У Сербії в листопаді на розгляд парламенту внесли законопроєкт про так званих «агентів іноземного впливу». Медіа та громадські організації, фінансовані іноземними країнами, підлягатимуть реєстрації та обов’язку вказувати в кожній публікації свій статус «іноагента». За порушення закону на них чекає штраф чи навіть заборона діяльності. Про що йдеться в законопроєкті — зібрали в цьому матеріалі.
Вимоги законопроєкту
На розгляд парламенту проєкт винесли депутати від проурядового Руху соціалістів Джордже Комленскі та Боян Торбіца. Документ спрямований на організації, які «фінансуються іноземними суб’єктами або яким надають допомогу такі суб’єкти», які «займаються політикою чи іншою діяльністю політичного характеру, що несе загрозу демократії, завдає шкоди цілісності Сербії, спрямована на утиск гарантованих конституцією прав і свобод, на розпалювання національної, расової або релігійної ненависті та нетерпимості».
Документ передбачає обов’язкову реєстрацію таких медіа та громадських організацій в спецреєстрі Мін’юсту, а кожен їхній матеріал має супроводжуватися згадкою про приналежність до іноагентів.
За порушення цих вимог на організації чекає заборона на роботу, кримінальне покарання або грошовий штраф від 5000 динарів (42 євро) до 2 млн динарів (17 000 євро).
Що говорять в ЄС?
Європейський економічний і соціальний комітет стурбований законопроєктом і зазначає, що таке законодавство несумісне з цінностями Європейського Союзу, а Сербія є кандидатом на вступ до ЄС.
«Цей законопроєкт становить серйозну та пряму загрозу для організацій громадянського суспільства, ставлячи під загрозу їхню роль у захисті демократичних цінностей, прав людини та європейської інтеграції», — йдеться в заяві.
Сербських законодавців закликали розглянути наслідки запропонованого законопроєкту й уникати дій, які можуть зашкодити громадянському суспільству Сербії та загалом її європейському шляху.
Де діють аналогічні закони?
У Росії в грудні 2022 року набув чинності закон «Про контроль за діяльністю осіб, які перебувають під іноземним впливом». Згідно із законом, «іноагентом» можна буде визнати фізичну особу або організацію, які не обов’язково отримують іноземне фінансування, а й просто перебувають «під впливом».
У Грузії з першого серпня 2024 року набув чинності закон «Про прозорість іноземного впливу». У вересні 2024 року грузинський уряд вирішив створити державний фонд для фінансування неурядових організацій. Відповідно до закону, НУО та медіа, які отримали понад 20 % іноземного фінансування за підсумками 2023 року, мають реєструватися в Національному агентстві публічного реєстру. Водночас за «ухилення від реєстрації» передбачено штраф у розмірі 25 000 ларі.
В Угорщині закон, який у вересні 2023 року ініціювала керівна партія Віктора Орбана й ухвалили у грудні 2023 року, надає державі повноваження розслідувати осіб та організації, підозрюваних у підриві суверенітету країни, з можливістю засудження до трьох років позбавлення волі. Втілення закону покладається на Управління із захисту суверенітету.
У Киргизстані 2 квітня 2024 року підписали закон про «іноземних представників». Документ вимагає від некомерційних організацій, які отримують іноземне фінансування, реєструватися як «іноземні представники».
Сьомого листопада 2024 року уряд Туреччини оголосив, що планує ухвалити закон, спрямований на боротьбу з так званими «іноземними агентами». Законопроєкт спрямований проти тих, хто нібито працює проти безпеки держави або її політичних інтересів за вказівкою іноземних держав.
