Моніторингова система LOOQME опитала українських піарників віком від 26 років і з’ясувала, що більшість із них комунікує із журналістами щотижня та знаходить потрібних медійників через особисті контакти. Ми вибрали зі щорічного дослідження State of PR 2023 те, що стосується взаємин піарників із медіа.

Основна вища освіта піарників

19 % респондентів за основною вищою освітою — журналісти. Ще 13 % закінчували університет за напрямом PR, а 10 % — філології.

Взаємодія з медіа як частина роботи піарників

Найбільше часу піарники витрачають на:

• 49 % —  контент для медіа;
• 33 % — співпрацю із журналістами;
• 32 % — розміщення в медіа;
• 23 % — пошук релевантних журналістів;
• 16 % — відстеження та пошук виходів у медіа й соцмережах.

Серед найбільших викликів у роботі 22 % назвали пошук релевантних журналістів, 21 % — платні розміщення в медіа, 14 % — спілкування з журналістами (торік 23 %), 12 % — відстеження виходів у медіа та складність підготовки контенту для них.

На питання «на що найбільше витрачають піар-бюджет», 36 % відповіли про розміщення платних матеріалів, а 22 % зазначили медіамоніторинг.  

Комунікація із журналістами

Більшість опитаних у межах дослідження спілкується із журналістами щотижня, зокрема респонденти комунікують з іноземними медійниками. 72 % вважають, що уміння взаємодіяти з медіа буде важливою навичкою для медіафахівця в майбутньому. 

Як часто піарники комунікують із журналістами:

• 35 % — щотижня;
• 25 % — щодня;
• 24 % — щомісяця;
• 13 % — кілька разів на рік;
• 3 % — ніколи.

Чи комунікують з іноземними журналістами:

• 52 % — так;
• 24 % — ні, але планують;
• 24 % — ні.

Як піарники комунікують із медійниками:

І 2022, і 2023 року респонденти контактували із журналістами переважно за допомогою електронної пошти. Водночас 2023-го почастішало спілкування через Telegram.

2022 рік:

• 21 % комунікував через email;
• 18% — Facebook Messenger;
• 16 % — індивідуальне спілкування.

2023 рік:

• 77 % комунікували через email;
• 67 % — Telegram;
• 59 % — Facebook Messenger.

Як знаходять потрібних журналістів для співпраці:

• 32 % — особисті контакти;
• 32 % — соцмережі;
• 21 % — база журналістів;
• 15 % — Google-пошук.

Додатково респонденти зауважили, що допомагають шукати журналістів рекомендації від піар-агенцій, та робочі чати з колегами.

KPI та репутація

Найбільше опитаних — 63 % — аналізують репутацію на основі публікацій у медіа. Моніторять переважно інтернет-медіа та згадки в соцмережах.

Як KPI використовують:

• 79 % — охоплення публікацій;
• 78 % — загальну кількість публікацій;
• 69 % — залученість у соцмережах;
• 60 % — кількість позитивних публікацій. 

Дослідження 2022 року показало, що піарники використовували такі KPI:

• 97 % — загальна кількість публікацій;
• 91 % — кількість позитивних публікацій;
• 86 % — якість публікацій;

Раніше ми писали про те, як три українські редакції комунікують із піарниками щодо вхідних запитів і спецпроєктів. А також розпитували піарників, чого вони очікують від медіа як рекламодавці та як пітчать новини й матеріали журналістам.