ОПОРА оприлюднила дослідження про медіаспоживання українців за кордоном — як тих, хто переїхав унаслідок повномасштабної війни, так і тих, хто вже давно виїхав. Як і де переселенці читають новини про Україну, які Telegram-канали популярні найбільше та що з фейків чути в Європі та США — зібрали головне з дослідження.

Методологія

Дослідження «Медіаспоживання та громадсько-політична активність українців за кордоном» провела соціологічна група «Рейтинг» за аналітичними напрацюваннями та на замовлення громадянської мережі «ОПОРА» за підтримки USAID. Опитування пройшло протягом 8 квітня – 19 травня 2023 року у Великій Британії, Ізраїлі, Іспанії, Німеччині, США, Угорщині та Чехії.

Воно складалося з трьох частин: онлайн-опитування 1000 респондентів щодо громадсько-політичної активності, онлайн-опитування 2000 респондентів щодо медіаспоживання та 43 глибинних інтерв’ю.

Інтерес до новин 

Загальноукраїнські політичні події викликають більший інтерес (постійно цікавляться ними 82 %), ніж життя конкретного населеного пункту, з якого приїхали опитані (постійно цікавляться 74 %). Також респонденти переважно цікавляться подіями, які стосуються повномасштабного вторгнення, а дехто також переглядає новини про політику, економіку, соціальні питання. 

Політичними подіями країни перебування постійно цікавляться лише 24 % опитаних. Це переважно українці, які переїхали задовго до повномасштабного вторгнення. Найбільше місцевим політичним життям цікавляться опитані в Ізраїлі, Чехії та США, найменше — в Німеччині й Іспанії.

Найбільше за новинами в Україні стежать респонденти з Ізраїлю (73 % споживали багато інформації про Україну), найменше — в Угорщині (51 %).

У глибинних інтервʼю частина опитаних вказала на втому від новин та згадувала, що надмірне споживання контенту про війну в Україні викликає порушення здоров’я. Серед тих, хто не отримував інформації про Україну, 45 % не мали на це часу, 22 % не мали бажання читати новини, 8 % казали, що в джерелах, які вони читають, не було новин про Україну.

Читайте також: Вимкни Україну. як змінюється ставлення до новин про нас у світі (згідно зі звітом Reuters Institute)

Джерела інформації про Україну

Основними джерелами новин для респондентів є:

• месенджери (50 %),
• соцмережі (47 %). 

Удвічі рідше опитані використовують новинні інтернет-сайти (23 %), звертаються за інформацією до родичів, друзів чи знайомих та переглядають відео на YouTube (22 % в обох випадках). Через телебачення новини споживають лише 8 % опитаних, а через радіо — 1 % (про споживання радіо в Україні читайте тут). 

Уподобання українців за кордоном різняться залежно від країни. Респонденти з Великої Британії та Німеччини надають перевагу месенджерам — звідти отримують новини понад 60 % опитаних. Натомість у Чехії, Угорщині, США та Ізраїлі основним джерелом інформації про Україну є соцмережі (Facebook, Instagram тощо). У США та Ізраїлі багато респондентів (33 % та 26 % відповідно) переважно використовують YouTube.

Найбільш популярними джерелами інформації серед молоді 18–35 років є месенджери та соцмережі (68 % та 55 % використання відповідно). Утім, з віком користування цими платформами зменшується. Старші люди (51+) частіше отримують інформацію про Україну з новинних сайтів (34 %), YouTube (28 %) і ТБ (14 %). Радіо й друковані газети не популярні серед усіх вікових груп.

Респонденти переважно приділяють перегляду новин про Україну від пів до однієї години на день. У випадку відеоконтенту час зростає: 

• від 1 до 2 год дивляться ТБ 15 % опитаних;
• ролики на YouTube — 19 %; 
• понад 2 год приділяють ТБ 20 % респондентів; 
• YouTube — 30 %. 

У пʼятницю час на споживання новин (особливо відеоконтенту — телебачення та YouTube) трохи зростає, а в неділю — зменшується. Найстабільніші показники в месенджерів та соцмереж, якими респонденти користуються однаково протягом усього тижня.

Telegram

Telegram є найпопулярнішим серед месенджерів — для отримання новин його використовують 89 % респондентів.

Він тримає першість в усіх 7 країнах: найбільше ним користуються українці в Іспанії (92 %), найменше, але однаково багато — в Чехії (85 %). Viber частіше використовують старші респонденти (16 % опитаних), хоча й серед цієї вікової категорії Telegram посідає першу сходинку (81 %). Інші месенджери для отримання новин респонденти майже не використовують. 

Деякі респонденти використовують Telegram як агрегатор новин, а спілкування з рідними та друзями переносять в інші месенджери та соцмережі.

• Агрегатори читають 39 % опитаних;
• новинні канали певних медіа — 25 % користувачів; 
• 22 % дізнаються новини з авторських каналів експертів, політиків і блогерів. 

Респонденти витрачають на перегляд каналів у Telegram приблизно до однієї години на день (76 % опитаних). Понад дві години читають новини приблизно 14 % респондентів. Найчастіше в респондентів є час використовувати месенджер увечері (36 %), вранці (15 %) та по обіді. Кожен десятий опитаний (11 %) читає Telegram-канали на ніч.

Серед каналів-агрегаторів новин користувачі Telegram найчастіше вказували канали:

• Ігоря Лаченкова («Лачен пише»); 
• «Инсайдер UA»; 
• «Труха»; 
• «Реальна війна»;
• «Новинач». 

Серед каналів конкретних медіа, які респонденти згадували найчастіше, опинилися:

• ТСН; 
• УНІАН; 
• «Суспільне»; 
• Nexta;
• «Київ». 

Серед авторських каналів політиків, експертів та блогерів опитані читають канали:

• Сергія Стерненка; 
• Антона Геращенка; 
• Андрія Цаплієнка; 
• Володимира Золкіна;
• Ігаля Левіна. 

Спільноти та групи за інтересами, з яких опитані найчастіше дізнаються новини:

• «Блискавка»; 
• «Х Херсон»; 
• «Берлін»;
• «Реальна Україна». 

Значна частина респондентів вказувала серед спільнот і груп за інтересами Telegram-канали, які є агрегаторами або медіа, такі як «Труха» або «Свідомі». 

Читайте також: Скільки коштує реклама та що цікаво читачам — дослідження українського Telegram

Viber, Facebook та інші

На відміну від Telegram, де домінують агрегатори новин, користувачі Viber більше читають новинні канали конкретних медіа — на них підписані 37 % респондентів. Найпопулярніші новинні Viber-канали — «Блискавка», «Країна інфо», ТСН та «Суспільне». 

Соцмережами для отримання новин користуються 47 % респондентів. Найпопулярнішим виявився Facebook — його переглядають 43 % користувачів, які отримують новини через соцмережі (утім, більше його використовують старші користувачі). На другому місці — Instagram із 22 % (популярніший серед молоді). Через TikTok і Twitter отримують інформацію про Україну 7 % і 3 % опитаних відповідно. 

Найчастіше респонденти споживають майже будь-який контент увечері. Ще 30 % користувачів соцмереж переглядає новини зранку та до обіду, а дописи експертів і в спільнотах — в пообідній час (18% та 16% відповідно). 

Серед опитаних користувачів Facebook найбільш популярними для отримання новин стали сторінки ТСН, «Української правди», телемарафону «Єдині новини», УНІАН і «24 каналу». 

Серед блогерів, політиків та експертів респонденти найбільше відзначили:

• Олексія Арестовича; 
• Олега Жданова; 
• Володимира Зеленського; 
• Олексія Гончаренка; 
• Юлію Латиніну. 

В Instagram список блогерів дещо відрізняється: користувачі найчастіше згадували Володимира Зеленського, Олексія Арестовича, Ігоря Лаченкова, Олександра Роднянського та Костянтина Ліберова.

Новинні сайти та що там читають

Новинними інтернет-сайтами як основним джерелом інформації про Україну користується чверть переселенців. Серед них більшість (74 %) відвідує українські новинні сайти. На міжнародних новинних сайтах інформацію дізнаються 6 % опитаних, ще 5 % — на сайтах країни, де вони перебувають.

На російських новинних сайтах респонденти новини не переглядають. 

Молодь до 35 років більше цікавлять аналітичні статті й статті-розслідування (29 % респондентів такого віку). Натомість читачі середнього віку більше шукають власне новини (64 %), а старші опитані — інтервʼю. Серед сайтів для читання новин респонденти найчастіше згадували:

• ТСН; 
• «24 канал»; 
• ukr.net; 
• УНІАН;
• «Цензор.НЕТ». 

Натомість статті українські переселенці частіше читають на:

• УНІАН; 
• «24 каналі»; 
• ТСН; 
• «Українській правді»;
• BBC Україна.

YouTube

Серед найбільш згадуваних респондентами новинних YouTube-каналів — ТСН та «1+1», «Факти», «Прямий» та «24 канал». Серед каналів блогерів, політиків та експертів українські переселенці дивляться Олексія Арестовича, Марка Фейгіна, Сергія Стерненка, Олега Жданова та Романа Світана. 

Багато опитаних кажуть, що YouTube вимагає значної кількості часу. Для частини респондентів його брак був вирішальним чинником, чому вони не отримують інформацію через цю платформу. Переважна більшість респондентів переглядає відео на YouTube ввечері (40 % дивляться новини, 45 % — інтервʼю та відео експертів). В інший час доби новини й інтервʼю переглядають орієнтовно 10 % респондентів

Для частини українців за кордоном YouTube замінив класичне ТБ. Зокрема, опитані схильні дивитися політичні шоу та експертні висновки саме на цій платформі.

Сарафанне радіо та ТБ

Приблизно чверть респондентів отримують новини про Україну від своїх родичів та знайомих — переважно від тих, хто перебуває в Україні. Обмін інформацією відбувається через особисті повідомлення чи спілкування по відео або телефоном (77 %), в окремих випадках (5 %) люди читають дописи своїх знайомих в соцмережах. Водночас опитані висловлювали думку, що всі споживають одне й те саме та мають однаковий доступ до новин, тому ділитися інформацією немає потреби. Намагання поширювати новини про Україну серед громадян іншої країни є мінімальним і часто викликає труднощі.

ТБ часто згадували в контексті незручності — знайти спосіб ним користуватися буває складно. Тому воно є джерелом інформації про Україну лише для 8 % респондентів. Більшість дивляться телеканали, використовуючи звичайне ефірне телебачення (47 %), ще 21 % — YouTube, ще 14 % — пакетне інтернет-телебачення, і лише 11 % — онлайн-сайти телеканалів. Телебачення в застосунку «Дія» не дивиться ніхто.

Майже 70 % респондентів вмикають ТБ, щоб подивитися новини, натомість інтерв’ю, експерти, політики та блогери цікавлять лише 16 % респондентів. Серед медіа найчастіше згадували «1+1», ТСН, ICTV, СТБ та «2+2». 

Перевірені джерела

Найбільше довіри як джерело інформації серед респондентів викликають соцмережі (85 %). Далі йдуть новинні вебсайти (77 %). Радіо видається респондентам більш надійним джерелом, ніж ТБ (46 % та 43 % відповідно).

Інформацію від офіційних органів влади читають 54 % респондентів, частіше це молодь. Респондентам буває важко відрізнити офіційні ресурси від неофіційних — часто у відкритих відповідях опитані називали канали, які насправді не є офіційними. Найчастіше згадують канали президента й Офісу президента, Генштабу ЗСУ та місцевої влади. Згадок про міністерства, уряд чи парламент майже немає.

Найчастіше інформацію від офіційних органів влади отримують із каналів та груп у месенджерах (48 %) і в соцмережах (46 %), але лише половина опитаних — власне з офіційних сторінок органів (їхні вебсайти непопулярні).

Фейкомети

Щонайменше чверть респондентів бачили неправдиву інформацію про Україну. Найменше таких випадків зафіксували в США та Великій Британії, більше — в країнах Європи, найбільше — в Ізраїлі. 

40 % із тих, хто бачив фейки про Україну, натрапляли на них у російських джерелах або ж на ресурсах так званих «Л/ДНР». Це єдиний випадок, коли респонденти вказали, що споживали контент російських медіа.

У країнах, де влада підтримує РФ на державному рівні, фейки фіксують і на державних каналах — зокрема, наводили такі приклади опитані з Угорщини й Ізраїлю. Кожен 10-й бачив неправдиву інформацію про Україну в міжнародних медіаресурсах, кожен шостий — в українських. 

Опитані переважно самі не перевіряють сумнівні повідомлення, а «просто знають, що це брехня чи маніпуляція», особливо серед старших респондентів. Лише третина опитаних перевіряє інформацію в інших джерелах — частіше це молодь. Опитані українці за кордоном переважно вважають, що неправдива інформація спрямована на українців (48 %), чверть вважає, що на росіян, 16 % — на іноземців.

Більшість побачених фейків про Україну стосуються української армії та влади. Неправдива інформація про українських мігрантів не поширена за кордоном і спрямовується переважно на іноземців, тоді як на українців та росіян розраховані фейки про ЗСУ й українську владу.