Журналістика в Україні залишається жіночою сферою — 58 % працівників редакцій становлять жінки. Технічні спеціальності й керівні посади досі мають гендерні перекоси. Також найчастіше гнучкі політики щодо соціального захисту й батьківства застосовуються саме щодо жінок.
Національна рада України з питань телебачення та радіомовлення у співпраці ГО «Жінки в медіа» другий рік складає гендерний профіль українських медіа. Які зміни показав моніторингу переповідаємо в цьому матеріалі.
Методологія збору інформації
Збір відповідей від медійників за допомогою анкетування тривав протягом червня-вересня 2024 року. Усього зібрано 492 анкети від медіа, у яких загалом працює 8900 співробітників і співробітниць. Опитування проводилося лише для медіа, які працюють на підконтрольній Україні території. Основна частина анкети складалася з кількісних показників гендерного складу редакцій у розрізі професійних та вікових груп.
У розподілі за типами контенту серед усіх редакцій кількісно переважають друковані медіа — 57 %, аудіовізуальні медіа — 32 %, а онлайн-медіа — 11 %
За кількістю людей, які в них працюють, найбільшу частку становлять аудіовізуальні медіа — 64 %, друковані медіа — 31 % і онлайн-медіа — 5 %.
За географією поширення контенту переважають місцеві компані — 46%, далі йдуть загальнонаціональні 26 % і регіональні — 25%.
Читайте також: Жіноча справа. Чи є гендерний баланс у керівництві українських видань — дослідження ГО «Жінки в медіа»
Що показав гендерний баланс у медіа?
За результатами аналізу даних усіх 492 медіаорганізацій, 58 % у складі редакцій — жінки, і 42 % — чоловіки. Проти анкетування 2023 року, представленість жінок у медіа є більшою — тоді статистика свідчила про 53 % жінок та 47 % чоловіків. Проте 2023 року анкети заповнили 206 компаній, а 2024 — 492 компанії, що майже на 140 % більше.
У розрізі окремих професійних груп — серед топкерівників редакцій 51 % становлять жінки, а 49 % — чоловіки.
На рівні керівників середньої ланки жінок уже більше — 64 % проти 36 % чоловіків. Найбільша частка жінок у медійних колективах саме у творчих професіях. Максимальна представленість жінок — серед журналістів, де їх 75 %, а чоловіків 25 %. Така тенденція зберігається з 2023 року, коли саме журналісток було в редакціях 77 %.
У комунікаційних професіях у медіа — маркетингу, PR, продюсуванні, продакшені — жінки складають 64 %, а чоловіки 36 %. Водночас чоловіки становлять більшість у технічних професіях у медіа. На думку експертів, це вказує на збереження гендерних стереотипів щодо технічних спеціальностей, де традиційно переважають чоловіки. Найбільша частка чоловіків у категорії підтримки, адміністрування та інших технічних спеціальностях — 56 % проти 44 % жінок. Також чоловіки переважають у програмних службах медіа — 53 %, а жінок — 47 %.
Найбільший гендерний дисбаланс спостерігається серед молоді 18–35 років. Жінки переважають серед журналісток і ведучих, їхня частка є найбільшою саме серед молоді. У категоріях програмна служба, технічні професії більше чоловіків цієї вікової групи. Фахівці роблять висновок, що загалом чим старша вікова група, тим менш представленими там є жінки. Якщо серед молоді гендерний розрив найбільший — жінок 66 %, а чоловіків — 34 %, то серед людей пенсійного віку найбільша частка чоловіків — 59 %, а жінок — 41 %. Загалом пенсіонери — найменша вікова група — 15 % від усіх працівників медіа.
Група середнього віку є найбільшою (58 %) від усіх працівників компаній, які пройшли анкетування. Тому гендерний розрив там є найменшим: жінок — 59 %, а чоловіків — 41 %. Фахівці відзначають, що найбільший контраст у категорії керівників компаній. Серед молоді представництво жінок максимальне — 67 %, а чоловіків — 33 %. У середній віковій групі ближче до балансу — 55 % жінок і 45 % чоловіків, серед керівників пенсійного віку 68 % чоловіків, а жінок — 32 %.
Під час опитування компанії також зазначили, що кількість працевлаштованих людей з інвалідністю складає 5 % від усіх співробітників. Жінки з інвалідністю — 4 % від загальної кількості жінок, зайнятих у медіа, водночас чоловіки з інвалідністю — 7 % від загальної кількості чоловіків. Фахівці нагадують: на підприємстві, де працює від 8 до 25 людей, має бути одне робоче місце для людини з інвалідністю. Якщо є більше ніж 25 працівників, нормативом ж 4 % від середньооблікової чисельності штатних працівників.
Гендерний розподіл за категоріями медіа
Аудіовізуальні медіа
У аудіовізуальних медіа чоловіки переважають серед топкерівників медіа — 51 %, а жінки — 49 %. Водночас керівниць підрозділів у редакціях — 54 % жінок.
У розрізі вікових груп найбільша частка жінок у категорії журналістів у віці 18–35 — 83 % жінок, що становить найвищий показник частки жінок серед усіх професійних та вікових груп. Водночас у програмній службі, серед підтримки, адмінів та технічного персоналу чим молодшою є група, тим більша там частка жінок.
Також серед усіх співробітників аудіовізуальних медіа 8 % поєднують дві або більше посади. Це менше, ніж у загальній сукупності всіх типів медіа. У аудіовізуальних медіа працюють 6 % людей з інвалідністю: з них 4 % жінок-працівниць та 8 % чоловіків.
Друковані медіа
Друковані медіа складають 5 % із загальної вибірки усіх опитаних редакцій — у 279 редакціях, які пройшли опитування, працюють 2 728 співробітників. Гендерний розподіл рівний — 50 % жінок і 50 % чоловіків. Загалом жінок у друкованих медіа 61 %, але керівницями є 50 % жінок.
У друкованих виданнях найбільша частка жінок проти інших типів медіа працює у сфері комунікацій — маркетингу, PR, продакшені — 83 % жінок і лише 17 % чоловіків.
У підтримці, адмініструванні та інших технічних професіях — 60 % це жінки, а 40 % — чоловіки. У програмній службі — 67 % жінок та 33 % чоловіків. Загалом чим молодша вікова група, тим більша у ній частка жінок. Виняток — керівники середньої ланки 36–60 років. Тут жінок 81 % проти 19 % чоловіків. Серед топкерівництва більше чоловіків, старших за 60 років. Поєднують кілька посад 56 % жінок і 44 % чоловіків. Серед усіх працівників друкованих медіа 4 % є людьми з інвалідністю — з них 4 % жінки й 5 % чоловіків від усієї сукупності працівників цих медіа.
Онлайн-медіа
Це найменш представлена в анкетуванні категорія — 11 % серед усіх опитаних і 56 редакцій, що мають 452 співробітники. Загалом частка жінок в онлайн-медіа більша, ніж у сукупній вибірці за усіма типами медіа — 69 % та лише 31 % чоловіків. Найбільше жінок серед ведучих — 76 % — та серед журналісток — 75 %. Найменше жінок серед посад в онлайн-медіа — серед топкерівників — 57 %.
Загалом чим молодша вікова група працівників, тим більше в ній жінок. Виняток становлять технічні професії. Серед молоді жінок і чоловіків 50/50, а у групі середнього віку жінки становлять більшість. Водночас у старшій віковій групі серед топкерівників розрив чи не найбільший з усіх типів медіа на користь чоловіків — 78 % проти 22 % жінок.
Серед усіх співробітників онлайн-медіа 31 % поєднують дві або більше посади. У онлайн-медіа працює 5 % людей з інвалідністю — 3 % серед усіх жінок-працівниць і 9 % серед усіх чоловіків. Тому гендерний дисбаланс тут найбільшим серед усіх категорій медіа.
Читайте також: Питання гендеру. Як часто та в яких ролях фігурують жінки в українських медіа — огляд досліджень
Соціальна політика
Медіа також опитували щодо підтримки працівників та їхніх сімей у звʼязку з війною та її наслідками — працевлаштування ветеранів, підтримку родин поранених чи загиблих військових-колег, підтримку ВПО. Виявилося, що такі програми не практикує більшість редакцій. Як правило, це пов’язано з відсутністю цільової групи для підтримки в редакції.
На запитання щодо підтримки сімей поранених чи загиблих військовослужбовців, які працювали у штаті медіа, 72 % редакцій відповіли, що таку підтримку не надають, або ж таких колег у редакції немає. У 20 % редакцій проводять збори коштів на лікування поранених колег або підтримку родин загиблих військових, які раніше працювали в редакції. Грошові виплати сімʼям поранених чи загиблих військовослужбовців практикують у 5 % редакцій. І лише 1 % редакцій пропонує оплату навчання дітям цієї категорії
Більшість медіа не має в редакції ветеранів серед працівників. Також опитані вказали, що люди після бойового досвіду не приходили до них шукати роботу. 8 % медіа надавали преференції під час працевлаштування ветеранам, а 7 % вказали, що допомагають із підвищенням чи зміною кваліфікації колишнім військовим.
Також більшість редакцій не впроваджують політики щодо підтримки внутрішніх переселенців. Це зумовлена відсутністю співробітників, які є переселенцями. Або ж через скрутне фінансове становище редакцій.
Водночас 17 % редакцій допомагають із пошуком житла колегам, які були змушені переїхати через війну. Ще 14 % медіа надають перевагу таким кандидаткам під час прийому на роботу. Також 11 % підтримують співробітників у навчанні, підвищенні кваліфікації чи перекваліфікації, що сприяє адаптації та професійному розвитку ВПО.
Гендерна підтримка в медіа
Фахівці відзначають, що проти тогорічного опитування редакції стали частіше практикувати гнучкий графік. Для жінок гнучкий графік застосовували у 74 % редакцій, а в 64 % — щодо чоловіків.
Найбільша різниця стосується надання відпусток для догляду за дитиною. Для жінок ця практика застосовувалася в 54 % редакцій, а для чоловіків — 29 %. У 56 медіа така відпустка передбачена для жінок, але не передбачена для чоловіків. Скорочений робочий день для жінок застосовується у 54 % редакцій, а для чоловіків — у 43 % редакцій.
Соціальний пакет на практиці застосовувався для жінок у 51 % редакцій, а для чоловіків — 47 %. Практики підтримки здоровʼя застосовувалися для жінок в 48 % редакцій, а для чоловіків — в 4 1% редакцій. Єдина з категорій, яка у більшості редакцій не передбачена взагалі — надання можливості ретритів та відновлення сил. Проте деякі редакції застосовують такий підхід: 38 % застосовують це для жінок, і 33 % — для чоловіків.
Загалом гендерні політики частіше скеровані на жінок і не передбачені для чоловіків.
«Це може бути повʼязано також із тим, що жінки частіше беруть на себе не лише роботу, а й піклувальну працю, відтак частіше потребують гнучких графіків, роботи неповний день, лікарняних та додаткових днів для догляду за дітьми чи іншими членами родини», — зазначають експерти.
Фахівці відзначають значне відхилення щодо соціальних політик для жінок та чоловіків у редакціях, а саме для жінок вони практикуються частіше. Найчастіше гнучкі політики щодо соціального захисту, батьківства, опікунства та покращення балансу між особистим життям і роботою застосовується щодо жінок. Надання відпусток жінкам практикують майже вдвічі частіше, ніж чоловікам. Хоча право на такі відпустки мають усі батьки та опікуни, але опіка над дітьми залишається переважно «жіночою справою».
