Штучного інтелекту навколо все більше, але чи є в журналістів, зокрема в ЄС, ресурси на його вивчення, доступ до технологій та які виклики породжує використання ШІ для медіа загалом?

Фонд Томсона спільно з Центром досліджень медіа та журналістики (Media and Journalism Research Center — MJRC) проаналізували академічні дослідження, звіти неурядових організацій, аналітичні записки й бази даних про авдиторію та провели 23 інтерв’ю, щоб оцінити використання ШІ в редакціях країн Вишеградської групи, наших сусідів, про медіаландшафт яких розповідаємо в цьому тексті.

Методологія

Для дослідження група експертів розробила шаблон, за яким збирали дані у країнах Вишеградської групи (далі — V4): Чехії, Угорщині, Польщі та Словаччині. У кожній країні місцеві експерти проводили дослідження в березні-квітні 2024 року.

Методологія дослідження передбачала вторинне дослідження та інтерв’ю. Вторинне дослідження було зосереджене на зборі даних про останні події в медіа, політиці та технологіях. Також провели загалом 23 інтерв’ю з журналістами в чотирьох країнах V4. 

Поточний стан і вплив

Дослідження показує, що медіа країн V4 використовують технології ШІ, проте вони ще на початковій стадії його опанування. За словами опитаних журналістів, є помітні відмінності в рівні навичок ІТ-технологій і ШІ серед працівників медіа, незалежно від країни походження. Що стосується використання IT, співробітники почуваються більш експертними, працюючи зі звичними програмами й гаджетами. Проте, коли в роботі стикаються з ШІ, оцінюють свої навички нижче середнього.

Дуже небагато медіаорганізацій наймають експертів із ШІ з таких причин:

• ШІ все ще є порівняно новим інструментом для багатьох медіа, і його можливості недостатньо досліджені.
• Деяким редакціям бракує рук для ефективного впровадження ШІ.
• Бракує фінансів, щоб адаптувати ШІ до потреб редакції.
• Етичні проблеми щодо якості та точності створеного ШІ контенту в редакції.

Медіа країн-сусідів використовують ШІ для таких потреб:

• персоналізована дистрибуція контенту читачам;
• транскрибування мови в текст;
• створення відеоконтенту;
• аналіз соцмереж;
• редагування тексту.

Сьогодні для створення контенту доступні передові технології ШІ, але учасники дослідження переважно не використовують їх, або вони все ще перебувають на експериментальній стадії.

В Угорщині більш обережний підхід до контенту, створеного ШІ, а в Польщі автори дослідження фіксують сміливіші спроби.

На початку квітня 2023 року Болеслав Бречко з підрозділу Wyborcza.biz попросив ChatGPT написати статтю під назвою «Ілон Маск проти OpenAI: гонитва за створенням нового інтерфейсу людина-комп’ютер». Статтю опублікували на вебсайті Gazeta Wyborcza під підписом Бречка без дисклеймера, що цей матеріал згенерував ШІ. Попри те, що Бречко намагався вставити натяки на походження статті, читачі цього майже не помітили. Навіть більшість колег Бречко не знали, що стаття була написана штучним інтелектом, за винятком шеф-редактора Wyborcza.biz. Пізніше Бречко розкрив правду в наступній статті під назвою «Чи потрібні досі журналісти? Мою останню статтю написав ChatGPT», де він розмірковував про наслідки свого експерименту.

Наскільки ШІ інтегрований у роботу редакцій із V4

Середній відсоток використання ШІ в медіа не перевищує 15 % серед обраних медіа цього дослідження. ШІ у країнах V4 переважно використовують для технічних завдань, тоді як журналісти й редактори виконують складніші операції. Це особливо очевидно в невеликих редакціях, які не можуть виділити необхідних людських і технічних ресурсів для ширшого використання інструментів ШІ, навіть якщо вони отримають від них більше користі.

Чехія. Чеське інформаційне агентство (ČTK) і такі медіаплатформи, як E15, iRozhlas і Seznam Zprávy, активно інтегрують ШІ. Співпраця між інформаційними агентствами, університетами й бізнесом у країні розвиває цю сферу. Попри помітний прогрес в інтеграції інструментів ШІ в дистрибуцію персоналізованого контенту, автоматизацію створення контенту та допомогу з аудіоконтентом, проблеми залишаються. Тому в Чехії показники впровадження відрізняються в різних редакціях. 

Угорщина. Журналісти й диджитал-команди мають різні рівні володіння цифровими засобами й штучним інтелектом, у невеликих редакціях ШІ застосовують обмежено, а зі створенням контенту експериментують переважно великі редакції. Багато медіа не наважуються повністю використовувати штучний інтелект для завдань, які вимагають більш творчого або дослідницького підходу до журналістики. Переважно ШІ транскрибує мовлення в текст, допомагає в перекладі та з аналітикою соцмереж. Угорщина не має етичних засобів контролю за технологією, які спостерігаються в інших регіонах.

Польща. У країні обмежено інтегрують штучний інтелект через проблеми з технічними рішеннями й небажання зізнаватися, що використовують  такі інструменти. Водночас польські медіа, зазначають автори звіту, мають можливості для інтеграції технології і покращення виробництва новин, боротьби з дезінформацією та загальної якості медіа. Попри прогрес, рівень впровадження штучного інтелекту в журналістиці все ще нижчий проти світових тенденцій.

Словаччина. Тут фіксують мінімальний досвід роботи з ШІ серед співробітників медіа й обережні експерименти, водночас є поступове зростання інтересу й дослідження теми. Редакції перебувають на ранній стадії впровадження й розв’язують проблеми із  прогалинами в технічних знаннях і занепокоєнням щодо впливу ШІ на контент. Словацькі медіаорганізації зосереджуються на базових інструментах штучного інтелекту: на транскрибуванні аудіо та генеруванні зображень.

Виклики у впровадженні інструментів

• Мовний бар’єр. Створений ШІ контент ще не адаптований до мови та стилю окремих країн V4. Це призводить до опору як із боку медіамейкерів, які використовують ШІ, так і споживачів медіаконтенту. Однак, оскільки технології ШІ швидко розвиваються, ці бар’єри можуть зменшитися або взагалі зникнуть.
• Проблема поколінь. У контексті культурного й мовного опору деякі покоління помітно опираються новим технологіям, особливо таким складним, як ШІ. Цей опір очевидний у медіа, де працюють старші журналісти й редактори. Крім того, потенційні користувачі ШІ-контенту сумніваються в його корисності.
• Технічні труднощі виникають, коли за штучним інтелектом необхідний нагляд із боку людини. Якщо покладатися виключно на інструменти ШІ, це збільшить кількість неякісного контенту, фейкових новин і дезінформації. Ці технічні проблеми часто супроводжуються фінансовими перешкодами, особливо для невеликих редакцій. Їм важко дозволити собі високоякісні технології ШІ, а отже — ефективно конкурувати.

---

У Чехії медіамейкери наголошують на людському контролі, щоб пом’якшити суперечки, викликані згенерованим ШІ контентом. Ненадійність великих мовних моделей, фінансові обмеження, плагіат і різна якість контенту — основні причини занепокоєння. 

Угорські журналісти турбуються надійністю чат-ботів, етичні дилеми зосереджені на прозорості та авторських правах. Використання ШІ є політизованим, що має значні наслідки для свободи преси й дезінформації. 

Представники польських редакцій зосереджуються на людському нагляді та контролі якості, для чого влада країни розробила чернетку рекомендацій щодо етичного використання ШІ. Редакції також стикаються із браком кваліфікованого персоналу, проблемами з доступом до даних, організаційною адаптацією та фінансовими обмеженнями.  

Словаччина ініціює дискусії щодо етичних принципів і прозорості з опорою на іноземні медіакомпанії. Однією з головних перешкод є брак технічних знань серед журналістів. Крім того, медіа не довіряють ШІ генерувати контент.

Які інструменти використовують у редакціях країн V4?

Чехія

Інструменти ШІ у в чеських редакціях використовують для дослідження, узагальнення статей, аналізу документів із фіксованою структурою та моніторингу новин із різних джерел.

Штучний інтелект використовували, щоби створювати транскрибовані новинні статті, аудіоверсії новин тощо. 

Такі інструменти ШІ, як DeepL, використовуються для перекладу з іноземних мов, а на платформах на кшталт Seznam Zprávy і радіо FM Express ШІ-модератори й роботи створюють контент.

Угорщина

Alrite та Imprion використовуються для транскрибування мови в текст й автоматизованої аналітики соцмереж. Медіа у країні ще досліджують, як можна створювати контент за допомогою ШІ: Hirstart робить подкасти за допомогою технології, а суспільний мовник «найняв» згенерованого ШІ ведучого для наукової програми.

Крім того, ШІ-інструменти використовуються для перевірки фактів, як це продемонстрував Lakmusz (угорська платформа протидії дезінформації), використовуючи нещодавно закритий Crowdtangle (інструмент зі збору статистики від Meta) для моніторингу поширення дезінформації та програмне забезпечення для розпізнавання облич для виявлення неточностей. 

У редакціях новин штучний інтелект допомагає аналізувати дані, моніторити тенденції, із SEO-оптимізацією та персоналізацією контенту для підвищення залученості користувачів.

Польща 

Польські редакції зазвичай використовують ChatGPT, Microsoft Copilot і Midjourney для різних завдань, таких як створення контенту, бекенд-рішень, рекламних текстів тощо. 

Приклади використання ШІ в польських медіа, наведені у звіті, включають транскрибування інтерв’ю та відео, генерування заголовків статей, створення резюме й автоматизацію завдань зі створення контенту.

Словаччина

Словацькі редакції використовують штучний інтелект для перетворення мови в текст (наприклад, BEEY і Microsoft Azure) і генерування зображень (Canva AI, Midjourney). 

Алгоритми штучного інтелекту також використовують для створення статей про результати виборів. Словацьке медіа tyzden.sk використовує ШІ для перевірки фактів і дистрибуції, пропонуючи авдиторії персоналізовані пропозиції з підписки.

Що думають журналісти медіа країн V4 про ШІ?

Вони вірять: інтеграція ШІ в центральноєвропейських редакціях є трансформаційним зрушенням, підвищенням ефективності та інноваційними можливостями. Однак поточний вплив інструментів штучного інтелекту на медіа країн V4 порівняно невеликий, враховуючи їхні потенційні можливості. Іінноваційні технології медіа регіону застосовують для  менше ніж п’ятої частини від всієї роботи.

Ці інструменти розвиватимуться та вдосконалюватимуться, відтак роль журналістів також зміниться, а їм самим у майбутньому потрібно буде набагато краще розумітися на технологіях.

Також опитані журналісти переважно розуміють, що ШІ може звільнити їх від багатьох рутинних і виснажливих завдань та допомогти зосередитися на важливих для їхніх медіа темах. 

Етичні міркування та довіра

У країнах V4 переймаються, що штучний інтелект може підбурювати заворушення, поширювати фейкові новини й дезінформацію, тим самим підриваючи довіру до медіа.  Тому необхідно локалізувати інструменти, адаптовувати характеристики та стилі кожного інструменту під конкретні потреби кожної редакції. 

Потрібне спеціальне навчання медіамейкерів, редакторів і журналістів, щоб використовувати потенціал ШІ в адекватний та етично прийнятний спосіб. Словацькі редакції відкриті для тренінгів і семінарів зі штучного інтелекту, тоді як польські медіа концентруються на  фактчекінгу та спростуванні дезінформації. 

Є загальне занепокоєння щодо підриву довіри через помилки у створеному штучним інтелектом контенті.

Наприклад, чеські журналісти, опитані для цього дослідження, особливо стурбовані роллю ШІ в маніпулюванні громадською думкою під час виборів. Хоча медіа там по-різному дивляться на ризики дезінформації під час європейських виборів, вони одностайно вважають, що майбутні президентські перегони у США восени 2024 року будуть насичені маніпуляціями за допомогою ШІ. Ці тенденції можуть вплинути на наступні вибори зокрема й у Чехії. 

У Польщі деякі медіа активно борються з дезінформацією за допомогою ШІ через фактчекінгові ініціативи й маркування згенерованого контенту. Але занепокоєння щодо фейкових новин і дипфейків зростає. Нерідко виникають труднощі в розрізненні справжніх і фейкових новин, оскільки медіаорганізації ще вчаться користуватися ШІ-інструментами для модерації контенту й боротьби з дезінформацією. Водночас у країні вже борються з цим через ініціативи на кшталт moja-ostroleka.pl і європейського проєкту AI4TRUST — там пропагують відповідальне використання ШІ для дотримання журналістських стандартів і зміцнення суспільної довіри.

Попри це, незалежні медіа в країнах V4, зазвичай невеликі, можуть отримати значну користь від технології через уже згадані способи спростити рутинні завдання. Крім того, ШІ може звести аналітику про аудиторію, що дає змогу незалежним медіа ефективніше адаптувати контент.

Читати також: Креативник і оптимізатор. До якої роботи й на яких умовах редакція «24 каналу» залучає ШІ

Як висвітлювати ШІ без упереджень і викривлень: 6 порад для журналістів