Росія активно просуває сторінки-«одноднівки» через рекламний кабінет у Facebook. Це ще один спосіб поширення ІПсО через соцмережі. Про це повідомляє «Реальна газета».
Така реклама не робить сторінку популярною, проте доносить потрібний меседж до аудиторії. Facebook активно транслює проплачену рекламу, після чого сторінки видаляють, не залишаючи доказів в Meta Ad Library. Тому з’ясувати, хто саме витратив кошти на пропаганду, майже неможливо.
Ці сторінки зазвичай без дописів і мають назви, які складаються з випадкових слів або набору літер. Зокрема KoldP, Prudinbi, Bulinker, Energized minute, AskerMood, Rolion, Polkolp тощо.
Часто користувачі залишають коментарі до сторінки, зазначаючи, що це кремлівська пропаганда та ІПсО. Проте така активність на сторінках лише допомагає поширювати дописи.
Меседжі такої «реклами» переважно дискредитують учасників бойових дій, говорять про «зраду» Заходу та створюють страх перед можливою мобілізацією.
Журналісти також виявили в таких рекламних дописах покликання на фейковий сайт «РБК-Україна», який відрізняється лише доменом — rbk.media (справжній — rbc.ua). Нещодавно редакція «РБК-Україна» звернулася до кіберполіції через підробку їхнього сайту.
Водночас, якщо перейти на шапку сайту або ж на ім’я автора, то відвідувач потрапить на головну сторінку справжнього сайту чи на справжню сторінку з інформацією про автора, який жодного стосунку до підробки не має. Так, статті з критикою Залужного підписали авторством Дмитра Браславського. Схожі статті під іменем журналіста є і про Зеленського.
Також журналісти «Радіо Свобода» у своєму дослідженні виявили фейкові акаунти, які Росія маскує під профілі українських військових. На справжні відео та фото, які зняли реальні українські військові, росіяни накладають свої підводки та субтитри.
Водночас українські національні й регіональні медіа регулярно стикаються з блокуванням своїх сторінок. Проте у Meta кажуть, що її правила спільноти унеможливлюють вільну інтерпретацію або суб’єктивність у модерації контенту, а також обіцяла не блокувати контент про полк «Азов» й акаунти військовослужбовців.
Читайте також: Як працювати з інформацією під час війни
