За даними дослідження USAID / Internews, Telegram залишається найпопулярнішою соцмережею для споживання новин серед українців. Однак, на відміну від інтернет-медіа, більшість Telegram-каналів використовують у своїх повідомленнях не нейтральну, а емоційно забарвлену мову, яка впливає на сприйняття новин авдиторією.

Журналісти видання Texty.org.ua вирішили проаналізувати мовні маніпуляції в соцмережі та провели дослідження рівня маніпулятивності Telegram-каналів. Для цього вони створили власну модель на основі штучного інтелекту, яку навчили розрізняти найпоширеніші техніки мовної маніпуляції.

Автори дослідження Наталія Романишин і Сергій Міхальков презентували його на Donbas Media Forum 2024. «Медіамейкер» переповідає головне з висновків і презентації дослідників.

Які Telegram-канали аналізували?

Метою журналістів було проаналізувати літню стрічку новин 100 найпопулярніших Telegram-каналів в Україні й подивитися, які мовні маніпуляції вони застосовують. Для дослідження вибрали канали, що увійшли до рейтингу аналітичного сервісу Telemetr.io станом на 1 вересня 2024 року, виключивши з нього ті, що повідомляють лише про знеструмлення, повітряні тривоги чи траєкторію польоту російських ракет і дронів. Кожен допис, що містив понад 100 символів, перевіряли на наявність у ньому щонайменше однієї з десяти маніпулятивних технік.

Загалом журналісти проаналізували 50 найпопулярніших публічних Telegram-каналів у категорії «Новини і медіа» і 50 у категорії «Політика».

Як зазначає Наталія Романишин, до списку увійшли не тільки звичні новинні агрегатори, а й державні джерела інформації, різні політичні блогери й навіть відверто проросійські Telegram-канали, як-от «Резидент» та «Dubinsky.pro». «Коли брали сотню найпопулярніших каналів, ми не знали, чи будуть серед них проросійські джерела, однак вони все ж там опинилися. Ми звірилися зі списком СБУ й виявили, що до нашого переліку потрапило понад 20 визнаних антиукраїнських ресурсів», — коментує Сергій Міхальков.

Водночас у дослідженні фігурують лише три канали офіційних медіа: «ТСН новини / ТСН.ua», «УНИАН – новости Украины | война с Россией | новини України | війна з Росією | УНІАН» і «СУСПІЛЬНЕ НОВИНИ». За словами авторів, це пов’язано з тим, що Telegram-канали блогерів чи новинні агрегатори популярніші серед авдиторії.

Які маніпуляції досліджували?

Аби визначитися, які саме техніки мовної маніпуляції варто дослідити, команда Texty.org.ua зібрала фокус-групу з різних медіаекспертів, журналістів і аналітиків, які розуміються на українському інфополі. «Перелік маніпулятивних технік сформований уже давно. У ньому зазвичай виділяють орієнтовно 100 маніпуляцій, проте зараз вони переважно неактуальні для нас. Тож було важливо проговорити, що саме ми хочемо знайти», — розповідає Наталія Романишин.

Разом із фокус-групою дослідники виділили 10 технік для подальшого аналізу. Умовно їх можна поділити на дві групи: апеляція до емоцій і апеляція до аргументів.

Апеляція до емоцій

До цієї групи увійшли найпоширеніші техніки мовних маніпуляцій в українському інфополі:

• Навантажена мова (Loaded language). Ця техніка характеризується використанням великої кількості емоційних слів, які можуть мати як позитивне, так і негативне забарвлення. За словами Наталії Романишин, її застосовують у більшості Telegram-каналів, щоб імітувати розмовну мову для залучення авдиторії.

• Ейфорія (Euphoria). Цій маніпуляції властиве використання події, яка викликає відчуття щастя або стан ейфорії. Таку техніку часто використовують, щоб підняти бойовий дух військових або моральний стан населення.

• Блискучі узагальнення (Glittering generalities). Це експлуатація позитивного ставлення людей до абстрактних понять, як-от «свобода», «справедливість», «патріотизм», «мир» тощо. Такі слова автори використовують, аби викликати в людей почуття солідарності.

• Апеляція до страху (Appeal to fear). Ця техніка характеризується використанням уже наявного страху людини для підтримки певної позиції.

• Страх, непевність і сумніви (FUD: fear, uncertainty and doubt). Ця маніпуляція є різновидом апеляції до страху. Їй властиве таке подання інформації про щось чи когось, яке викликає в авдиторії невпевненість і сумніви у його якостях і страх перед ним.

Під час дослідження журналісти додатково об’єднали техніку ейфорії з блискучими узагальненнями, а апеляцію до страху зі страхом, непевністю й сумнівами, бо ці маніпуляції схожі за суттю.

Апеляція до аргументів

Як стверджує Наталія Романишин, техніки апеляції до аргументів є складнішими, ніж апеляції до емоцій. «Їх важче виявляти, бо для цього потрібно розуміти втрачений контекст повідомлення», — коментує спікерка. Утім, апеляції до аргументів рідше трапляються в інформаційному полі, адже їх складно не тільки шукати, а й застосовувати.

Texty.org.ua досліджували п’ять технік із цієї групи:

• Апеляція до народу (Bandwagon/Appeal to people). Це спроба переконати цільову авдиторію діяти в певний спосіб, адже «інші роблять те саме». Певна позиція є правильною, якщо такою її вважає більшість, бо більшість, начебто, помилятися не може.

• Кліше без суті (Thought-terminating cliche). Ця маніпуляція характеризується використанням коротких загальновживаних фраз, які покликані пом’якшити суперечності в сприйнятті повідомлення й заблокувати критичне мислення людини. Зазвичай це короткі загальні речення, які пропонують готові відповіді на складні питання або ж відвертають увагу від інших аспектів ситуації.

• «Сам дурень!» (Whataboutism). Це дискредитація думки опонента шляхом вказування на його нещирість без конкретного спростування його аргументів.

• Вибіркова правда (Cherry picking). Ця техніка характеризується використанням лише тих аргументів, що підтримують думку людини, яка їх висвітлює. Таку маніпуляцію застосовують, аби підтримати конкретну сторону в певній ситуації.

• Опудало (Straw man). Це маніпулятивна техніка, якій властиве спотворення позиції опонента завдяки її підміні схожою тезою (опудалом) і її спростування без заперечення початкової думки.

Як тренували мовну модель?

Протягом трьох місяців літа обрані 100 Telegram-каналів спродукували приблизно 200 000 повідомлень. За словами Наталії Романишин, аналізувати їх вручну було б надто довго, неефективно й подекуди морально важко, тож журналісти вирішили натренувати мовну модель штучного інтелекту, яка б допомогла це зробити.

Через те, що наявні моделі опрацьовують повідомлення іншими мовами значно гірше, ніж англійською, а також погано розуміють український контекст, автори дослідження працювали з власною. «Спочатку ми пробували використовувати ChatGPT для класифікації маніпулятивних технік, але українське інформаційне поле виявилося для нього заскладним. Якщо в повідомленні було написано про політ “мопедів”, він губився й писав, що такого бути не може, адже мопеди не літають. Якщо в дописах ішлося про запуск ракет, навіть коли інформація була подана в нейтральному стилі, він визначав це як апеляцію до страху», — розповідає спікерка.

Щоб навчити власну мовну модель правильно визначати наявність досліджуваних маніпулятивних технік, журналісти мали сформувати доволі великий тренувальний датасет (таблиця з розміченими даними, — ред.) із якісними даними. Для цього залучили команду з 14 анотаторів, які маркували дані відповідно до інструкцій. Загалом вони розмітили 9512 публікацій у Telegram, які також перевірила група з п’яти рецензентів від видання, аби уникнути можливих помилок.

За допомогою анатованого датасету із 7604 зразків дослідники донавчили модель Meta-Llama-3.1-8B-Instruct виявляти маніпулятивний контент у Telegram. Її оцінювання провели на окремому тестовому наборі, що містив 1908 прикладів. Для покращення продуктивності мовної моделі журналісти провели кілька ітерацій навчання. «Ми пробували запускати ChatGPT на тестувальних даних, аби порівняти відсоток правильних відповідей. Виявилося, що ChatGPT має значно нижчу точність на сформованому датасеті. Він розрізняє маніпулятивний контент із точністю 76 %, коли наша мовна модель робить це правильно у 86 % випадків. Це значне покращення для такого завдання», — коментує Наталія Романишин.

Найкраще мовна модель навчилася розрізняти маніпулятивні техніки, які входять до групи апеляції до емоцій, бо дослідникам вдалося знайти достатньо тренувальних даних для цього.

Через те, що журналісти не чистили вихідні дані, модель також навчилася аналізувати смайлики. Крім цього, вона розуміє одночасно українську й російську мови, бо в датасет потрапили й російськомовні новини. Однак модель має обмеження: вона натренована на конкретному форматі повідомлень, тож, аби потім застосовувати її на інших платформах, доведеться робити нову вибірку даних.

Автори зазначають, що створена модель має багато корисних функцій. Зокрема, вона може як підтверджувати вже наявні дані щодо антиукраїнської діяльності різних Telegram-каналів, так і знаходити нові канали, які варто було б заблокувати в Україні. До того ж вона може слугувати для попередження населення, що певний дописувач маніпулює своєю авдиторією. Утім, варто зазначити, що модель не натренована аналізувати зміст повідомлень і виявляти фейки. Вона може лише визначати, які мовні прийоми насичують текст емоціями, а отже — відволікають увагу від фактажу.

Які Telegram-канали маніпулюють найбільше?

Щоб визначити рівень маніпулятивності Telegram-каналу, дослідники взяли дописи, які мовна модель позначила як маніпулятивні, й визначили їхній відсоток від загальної кількості публікацій у каналі. Аналізовані Telegram-канали журналісти поділили на п’ять груп. «Медіамейкер» публікує по три канали за рівнем маніпулятивності в кожній із них, повний перелік опублікований в оригінальному дослідженні.

---

Проросійські:

1. «Женщина с косой» — 100 %.
2. «Картель» — 98,4 %.
3. «Dubinsky.pro» — 95,9 %.

Блогери:

1. «Жорін ꑭ Третя штурмова» і «Говорять Снайпер ✙» — 91,2 %.
2. «Фашик Донецький» — 90,7 %.
3. «МАДЯР🇺🇦» — 88,9 %.

Державні джерела:

1. «3-тя окрема штурмова бригада» — 82,9 %.
2. «Zelenskiy / Official» — 55,9 %.
3. «АЗОВ» — 53,8 %.

Новинні агрегатори:

1. «Боже, яке кончене!» — 76,5 %.
2. «Хуйовий Київ 18+ Україна» — 52 %.
3. «Хуйовий Харків 🇺🇦 Хуевый Харьков» — 51,2 %.

Офіційні редакції:

1. «УНИ△Н – новости Украины | война с Россией | новини України | війна з Росією | УНІАН» — 41,7 %.
2. «ТСН новини / ТСН.ua» — 23,9 %.
3. «СУСПІЛЬНЕ НОВИНИ» — 1,9 %.

---

Також журналісти склали окремий рейтинг маніпулятивності за об’єднаною технікою «апеляція до страху та сумнівів». Як зазначається в дослідженні, в Україні такий прийом найчастіше використовують проросійські Telegram-канали. 

Далі наводимо 10 перших каналів у рейтингу:

1. «Женщина с косой» — 89 %.
2. «Картель» — 84 %.
3. «Резидент» — 67 %.
4. «Dubinsky.pro» — 60 %.
5. «MediaKiller» — 50 %.
6. «Сплетница» — 45 %.
7. «Мрія» — 34 %.
8. «Березовый сок» — 33 %.
9. «➕Ігор Мосійчук 🦏» — 32 %.
10. «Gura Anton» — 29 %.

Які висновки дослідження?

Дослідження показало, що маніпулювати можуть Telegram-канали різного спрямування — відрізняються лише техніки. Державні джерела частіше вдаються до блискучих узагальнень та ейфорії, а новинні агрегатори більше маніпулюють навантаженою мовою. Наприклад, із 3408 дописів Telegram-каналу «Труха», який, згідно з Telemetr.io, є найпопулярнішим каналом у категорії «Новини і медіа» в Україні, 1331 публікація містила навантажену мову, 233 — ейфорію та блискучі узагальнення і 122 — апеляцію до страху та сумнівів.

Часто навантажену мову використовують блогери, проте їхні дописи зазвичай мають вищий рівень маніпуляцій, ніж у новинних агрегаторів.

Ще більше маніпулюють проросійські Telegram-канали: для них основною технікою є апеляція до страху та сумнівів. Так, російський Telegram-канал «Резидент» використовував її у 67 % дописів. Однак до цієї техніки також можуть вдаватися й українські опозиціонери.

Відповідно до дослідження, низький рівень маніпуляцій ще не дорівнює якісному контенту. У деяких випадках пропагандисти можуть мімікрувати під виважені медіа й не використовувати мовні маніпуляції. Це характерно для Telegram-каналу «Политика страны», що є каналом заблокованого в Україні проросійського видання «Страна.юа». Протягом аналізованого періоду лише 20 % його дописів містили мовні маніпуляції.

«Маніпуляції — це не щось погане апріорі. Звичайно, їхнє надмірне використання може бути небезпечним. Наприклад, блискучими узагальненнями та ейфорією можна перегріти очікування від контрнаступу. Розмови лише про перемогу й ігнорування втрат — це проблема. Однак від цих технік є і позитивний ефект: вони підтримують бойовий дух і психічний стан населення, особливо в умовах, коли війна затягується», — коментує Сергій Міхальков.

До того ж, на думку Наталії Романишин, маніпуляції в українських Telegram-каналах можуть бути припустимими, якщо вони замінюють російські пропагандистські маніпуляції. «Якщо люди більше тягнуться до каналів, які кажуть їм, що думати, можливо, ми маємо самі пояснювати населенню України, як краще думати, поки цього не зробила Росія», — додає спікерка.