна з команд має свого координатора. «Якщо в координаторів виникають питання, проблеми чи хочуть поділитися радісними новинами, то в нас для цього є регулярні зустрічі, а також окремий чат», — додає менеджерка.
Основна комунікація команди різних напрямів відбувається в Google Chat. Також буває, що комунікують із партнерами у WhatsApp, Slack або Viber.
Команди мовних версій та адаптація текстів
Команда Ukraїner International стратегічно обирає, про що мають комунікувати всі мовні версії медіа. Загалом у Ukraїner є стратегія комунікації, зокрема про війну та національні спільноти. Війна є непростою темою для пояснення іноземній авдиторії. Тому, як зазначає Юлія Козиряцька, тема національних спільнот стає своєрідним «містком» до порозуміння, адже Україна — це багатонаціональна країна з розмаїттям культур і релігій. І ця комунікація назовні — частина боротьби з російською пропагандою.
Шеф-редакторка Анастасія Марушевська спеціально адаптує матеріали для мовних версій. Тобто команда намагається не просто перекладати тексти, а й пояснювати для іноземців важливі деталі, які можуть бути їм невідомими. Іноді носії мови, які перевіряють тексти перед публікацією, зазначають: переклад якісний, але контекст залишився не до кінця зрозумілим. Тому матеріали проходять декілька етапів перевірки, щоби контекст точно був прозорий для авдиторії.
«Матеріали Ukraїner насправді складні, не хайпові, не щоденні. Тому якісь деталі треба пояснити для тих, хто просто не в контексті. Для нас дуже важливо, аби матеріал дочитали до кінця, а не просто відкрили, подивились, як складно, нічого не зрозуміли й закрили. Бо, на жаль, тема України згасає за кордоном. Але ми частина світу, і для нас цінності миру, справедливості, добра важливі так само як, сподіваємось, в усьому світі. Тому ми намагаємось адаптовувати їх у цьому контексті», — розповідає Юлія Козиряцька.
Бонуси для волонтерів
Волонтерський кемп та інші заходи
Найбільшою подією, де волонтери та волонтерки зустрічаються наживо, є кемпи, які Ukraїner влаштовує щороку із 2017 року. Це одна з найважливіших частин гуртування спільноти, що дає можливість , обговорити нові ідеї, навчитися чогось нового та поспілкуватися. Юлія Козиряцька додає, що кемп — це про синхронізацію роботи команди, розуміння загальної діяльності Ukraїner тавзаємодію між різними відділами.
Оскільки Ukraїner International повністю працює дистанційно, то кемп — це також про можливість зустрітися наживо та вибудувати взаємодію між командою. Окрім того, на останньому кемпі з учасниками працювала психологиня — говорили про вигорання. Ще відбувалися фасилітовані зустрічі, де говорили про подальші кроки Ukraїner та про те, як приділяти більше уваги волонтерам.
Кемп об’єднує активних учасників проєкту, тому зазвичай запрошують тих, хто є частиною команди або вніс значний внесок у діяльність Ukraїner.
«Я вперше побувала на кемпі минулого року, і це неймовірне відчуття — бути з людьми, які розділяють твої цінності, твоє розуміння того, що таке волонтерство і для чого воно потрібне. Це вселяє віру й це дуже важлива частина спільноти Ukraїner», — згадує Юлія Козиряцька.
Окрім кемпів, Ukraїner організовує ще офлайн-заходи, наприклад, покази документальних фільмів, презентації книг, фотовиставки тощо.
«Ще в нас раніше були зустрічі щомісяця про те, що відбулося в команді кожного відділу, і це робилося зокрема для волонтерів. Зараз ми робимо дослідження всередині команди, чи має це сенс, чи отримують волонтери те, що хочуть, і як вони прагнуть отримувати інформацію», — розповідає Юлія Козиряцька.
Інші бонуси
Як розповідає операційна менеджерка, люди, які долучаються до Ukraїner, зростають разом із проєктом. Хтось починає як студент факультету журналістики й у проєкті набуває досвіду, вчиться писати тексти, працювати з авдиторією. Також в Ukraїner вітаються ідеї та ініціатива, яку проявляють волонтери. Шеф-редактори та редактори допоможуть волонтерові із їхнім втіленням його.
Також волонтери можуть скористатися знижками від різних брендів-партнерів Ukraїner чи прокомодом 10 % на мерч проєкту, книги з видавництва тощо. Також, як ділиться Юлія Козиряцька, команда відповідає на потреби й запити волонтерів. Наприклад, перекладачі хотіли навчитися писати тексти, і для них разом з українською редакцією провели такий майстер-клас.
Також партнери Ukraїner іноді пропонують навчальні курси для команди. Юлія Козиряцька, наприклад, проходила курс із проджект-менеджменту від Інституту проєктного менеджменту — вони запропонували це безплатно для волонтерів та команди Ukraїner.
Перспективи та плани
Щоби пропонувати волонтерам можливість долучитися до постійної команди, Ukraїner потребує фінансування. Юлія Козиряцька розповідає, що раніше Ukraїner International майже повністю функціонував на волонтерських засадах. Однак іноді за допомогою грантової підтримки команда має змогу запрошувати людей на оплачувані проєкти.
Наприклад, Ukraїner отримав грант від Pact на проєкт із деколонізації й декомунізації України, орієнтований на іноземну авдиторію. Він охоплює комунікацію англійською, польською та чеською мовами. З самого початку команда подавала заявки саме на ці мовні версії, оскільки люди, які працюють над ними, є надзвичайно активними, і була впевненість у тому, що вони впораються із завданнями, тому волонтерам запропонували можливість долучитися до проєкту.
«Варто зазначити, що люди не приходять до Ukraїner просто за роботою — ми не так комунікуємо. Натомість є волонтери, які прагнуть допомагати Україні. Їх цікавить волонтерство, а не обов’язково оплачувана робота», — розповідає Юлія Козиряцька.
Але також додає, що команда бачить розвиток мовних версій як частину загальної стратегії, і для її реалізації потрібна не лише волонтерська робота, а й стабільність.
Адже якщо команда складається лише з волонтерів, це не дає змоги вибудувати системний підхід. Волонтери можуть присвячувати роботі 1–2 години на день, але медіа потребує регулярного випуску контенту. «Тому, коли це відповідає стратегічним цілям і є необхідне фінансування, ми пропонуємо залученим волонтерам можливість перейти до більш постійного формату співпраці. Але Ukraїner завжди був і залишається волонтерським медіа», — підсумовує Юлія Козиряцька.
Читати також: «Більше, ніж медіа». Як регіональні видання поєднують журналістику й волонтерство
