Харківське видання Gwara Media з початком повномасштабної війни зробило важливий та цілком новий для себе крок — збудувало з нуля чат-бот перевірки фактів «Перевірка» та мережу фактчекерів-волонтерів для боротьби із російською дезінформацією. У який спосіб працює Telegram-бот та як це вплинуло на розвиток редакції — розповідає головна редакторка видання Олена Мигашко.

Проблема та рішення

До повномасштабного вторгнення Gwara Media писало про креативні індустрії та створювало диджитал-продукти як креативна студія. Після 24 лютого перед командою постало два наріжних питання: 

1. Чи писати нам і надалі про інновації та культуру за умов падіння рекламного ринку та сумнівної зацікавленості читачів AR-масками чи спецпроєктами про NFT?
2. Якщо не залишатися нішевим медіа, то на що змінюватися? 

У той шалений період ми у Gwara активно думали над формулою користі. Відповідь ховалася десь у площині продуктових рішень.

Під час брейншторму народилась ідея створити фактчек-бот. Ми бачили величезний запит людей на щохвилинне оновлення інформації та неймовірну кількість фейків, сумнівних лайфгаків і конспірологічних повідомлень від анонімних каналів та месенджерів. Великі фактчек-проєкти, такі як StopFake чи VoxCheck, робили потужні розслідування. Утім, вони не забезпечували регіональних читачів новин даними щодо тих локальних фейків, які цікаві їм або, можливо, які несуться в їхніх чатах ОСББ. Тобто не давали можливості швидко перевірити конкретну новину без пошуку спростування в Google.

Перед запуском ми також зробили своє дослідження ботів, що є у світі.

Виявилося, що найближчий до «Перевірки» за функціями та завданнями інструмент був хіба що в Іспанії — його створили фактчекери Maldita.es для WhatsApp.

В Україні ж на той момент подібних ботів не було. WhatsApp серед українців був не надто популярний, до того ж більшість фейків розганялися саме в Telegram.

(Коротка анімація як виглядає бот для користувача: https://vimeo.com/720775411)

Як створювали бот «Перевірка»? 

Отже, ми зупинилися саме на цьому месенджері, бо він є чи не найпопулярнішим джерелом споживання новин в Україні. До того ж Telegram пропонує широкі можливості для розроблення ботів і навіть має спеціальний Telegram-бот для створення інших ботів. 

Будь-який користувач може створити власний проєкт і надалі конфігурувати його. Цим новоствореним ботам видається ключ, за допомогою якого вони можуть використовувати АРІ власне месенджера (Application Programming Interface — спосіб однієї програми взаємодії з іншими). Так можна написати програму, яка матиме свою логіку та використовуватиме функції Telegram.

До цього Gwara функціонувала як креативна студія, тож у команди було розуміння, що необхідно зробити для втілення ідеї. Засновник Сергій Прокопенко у минулому працював у ІТ, а відтак зміг сформувати команду розробників-волонтерів. Це були Юрій Горбаль (product manager в Innocode AS) та Ярослав Білецький (senior software engineer в SoftServe). Також як волонтер долучився бізнес-аналітик Сергій Половинка з компанії Luxoft. Він намалював флоу (схему процесів), як саме чат-бот має приймати, опрацьовувати та реагувати на повідомлення користувачів. Далі розробники написали код, що відповідав цій схемі оброблення запитів. 

Зсередини це виглядає так: 

• чат-бот приймає запити від користувачів, а далі вони потрапляють до бази даних і так званої «приймальні» — Telegram-чату, доступного лише нашій команді фактчекерів; 
• у чаті запити вже мають інтерфейс для роботи з ними: кнопки, що визначають результат оброблення запиту («правда», «фейк», «маніпуляція» тощо), можливість залишити коментар ініціатору запиту чи зв’язатися з ним для уточнення деталей;
• волонтери-фактчекери перевіряють та обробляють запити, а бот робить всю «магію»: відправляє повідомлення, оновлює результати в базі тощо.

З боку користувача це виглядає просто як спілкування з ботом «Перевірка»: ти надсилаєш інформацію, чат-бот повідомляє, що прийняв її, а потім надсилає тобі статус запиту, а також розширений коментар фактчекера. 

Окрему увагу команда звернула на систематизацію та збереження всіх новин і повідомлень, які проходять через «Перевірку». Так створена база дозволяє редакції робити аналітику хвиль дезінформації за певний період, досліджувати окремі кейси в деталях або ж створювати списки каналів, яким не варто довіряти.

Автоматизація процесів

Команда Gwara швидко зрозуміла, що запити від користувачів до бота часто не є унікальними, бо людей переважно цікавлять актуальні новини та чутки. Наприклад, під час окремих хвиль ми отримували більш ніж 500 повідомлень про смерть Путіна в найрізноманітніших варіаціях. Тому пізніше, навесні 2022 року, розробники додали опцію ідентифікації дуже схожих між собою запитів як таких, що вже мають статус. Так чат-бот надсилав користувачам наявну відповідь, збережену із попередніх запитів. 

Десь у цей час на чат-бот сталася перша атака дікпіками (підозрюємо, з РФ), тож ми ще й пропрацювали функцію «бану» нерелевантних повідомлень. 

Загалом у боті працюють живі люди, що мають або журналістську, або аналітичну кваліфікацію. Автоматизація процесів стосується лише деяких полегшень їхньої роботи — не більше. Ідея віддати оброблення інформації на поталу ШІ від початку здавалася нам нереалістичною. Натомість зараз, враховуючи все більший інтерес до штучного інтелекту та машинного навчання, цей напрям стає для нас пріоритетним.

Читайте також: Для чого медіа можливості штучного інтелекту та які занепокоєння вони викликають

Як збирали команду фактчекерів?

Команда відчула потребу в людях для роботи з інформацією. Ми кинули запит на волонтерів у кілька професійних спільнот із формою, де охочі могли вказати свій досвід. На диво, прийшло більш як 400 відповідей на форму за кілька днів — бажання поволонтерити в людей тоді було неймовірне. Після відбору залишили тих, чий досвід був для нас релевантним. 

Так у березні 2022-го ми сформували команду з орієнтовно 100 фактчекерів. Серед них були журналісти, студенти відповідних спеціальностей, аналітики та навіть колишні працівники розвідки. Усі ці люди працювали у боті 24/7 позмінно, обираючи той чи інший часовий проміжок, коли вони можуть присвятити перевірці фактів 1–2 години на день. Під час роботи волонтери послуговуються політикою та методологією, яку ми «підгледіли» у стандартах мережі IFCN (The International Fact-Checking Network).

Спершу координацією волонтерів займався Сергій Прокопенко (у Gwara Media раніше вже була волонтерська програма), але згодом ми найняли менеджера спільноти. Коли ми вже мали фінансування на цей проєкт, то сформували сталу команду з 8 фактчекерів. Сьогодні Gwara має окрему фактчек-редакторку, яка робить розслідування, аналізує хвилі дезінформації та ідентифікує російських військовослужбовців.

Тим волонтерам, які не залишились у команді, ми видали сертифікати про участь у проєкті. Вони стали сертифікованими фактчекерами після проходжень тренінгів у спільному проєкті Gwara Media та «Фільтру» від Міністерства культури та інформаційної політики, присвяченому боротьбі з фейками.

Дистрибуція та аудиторія

Крім можливості комунікувати з аудиторією на вхідних запитах, чат-бот дає змогу надсилати вихідні повідомлення. Telegram API дозволяє робити масові розсилки, автоматизовані сценарії взаємодії та багато іншого. Після запуску ми створили дайджест «Фейкотня», який щодня публікували через бот протягом майже пів року повномасштабної війни.

Через бот ми також надсилаємо підписникам сповіщення про освітні програми та прямі трансляції, збираємо через фідбек-форму їхні враження та коментарі. Ми навчилися сегментувати аудиторію, тому можемо звертатися до різних осіб із різними повідомленнями. Наприклад, якщо людина поцікавилася ботом, але не надіслала нічого на перевірку, їй прийде про це повідомлення. Якщо хтось звернувся до «Перевірки» за місяць 5 і більше разів — можемо попросити про донат, адже бачимо, що наш продукт подобається.

У результаті ми зібрали так званий «чат дистрибуції», де є понад 100 активних читачів. Команда просить їх поширювати аналіз фейків, розслідування та «Фейкотню», яку Gwara публікує у своїх каналах. Є й певні недоліки: ми не можемо відправити розсилку одразу десяткам тисяч людей, бо Telegram має обмеження. Тому команда оптимізує і затримує розсилку, надсилаючи пости приблизно 10 читачам у секунду. Через це комусь наша розсилка приходить вдень, а комусь уже вночі.

Результати 

Першу ітерацію «Перевірки» запустили 28 лютого 2022 року. Вже на початку березня бот активно працював, а фактчекери обробляли запити від користувачів.

Сьогодні, за майже рік повномасштабної війни, бот продовжує працювати й отримувати в середньому 100–150 запитів на день (після пікових 6000 на день у квітні 2022-го). Ця цифра зростає у дні масованих обстрілів України, коли ухвалюються важливі для держави рішення тощо. Станом на січень 2023 року бот обробив понад 65 000 запитів, з яких приблизно 10 000 ми промаркували як фейки.

Фактчек-бот «Перевірка» стартував як повністю волонтерський проєкт із нульовим бюджетом на запуск та просування. Попри це, вже у перші тижні проєкт став дійсно віральним — про нього розповідали регіональні ОДА, медіа, сторінки поліції тощо, а згодом ще й ІМІ, Мінцифри, Центр протидії дезінформації при РНБО, «Інтерньюз», Мінкульт та багато інших джерел. За 2–3 місяці випала нагода продемонструвати перші результати, тож ми знайшли гроші на проєкт: у нашому випадку це були програми USAID, IWPR та інших міжнародних організацій. 

Як редакція, Gwara зробила фактчекінг невіддільною частиною контент-стратегії: автори та редактори працюють разом із фактчекерами та аналізують кейси, які надсилають користувачі. 

Завдяки цьому аудиторія сайту Gwara Media за рік збільшилась уп‘ятеро, у кілька разів зросли соціальні мережі, а сам бот налічує орієнтовно 50 000 підписників — тих користувачів, що регулярно читають розсилки через нього.

Можна з упевненістю сказати, що для нас як для нішевого медіа з регіону рішення ризикнути та запустити такий проєкт стало рятівним. Ми змогли не лише зберегти, а й розширити команду завдяки новому напряму, довести свою спроможність та ефективність донорам, а найголовніше — не потонути у вирі інших ньюзрумів та суттєво збільшити аудиторію за допомогою унікального продукту. Сьогодні у планах — розвивати англомовну версію бота, Viber-версію та, можливо, розширюватися на інші платформи.