Reuters Institute опублікував звіт, у якому проаналізував гендерну структуру керівництва редакцій у 240 медіа в 12 країнах на п’яти континентах. Дослідження виявило, що 2025 року лише 27 % жінок обіймають керівні посади в редакціях, попри те, що в середньому 40 % медійників є жінками.
Дослідники помітили певний прогрес у досягненні гендерної рівності в медіа, проте все ще існують значні перешкоди для жінок у досягненні керівних посад.
Які методи використовували під час дослідження?
Спираючись на роботу за минулі роки, фахівці досліджували стратегічну вибірку з 12 ринків із різними рівнями гендерної рівності. Reuters Institute проаналізував гендерну структуру керівництва редакторів у стратегічній вибірці з 240 новинних видань. 12 медіаринків охопили Кенію та Південну Африку в Африці; Гонконг, Японію та Південну Корею в Азії; Фінляндію, Німеччину, Іспанію та Велику Британію в Європі; Мексику та США в Північній Америці та Бразилію в Південній Америці.
На кожному з ринків зосередилися на 10 найпопулярніших офлайн-медіа та 10 онлайн-медіа.
Дані були зібрані наприкінці січня й на початку лютого 2025 року. Дослідники шукали головного редактора або виконавчого редактора чи керівника телевізійних новин, склали й перевірили списки, консультуючись із місцевими партнерами на кожному ринку.
У якій країні редакціями найчастіше керують жінки?
Дослідники виявили, що 27 % зі 171 керівника редакцій у 240 медіа — жінки. Це невелике покращення порівняно з тогорічними показником, що становив 24 % — дослідження за 2024 рік можна проглянути в окремому матеріалі.
Велика Британія обігнала США і вперше стала країною у вибірці з найвищою часткою жінок головних редакторок — 46 %. Водночас США посіла друге місце в рейтингу разом із Південною Африкою. Дослідники відзначають, що в багатьох країнах, які мають високі результати за Індексом гендерної нерівності ООН, серед головних редакторів порівняно мало жінок. Відсоток жінок серед провідних редакторів змінився — з 23 % 2020 року до 27 % 2025 року.
Водночас у деяких країнах жінок-керівниць поменшало:
- у Південній Африці — з 47 % до 38 %:
- у Південній Кореї — 11 % до 7 %;
- у США — із 41 % до 38 %;
- у Бразилії — з 22 % до 21 %.
Загалом у семи країнах частка жінок головних редакторок зросла, у двох залишилася незмінною, а в трьох — зменшилася.
Частка читачів онлайн-новин, які стверджують, що вони переглядають новини принаймні з одного великого видання, де головним редактором є жінка, значно різниться на охоплених ринках. Серед лідерів вибірки — Гонконг (74 %), Фінляндія (74 %) і Південна Африка (68 %). У Бразилії й Мексиці цифри ще нижчі (30 % і 23 % відповідно).
Де жінок-керівників менше?
Зменшення жінок-керівниць дослідники виявили в Південній Кореї (лише 7 %), тому вона займає останнє місце серед 12 країн, включених до вибірки. Перед нею — Мексика та Кенія, де також не багато жінок
Більшість керівників редакцій у вибірці — чоловіки. Ця статистика не змінюється вже із 2020 року.
Чому так мало жінок-керівниць?
Дослідники роблять висновок про те, що недостатнє представництво жінок серед провідних редакторів зумовлене внутрішньою динамікою журналістики. Ймовірно, жінки стикаються з особливими перешкодами щодо просування на роботі.
Глибоко вкорінені структурні нерівності навряд чи зникнуть самі по собі
Гендерний баланс серед головних редакторів залишається стабільним, але прогресу майже немає — порівняно з попередніми роками, суттєвих змін у структурі керівництва не відбулося. Наявність жінок на керівних посадах може впливати на редакційну політику — їхня присутність сприяє більшій різноманітності тем та перспектив у контенті. Дослідники додають, що необхідні подальші зусилля для досягнення рівності. Хоча певний прогрес у представленості жінок у журналістиці є, вони досі стикаються з бар’єрами на шляху до керівних позицій.
